Вирок від 20 січня 2026 р. у справі №526/99/26 — Гадяцький районний суд Полтавської області

Справа № 526/99/26

Провадження № 1-кп/526/167/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2026 року Гадяцький районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши в порядку спрощеного провадження, без проведення судового розгляду в судовому засіданні кримінальне провадження, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026175560000003 від 06.01.2026 відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Римарівка, Гадяцького району, Полтавської області, громадянин України, освіта середня, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , працює в КНП «Гадяцька МЦЛ» на посаді кочегара, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України,

в с т а н о в и в:

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 № 2229-VIII домашнє насильство – це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що, зокрема, вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання, а також погрози вчинення таких діянь.

05 січня 2026 року близько 22 години ОСОБА_3 за місцем проживання у кухонній кімнаті житлового будинку АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, вирішив заподіяти своїй співмешканці ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якою він спільно проживає, не перебуваючи у шлюбі, тілесні ушкодження шляхом нанесення ударів рукою по голові та укусу за обличчя.

З цією метою, діючи з прямим умислом, ОСОБА_3 наблизився до ОСОБА_4 , яка сиділа на дивані та наніс не менше 4 ударів долонею правої руки в область її лівої та правої сторони обличчя.

В подальшому ОСОБА_3 , продовжуючи свої протиправні діяння, наблизився впритул до ОСОБА_4 та умисно здійснив укус своїми зубами в область лівої щоки потерпілої, чим заподіяв останній тілесні ушкодження.

Згідно висновку експерта № 5 від 12.01.2026 при проведенні судово-медичної експертизи у ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження, які можна розділити на дві групи:

- перша група: гематома обох повік лівого ока з переходом на бокову поверхню носа, виличну скроневу та надбрівну ділянки, гематома правої тім`яної ділянки голови в проекції тім`яного бугра, гематома чола справа з переходом на волосисту частину голови, гематома лівої щоки, які в своїй сукупності, так і кожне окремо, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

- друга група: рани лівої щоки на 2,8 см назовні від кута рота, які в своїй сукупності, так і кожне окремо, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Враховуючи те, що ОСОБА_3 спільно проживає з потерпілою однією сім`єю та пов`язаний з нею спільним побутом, має взаємні права та обов`язки не перебуваючи у шлюбі з ОСОБА_4 , його дії кваліфікуються як вчинення кримінального правопорушення, пов`язаного з домашнім насильством.

Таким чином своїми умисними діями, що виразились в нанесенні легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я потерпілої, ОСОБА_3 , вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.2 ст.125 КК України.

Положеннями ч.2 та ч.3 ст.381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

До обвинувального акту прокурором додано клопотання, в якому зазначено про те, що підозрюваний беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до положень ч.1 ст.302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні. Також додана заява ОСОБА_3 щодо визнання винуватості та розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні, що складена за участі захисника ОСОБА_5 та в якій ОСОБА_3 зазначає, що свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України він беззаперечно визнає, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, йому роз`яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, згоден на розгляд обвинувального акта у спрощеному проваджені без проведення судового розгляду в судовому засіданні без його участі. Також у даній заяві підозрюваний ОСОБА_3 висловив своє прохання щодо призначення йому покарання у виді штрафу.

У вказаній заяві захисником ОСОБА_5 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваним, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

Враховуючи, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, згоден із встановленими під час дізнання обставинами, згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку, стороною обвинувачення виконано всі вимоги КПК України щодо такого порядку розгляду кримінального провадження, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому ст. 381-382 КПК України.

Судове засідання згідно ч.2 ст. 381 КПК України не проводилось.

Відповідно до частини 4 ст. 107 КПК України фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Обвинувачений ОСОБА_3 у своїй заяві беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, а також згідний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами. Йому роз`яснено зміст встановлених у результаті досудового розслідування обставин, а також те, що відповідно до ч. 2 ст. 302 КПК України у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Потерпіла ОСОБА_4 , надала заяву, в якій висловила свою згоду із встановленими дізнанням обставинами, повідомила про ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні. Також вказала, що просить призначити міру покарання на розсуд суду.

Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення, які підтверджують обставини, встановлені судом.

Обвинувачений ОСОБА_3 , інтереси якого представляє захисник ОСОБА_5 , обставини вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акта підтверджено факт вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення.

Вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, суд визнає винним ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України і кваліфікує його дії як нанесення легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Відповідно до ч.1 ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання є вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Обговорюючи питання про вид і міру покарання ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є проступком та особу обвинуваченого, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується позитивно, щиро розкаявся, на обліку у лікаря – нарколога та психіатра не перебуває, тому вважає, що з урахуванням його прохання про призначення покарання у вигляді штрафу, йому слід призначити покарання у межах санкції статті у вигляді штрафу, який він має змогу сплатити.

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Керуючись ч. 9 ст. 100, ч. 2 ст. 124, ст. 369-371, 373, 374, 376, 381-382 КПК України, суд,

з а с у д и в:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України та призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду через Гадяцький районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. 381 та ст.382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Головуюча: ОСОБА_1