Рішення від 13 січня 2026 р. у справі №568/1458/25 — Радивилівський районний суд Рівненської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №568/1458/25

Провадження №2/568/109/26

14 січня 2026 р. м.Радивилів

Радивилівський районний суд Рівненської області у складі головуючого судді Делалової О.М., секретаря судових засідань Мельничук Л.І. розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал»(далі по тексту - позивач, ТОВ «Юніт Капітал») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 387455611 від 10.12.2021 року у розмірі 18 140,16 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 10.12.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 387455611, на підставі якого відповідачем отримано кредит у розмірі 9 600, 00 грн. У подальшому від первісного кредитора право вимоги було передано ТОВ «Таліон Плюс», яке передало ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», а останнє ТОВ «Юніт Капітал».

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» своє зобов`язання по видачі кредиту, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок відповідача, виконало, але позичальник кредит не погашає, у зв`язку з цим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Радивилівського районного суду Рівненської області від 28.10.2025 провадження по справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження та одночасно задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів. Витребувано в АТ КБ "Приватбанк" інформацію.

18.11.2025 на виконання вимог ухвали суду від 28.10.2025 з АТ КБ "Приватбанк" надійшла інформація.

Про розгляд справи сторони повідомлені належним чином. Направлена на адресу відповідача судова кореспонденція повернута до суду поштовим зв`язком із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до частини восьмої ст. 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судовий розгляд.

Відзиву на позовну заяву відповідачем не надано.

Позивач в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує щодо винесення заочного рішення.

За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів, заочно у відповідності до вимог ст. ст. 280-281 ЦПК України, проти чого представник позивача не заперечує.

Згідно вимог ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 10.12.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 387455611 у формі електронного документу з використанням електронного підпису.

Відповідач добровільно за допомогою мережі Інтернет перейшов на офіційний сайт Товариства: www.moneyveo.ua, ознайомився з правилами надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною частиною кредитного договору. Після чого добровільно без примусу чи тиску відповідач заявив бажання отримання коштів, подавши відповідну Заявку, в якій вказав свою персональні дані: прізвище, ім`я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської карти для перерахунку коштів та місце реєстрації/проживання.

Договір був вчинений в електронній формі, яка відповідно до ст. 207 ЦК України та ЗУ «Про електронну комерцію» прирівнюється до письмової форми.

Так, кредитний договір № 387455611 від 10.12.2021 був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором № MNV5Z9U6 10.12.2021 о 13:21:47.

Після вчинених дій відповідача, 10.12.2021 Товариством було перераховано грошові кошти у сумі 9600,00 грн на банківську карту № НОМЕР_1 , яка належить відповідачу, що у свою чергу слугує доказом того, що відповідач прийняв пропозицію ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Первісний кредитор свої зобов`язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу кредит у розмірі, встановленому Кредитним договором.

Виконання Первинним кредитором обов`язку щодо надання грошових коштів у розмірі 9600,00 грн. відповідачу підтверджується платіжним дорученням від 10.12.2021.

З АТ КБ "Приватбанк" надійшла інформація на виконання вимог ухвали суду від 18.11.2025, з якої вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 була випущена банківська платіжна картка № НОМЕР_2 . В результаті аналізу операцій, здійснених по вказаній карті 10.12.2021 року було зарахування коштів в сумі 9 600, 00 грн.

В свою чергу, Позичальник зобов`язався своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, повернути кредит у визначені Кредитним договором терміни, а також виконати інші свої зобов`язання згідно цього договору.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого закінчується 28.11.2019.

28.11.2019 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 19, згідно якої строк дії договору продовжено до 31.12.2020.

31.12.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 26, згідно якої строк дії договору продовжено до 31.12.2021.

31.12.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 27, згідно якої строк дії договору продовжено до 31.12.2022.

31.12.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 31, згідно якої строк дії договору продовжено до 31.12.2023.

31.12.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 32, згідно якої строк дії договору продовжено до 31.12.2024.

Відповідно до Витягу з реєстру права вимоги № 175 від 05.05.2022 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 18 140, 16 грн.

30.10.2023 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» було укладено Договір факторингу № 30/1023-01.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 2 від 20.12.2023 до Договору факторингу № 30/1023-01 від 30.10.2023 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 18 140, 16 грн.

В подальшому 04.06.2025 між ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором.

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025, від ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 18 140,16 грн, що підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників за Договором факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (стаття 628 ЦК України).

Положення статті 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства ( ст. 628 ЦК України).

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію).

Статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення ЗУ «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. б ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію»)

Таким чином, суд приходить до висновку, що сторони узгодили розмір позики, грошову одиницю, в якій надано позику, строки та умови надання грошових коштів у позику, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно ст. 638 Цивільного кодексу договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Згідно ст. 640 Цивільного кодексу України - договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з статтею 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі, відповідно до статті 1055 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що передбачено статтею 526 Цивільного кодексу України.

За приписами частин першої, другої статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, відповідаючи перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно з частиною першою ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тобто належним виконанням зобов`язання з боку відповідача є повернення кредиту в строки, розмірі та у валюті, визначеними Кредитним договором.

На підставі частини першої ст. 1049 Цивільного кодексу України, Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до змісту ст. 610, 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Вказаним договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, сплата нарахованих за період користування відсотків, комісії за користування кредитом та інших витрат.

Оскільки відповідач не виконує умови договору у добровільному порядку, сума отриманого кредиту, проценти за користування ним та проценти за прострочення терміну повернення кредиту, підлягають примусовому стягненню.

Згідно з розрахунком заборгованості за Кредитним договором № 387455611 наданим представником позивача, сума непогашеної відповідачем заборгованості по кредиту складає загальну суму у розмірі 18 140, 16 грн, а саме: 9600,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 8 540, 16 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Згідно з ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стороною відповідача не надано будь-яких доказів в розумінні положень ст. 76-81 ЦПК України на спростування даних обставин, як на підтвердження своїх заперечень проти позову.

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає також стягненню судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, тому суд враховує його при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин з огляду на приписи ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Звертаючись до суду з позовом представник позивача просив покласти судові витрати, пов`язані з отриманням професійної правничої допомоги у розмірі 7 000,00 грн на відповідача.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу стороною позивача надано: копію договору про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025, укладеною між Адвокатським бюро «Тараненко і Партнери» і позивачем; Додаткову угоду № 25770681125 до договору про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025; протокол погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025; акт прийому-передачі наданих послуг від 25.06.2025 на суму 7 000,00 грн.

Дослідивши, подані на підтвердження надання позивачу правової допомоги та її розміру, документи, враховуючи складність справи, значення справи для сторони, з урахуванням вимог розумності та справедливості, суд дійшов висновку, про задоволення заявлених витрат, тому позивач має право на відшкодування витрат на професійну правову допомогу у розмірі 7 000,00 гривень.

Керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 530, 536, 612, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 279, 280, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт-Капітал» (ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, 4, літ. А, оф. 10) заборгованість за кредитним договором № 387455611 від 10.12.2021 у розмірі 18 140, 16 грн. (вісімнадцять тисяч сто сорок гривень шістнадцять копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт-Капітал» (ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, 4, літ. А, оф. 10) судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. ) дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн. (сім тисяч гривень 00 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 19.01.2026р.

Суддя О.М. Делалова