Суд: Приморський районний суд м. Одеси
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей
Дата: 20 січня 2026 р.
Справа: №522/27829/25
Суддя: Переверзева Л. І.
Справа № 522/27829/25
Провадження № 3/522/837/26
ПОСТАНОВА
Іменем України
21 січня 2026 року м. Одеса
Приморський районний суду м. Одеси у складі:
судді - Переверзевої Л.І.,
секретаря – М`якішевої А.Д.,
розглянувши протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 757939 від 19.12.2025 року, що надійшов з СЮП ВП №5 ОРУП №1 ГУНП Одеській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за статтею 184 КУпАП,
учасники процесу:
особа що притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,
ВСТАНОВИВ
До Приморського районного суду міста Одеси з Управління патрульної поліції в Одеській області надійшов протокол відносно ОСОБА_1 про скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно протоколу, 13.12.2025 року о 22-й годині 11 хвилин, громадянка ОСОБА_1 ухилилась від виконання батьківських обов`язків відносно свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв`язку із тим, що її син перебував на Старосінній площі, біля з/д вокзалу у стані алкогольного сп`яніння без батьківського нагляду, чим мати порушила статтю 150 ч. 2 Сімейного Кодексу України, чим вчинила правопорушення, передбачене статтею 184 ч.1 КУпАП.
У судовому засідання ОСОБА_1 свою провину не визнала, суду пояснила, що її син пішов гуляти зі своїм другом де він випив та потім, намагався поїхати до своєї дівчини, автобусом до Києва. Вона не хотіла його відпускати у подорож через його перебування у стані алкогольного сп`яніння так як переймалась що його можуть пограбувати та через те що раніше, він скаржився їй на погане загальне самопочуття. Через те, що її син довго не виходив на зв`язок, вона подала заяву на лінію «102» згідно якої вказала, що її син зник та пізніше, вона відмовилась від своєї заяви, так як співробітниками поліції її сина було доставлено додому. Також, вона пояснила що син її слухається неохоче, не завжди реагує на її зауваження та може ігнорувати її поради та прохання щодо його поведінки та виховання. Ускладненість комунікації з сином пояснила тим що вона одна вирощує трьох дітей, без чоловіка, та через це, Назар не завжди до неї прислуховується.
Відповідно до вимог статті 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»), згідно якого «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
Адміністративна відповідальність за статтею 184 ч.1 КУпАП настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Судовий розгляд справи повинен проводитись у межах визначених у протоколі обставин про адміністративне правопорушення, який є фактичним обвинуваченням у вчиненні адміністративного правопорушення.
Як вказано в протоколі про адміністративне правопорушення, громадянка ОСОБА_1 ухилилась від виконання батьківських обов`язків відносно свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв`язку із тим, що її син перебував на Старосінній площі, біля з/д вокзалу у стані алкогольного сп`яніння без батьківського нагляду, що призвело до ухилення нею від виконання бітьківських обов`язків.
Разом з тим, із суті протоколу не вбачається наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого статтею 184 ч.1 КУпАП, зокрема факту ухилення її, як матері, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітнього сина.
Згідно протоколу, ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності за статтею 184 ч.1 КУпАП через порушення нею статті 150 ч.2 Сімейного Кодексу України, а саме: батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Виходячи з наданих ОСОБА_1 пояснень у судовому засіданні, обставин викладених у протоколі та поясненнями сина ОСОБА_1 – ОСОБА_3 , суд дійшов висновку що дії матері були направлені на піклування про здоров`я дитини так як, одразу як вона дізналась що її дитина перебуває у стані алкогольного сп`яніння вона вжила заходів щодо забезпечення безпеки дитини да діставлення сина додому.
Згідно статті 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Стандарт доведення вини «позарозумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Зміст стандарту доведення поза розумним сумнівом надано, зокрема, в постанові Верховного Суду від 04.07.2018 по справі № 688/788/15-к, згідно якої вказаний стандарт означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Верховний Суд в постанові від 27.06.2019 року по справі №536/1703/17 зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 08.07.2020 у справі №463/1352/16-а в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Таким чином, оцінюючи в сукупності дані зазначені в протоколі, додані до протоколу про адміністративне правопорушення докази, суд приходить до висновку, що будь-яких даних про те, що ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене статтею 184 ч.1 КУпАП матеріалами справи не доведено, а судом не встановлено.
Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
В зв`язку з викладеним, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 184 ч.1 КУпАП.
Відповідно до статті 247 ч.1 п.1 КпАП України провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного суд вважає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 необхідно закрити за відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтею 184 ч.1, 247, 283-285 КУпАП, суд,-
ПОСТАНОВИВ
Провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 184 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв`язку з відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подана апеляційна скарга, яка подається до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд міста Одеса, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Приморського
районного суду м. Одеси Л.І. Переверзева
Оригінал: reyestr.court.gov.ua