Вирок від 18 січня 2026 р. у справі №568/48/26 — Радивилівський районний суд Рівненської області

Суд: Радивилівський районний суд Рівненської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне легке тілесне ушкодження

Дата: 18 січня 2026 р.

Справа: №568/48/26

Суддя: Кондратюк В. В.

Справа № 568/48/26

Провадження № 1-кп/568/48/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2026 року м.Радивилів

Радивилівський районний суд Рівненської області в складі

головуючого судді ОСОБА_1

розглянувши у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, матеріали кримінального провадження відомості про яке 22.12.2025 внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025186210000107 за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сестратин, Радивилівського району Рівненської області, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу України,

УСТАНОВИВ:

22.12.2025, близько 00 год. 15 хв. ОСОБА_2 , перебуваючи на вул. Кременецькій, поблизу будинку № 51, що в м. Радивилові, Дубенського району Рівненської області, з метою спричинення тілесних ушкоджень, з особистих мотивів, умисно наніс один удар кистю зажатої в кулак правої руки в область носа ОСОБА_3 , у результаті чого, заподіяв в йому тілесні ушкодження у вигляді: садна на носі, набряку, крововиливу в ділянці правого ока, відкритого перелому кісток носа, що згідно висновку експерта № 4 від 07.01.2025, відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 2 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Положення ст. 12 КК України в сукупністю із санкцією ч. 2 ст. 125 КК України свідчать, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

Прокурор у кримінальному провадженні - прокурор Радивилівського відділу Дубенської окружної прокуратури ОСОБА_4 враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини і згодний на розгляд обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до ч. 1 ст. 302 КПК України, просить розглядати обвинувальний акт у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні (а.с.3).

Судом встановлено, що у відповідності до ст. 302 КПК України до обвинувального акта додано заяву ОСОБА_2 , складену 13.01.2026 в присутності захисника адвоката ОСОБА_5 , відповідно до якої ОСОБА_2 беззаперечно визнає свою вину у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, згодний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження та згодний на розгляд кримінального провадження у спрощеному провадженні (а.с. 6-7).

Потерпілий у кримінальному провадженні – ОСОБА_6 , також подав заяву від 13.01.2026 згідно якої він згідний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження та згідний на розгляд кримінального провадження у спрощеному провадженні (а.с. 8).

Вказана позиція учасників провадження та факт того, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчинені кримінального проступку, свідчить про наявність підстав для розгляду вказаного обвинувального акта без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження у відповідності до ч. 2 ст. 381 КПК України.

Згідно із ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Із заяви ОСОБА_2 , наданої в присутності захисника адвоката ОСОБА_5 , судом встановлено, що обвинувачений беззаперечно визнає свою вину за ч. 2 ст. 125 КК України за описаних у формулюванні обвинувачення обставин, згідний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами. Обвинуваченим не оспорюються встановлені органами досудового розслідування обставини щодо часу, дати, місця вчинення кримінального правопорушення. Добровільність вказаного судом встановлено із змісту заяви обвинуваченого, складеної за участю захисника (а.с. 6-7).

Враховуючи сукупність вказаного, та те що обвинувачений, його захисник та потерпілий не оспорюють всі встановлені обставини кримінального проступку, зазначені в обвинувальному акті, учасники судового провадження згодні з розглядом обвинувального акту без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без їх виклику, суд вважає за можливе здійснити розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, відповідно до положень ст. 381-382 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось.

Здійснивши розгляд справи у спрощеному провадженні, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, оцінивши встановлені органом досудового розслідування обставини, позицію учасників судового провадження щодо цих обставин, висловлену з дотриманням вимог ст. 302 КПК України, встановивши, що учасники не оспорюють жодну із встановлених досудовим розслідуванням обставин, суд дійшов висновку про достатність даних для ухвалення вироку із визнанням обвинуваченого ОСОБА_2 винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.

На підставі вказаного, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, спричинене потерпілому ОСОБА_6 , що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Санкцією ч. 2 ст. 125 КК України передбачено покарання у виді штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п`ятдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до одного року, або пробаційним наглядом на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд у відповідності із ст. ст. 65-67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (проступку), особу винного, обставини, що пом`якшують покарання та обтяжують покарання.

Згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Обставин, що пом`якшують покарання, відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України, – не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ч. 1 ст. 67 КК України, - не встановлено.

Також, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, яке в силу положень ст. 12 КК України відноситься до кримінальних проступків, а також, враховує особу обвинуваченого, який раніше не судимий (а.к.п. 42), на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває (а.к.п. 45,46), за місцем проживання зарекомендував себе позитивно, скарг з боку односельчан, сусідів, щодо негативної поведінки не надходило (а.к.п. 43), та вважає, що покаранням необхідним і достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання в межах санкцій статті обвинувачення у виді штрафу.

ОСОБА_2 у даному кримінальному провадженні не затримувався та під вартою не тримався, запобіжний захід йому не обирався.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні - відсутні.

Цивільний позов не заявлявся.

Керуючись ст. ст. 100, 373, 374, 375, 376, 381-382 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання: у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Матеріали кримінального провадження № 12025186210000107 від 22.12.2025 залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням у справі №568/48/26, провадження №1-кп/568/48/26.

На вирок може бути подана апеляція до Рівненського апеляційного суду через Радивилівський районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.ст. 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_7

Оригінал: reyestr.court.gov.ua