Рішення від 19 січня 2026 р. у справі №552/10022/25 — Київський районний суд м. Полтави

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/10022/25

Провадження №2/552/962/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем україни

20.01.2026 Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого - судді Самсонової О.А.

секретар судового засідання – Хрипунова Т.В.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – ОСОБА_2 ,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.

В позовній заяві зазначив, що з 18 листопада 2017 року перебуває з відповідачем в шлюбі. Від шлюбу вони мають спільну доньку, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зазначив, що подружнє життя не склалося через несумісність характерів, втрату поваги та почуття любові один до одного. З відповідачем спільного господарства вони не ведуть. Подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе, суперечить його інтересам.

Тому позивач просив суд шлюб розірвати.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Полтави від 15 грудня 2025 року відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Заперечень проти розгляду справи у спрощеному провадженні сторони суду не надавали.

Відзиву на позов відповідач не подала.

Інші заяви по суті справи та клопотання від учасників справи до суду не надходили.

В день розгляду справи позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності. У заяві зазначив, що позовні вимоги він підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 також звернулась до суду з заявою про розгляд справи за її відсутності. У заяві зазначила, що позовні вимоги вона визнає в повному обсязі.

Враховуючи відсутність підстав, передбачених ст. 223 ЦПК України для відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, що в засідання не з`явились.

Суд, дослідивши докази у справі, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 з 18 листопада 2017 року перебувають в зареєстрованому шлюбі.

Вказана обставина підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 18 листопада 2017 року Шевченківським районним у місті Полтаві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (а.с.4).

Від шлюбу сторони мають малолітню дитину, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження дитини (а.с. 5).

Відповідно до ч.1 ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Позивач просить шлюб розірвати, не бажає надалі перебувати у шлюбі з відповідачем. На час розгляду справи він позов підтримує. Відповідач позовні вимоги про розірвання шлюбу визнає, тобто проти розірвання шлюбу не заперечує.

При цьому примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Таким чином судом встановлено відсутність вільної згоди сторін перебувати в шлюбі один з одним.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що сім`я розпалась остаточно, а подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу неможливі.

Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Згідно ч. 3 ст. 105 СК України ш люб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Зважаючи на відносини, що виникли між сторонами, відсутність згоди позивача на примирення з відповідачем, визнання позовних вимог про розірвання шлюбу відповідачем, збереження шлюбу суперечитиме інтересам обох з подружжя.

Тому суд приходить до висновку про необхідність позов задовольнити, шлюб - розірвати.

Згідно ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Відповідач, яка у шлюбі змінила прізвище, просить залишити їй прізвище ОСОБА_6 .

Вказана вимога також підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 11О, 112, 113 СК України, ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 18 листопада 2017 року Шевченківським районним у місті Полтаві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, актовий запис №2127, між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 розірвати.

Прізвища сторін після розірвання шлюбу:

його – ОСОБА_6 ;

її – ОСОБА_6 .

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний термін з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , проживаючий: АДРЕСА_1 ,

відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , проживаюча: АДРЕСА_2 .

Повне судове рішення складено 20.01.2026.

Головуючий О.А.Самсонова