Рішення від 21 січня 2026 р. у справі №576/3314/25 — Глухівський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 576/3314/25

Провадження № 2-а/576/5/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2026 року м. Глухів

Глухівський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Сапона О.В.,

розглянувши справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

22 грудня 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, мотивуючи його тим, що постановою № 3322 від 14.11.2025, винесеною начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. Підставою для притягнення до відповідальності стало складання офіцером ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 у відношенні нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП в тому, що 04.11.2025 о 15 год. 20 хв. було встановлено, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 після зміни місця проживання 13.05.2025 до м. Києва особисто у семиденний строк не повідомив про це ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Однак, з вищевказаною постановою позивач не згоден, вважає її протиправною та такою, що підлягає скасуванню. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що описова частина вищевказаної постанови № 3322 від 14.11.2025 взагалі не містить викладу диспозиції можливого вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Зокрема, в ній не вказана як кваліфікуюча ознака, що правопорушення було вчинене в особливий період.

Також зауважив, що дійсно виїхав до м. Києва як внутрішньо переміщена особа ще у вересні 2024 року, а не 13 травня 2025 року, як вказано у оскаржуваній постанові. А 28 вересня 2024 року він став на облік як ВПО. Тобто, строк притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП слід відраховувати з 06 жовтня 2024 року.

Враховуючи, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності була винесена 14 листопада 2025 року, вважає, що на момент її винесення відповідачем були порушені строки накладення на нього адміністративного стягнення, передбачені ч. 9 ст. 38 КУпАП, які складають три місяці з дня його виявлення, але не більше одного року з дня його вчинення.

За таких обставин позивач просить скасувати постанову № 3322 від 14.11.2025, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а провадження у справі – закрити.

Одночасно у своєму позові позивач просить суд поновити йому строк оскарження постанови, обґрунтовуючи це тим, що він отримав її копію лише 13 грудня 2025 року.

03 січня 2026 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, суть якого зводиться до того, що при винесенні оспорюваної постанови посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 були повно та всебічно встановлені обставини вчиненого правопорушення, а також правильно застосовані норми матеріального права. Справа була розглянута повноважною особою із дотриманням процедури, передбаченої чинним законодавством, на основі суворого дотримання закону. Винесена по справі постанова є обґрунтованою, адміністративне стягнення накладено у межах санкції ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а тому відсутні підстави для її скасування. Просить суд адміністративний позов повернути позивачу у зв`язку із пропуском строку звернення до суду, а у разі продовження розгляду справи – відмовити у задоволенні позову. Крім того, надав до суду заяву, в якій просить суд поновити йому строк для подання відзиву на позов, оскільки він пропустив його з поважних причин через значну кількість обстрілів та повітряних тривог у Шосткинській міській громаді, яка знаходиться у зоні можливих бойових дій.

Позивач в судове засідання не з`явився, а представив заяву, в якій позов підтримав та просить справу розглядати без його участі.

Представник відповідача в судове засідання також не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомленим належним чином.

В силу ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вважає, що заява позивача про поновлення строку звернення до суду підлягає задоволенню, оскільки вказаний строк був ним пропущений з поважних причин.

Так само, суд вважає необхідним поновити відповідачу строк подання відзиву на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд прийшов до наступних висновків.

Так, із копії протоколу про адміністративне правопорушення № 3322 від 04.11.2025, складеного уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 у відношенні ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП вбачається, що 04.11.2025 о 15 год. 20 хв. було встановлено, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 13.05.2025 після зміни місця проживання до м. Києва особисто у семиденний строк не повідомив про це ІНФОРМАЦІЯ_3 , де він перебував на обліку.

Спірною постановою № 3322 від 04.11.2025 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн.

Із спірної постанови вбачається, що 04.11.2025 о 15 год. 20 хв. було встановлено, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 13.05.2025 після зміни місця проживання до м. Києва особисто у семиденний строк не повідомив про це ІНФОРМАЦІЯ_3 , де він перебував на обліку.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ч. 1 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

За ч. 3 ст. 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період – тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАСУ у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до Закону України «Про оборону України» особливий період це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій

Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і по теперішній час.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі – підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Згідно зі ст. 1 вищезазначеного Закону встановлено, що мобілізація – комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту – на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Так, механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, додатком 2 до якого затверджені Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У пункті 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженому Постановою Кабінету міністрів України від 30.12.2022 № 1487 закріплено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 1 Правил військового обліку передбачено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні, зокрема:

- перебувати на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання – у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки;

- прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервісті

- особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік;

- особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів».

Позивач у своєму позові зазначає, що переїхав до м. Києва у вересні 2024 року. Ці його пояснення підтверджуються довідкою Управління «ЦНАП» Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації від 28.09.2024 № 3008-7002132351 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Відповідно до положень ч. 9 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 повинен був до 06.10.2024 повідомити про зміну місця проживання ІНФОРМАЦІЯ_3 , де він перебуває на обліку. Проте, постанова, якою на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП була винесена 14 листопада 2025 року, тобто після спливу строків його накладення.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Крім того, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Так, ч. 11 статті 38 Закону «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що призовники, військовозобов`язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи, посади зобов`язані особисто в 7-денний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених КМУ, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.

Відповідно до вимог Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які є додатком № 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ №1487, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні особисто повідомляти в 7-денний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Таким чином, позивач був зобов`язаний в семиденний строк з моменту зміни місця проживання повідомити про це орган, де він перебував на військовому обліку.

Разом з тим, згідно Закону «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», основним завданням Реєстру «Оберіг» є ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України.

Відповідно до ч. 8 ст. 5 цього Закону, органами ведення Реєстру є, зокрема, ТЦК.

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються персональні і службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

До персональних даних належать, зокрема, місце проживання та місце перебування; відомості про сімейний стан особи та членів її сім`ї; відомості про зайнятість (код ЄДРПОУ та місцезнаходження підприємства, установи, організації, місце роботи, посада, стаж роботи).

Для формування бази даних Реєстру ЦВК, ДПС, ДМС подають шляхом електронної взаємодії держателю Реєстру відомості, передбачені статтею 7 цього Закону, стосовно усіх громадян України віком від 18 до 60 років. До Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов`язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Таким чином, виходячи з вищевказаних норм Закону «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», інформацію, яку не оновив позивач, відповідач повинен отримати від уповноважених органів та з реєстрів, до яких має доступ в електронному вигляді.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адмінправопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Незважаючи на те, що згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами по справі є поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речові докази, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у оскаржуваній постанові не зазначено будь-яких доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, не наведено оцінки доказів.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

При цьому, суд критично сприймає додані відповідачем до відзиву докази, оскільки вони жодним чином не підтверджують факт вчинення позивачем інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

За таких умов, сама лише постанова про адмінправопорушення без надання доказів на підтвердження обставин, викладених у ній, не дає підстав вважати, що рішення відповідача є правомірним та вказують на те, що відповідач таке рішення прийняв необґрунтовано.

У порушення вказаних вимог, відповідачем не було вжито всіх заходів до повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин, що мали значення для правильного вирішення справи належним чином, зокрема не надано доказів, що позивач після зміни місця проживання не став на військовий облік у відповідному ТЦК.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАСУ за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити, спірну постанову скасувати, а провадження у справі – закрити.

Щодо стягнення судових витрат, то суд зазначає наступне.

Статтею 132 КАСУ визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 1, 5, 7 ст. 139 КАСУ передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У зв`язку з задоволенням позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605 грн. 60 коп.

Керуючись ст. ст. 5, 6, 19, 20, 77, 90, 121, 229, 242, 246, 250, 286 КАС України суд,-

У Х В А Л И В:

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду.

Адміністративний позов ОСОБА_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 , розташованого по АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 , про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову № 3322 від 14 листопада 2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , по справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а провадження у справі – закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Полтавську, Сумську та Харківську області, з місцезнаходженням у місті Харкові протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Глухівського міськрайонного суду О.В.Сапон