Вирок від 19 січня 2026 р. у справі №522/601/26 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/601/26

Провадження по справі № 1-кп/522/2360/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025163500000559 від 10.10.2025 року стосовно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Поляна, Снігурівського району, Миколаївської області, громадянина України, із середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

Викладення обставин кримінального проступку та формулювання обвинувачення, яке суд вважає доведеним.

Так, 09.10.2025 року у невстановленому судом місці, у невстановлений час, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , незаконно, шляхом знахідки, придбав для власного споживання психотропну речовину, обіг якої обмежено – амфетамін, яка містилась в одному зіп-пакеті.

Вказану протиправно придбану психотропну речовину ОСОБА_3 незаконно зберігав при собі до 22 год. 14 хв. 09.10.2025 доки не був разом з вказаною психотропною речовиною зупинений співробітниками Національної гвардії України під час патрулювання території Приморського району міста Одеси біля будинку №94 по вул. Мала Арнаутська у м. Одесі.

З вказаних підстав співробітниками Національної гвардії України відповідно ст. 34 ЗУ «Про національну поліцію» було проведено поверхневу перевірку, в ході якої у гр. ОСОБА_3 у правій кишені штанів було виявлено зіп-пакет із порошкоподібною речовино, яку останній добровільно видав співробітникам Національної гвардії України. Після чого викликано слідчо-оперативну групу відділу поліції №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області якою під час проведення огляду місця події 09.10.2025 у період часу з 23:07 год. по 23:14 год. біля гр. ОСОБА_3 виявлено та вилучено психотропну речовину, обіг якої обмежено – амфетамін, яка містилася в 1 (одному) зіп-пакеті.

Кількісний вміст амфетаміну становить 0,414 г, який ОСОБА_3 незаконно придбав та зберігав при собі для особистого вживання, без мети збуту.

Дії, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кваліфіковано за ч. 1 ст. 309 КК України, за кваліфікуючими ознаками – незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту.

Так, відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, є кримінальним проступком.

Положеннями ч. 2, 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Згідно з ч. 1 ст. 382 КПК України, суд у п`ятиденний строк з дня отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку, а в разі затримання особи у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу, невідкладно вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок. А відповідно до другого речення ч. 2 ст. 382 КПК України, у вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Згідно із вимогами ч. 3 ст. 302 КПК України до обвинувального акту додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_3 від 15.01.2026 року, складену в присутності захисника – адвоката ОСОБА_4 , щодо беззаперечного визнання ОСОБА_3 винуватості у вчиненні проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні. У даній заяві захисником підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості обвинуваченим, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту без його участі.

Крім того, кримінальним проступком шкоду не завдано. Особи потерпілими не визнавались, цивільний позов не заявлявся.

Отже, враховуючи, що обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згодний з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні (без проведення судового розгляду, за відсутності учасників судового провадження), про що свідчить його письмова заява, яка додана до обвинувального акту та матеріалів кримінального провадження, суд, вивчивши обвинувальний акт стосовно ОСОБА_3 та додані до нього матеріали, які містять належні, допустимі, достовірні та достатні докази, оцінені судом відповідно до ст. 94 КПК України, дійшов висновку про відсутність необхідності призначати розгляд у судовому засіданні обвинувального акта, викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, та про наявність підстав для ухвалення вироку стосовно ОСОБА_3 у спрощеному провадженні (без проведення судового розгляду, за відсутності учасників судового провадження).

Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому ст. 381-382 КПК України.

Розглянувши обвинувальний акт, перевіривши долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 , захист якого здійснює – адвокат ОСОБА_4 , обставини вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, її позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Таким чином, суд визнає доведеним, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винний у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, за кваліфікуючими ознаками – незаконне придбання, зберігання психотропної речовини, без мети збуту.

Згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне та достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд керується положеннями ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання та враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України, відноситься до кримінального проступку, особу винного, обставину, що пом`якшує покарання та відсутність обтяжуючих покарання обставин.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує його особу, який є громадянином України, із середньо освітою, офіційно не працевлаштований, не одружений, проживає в м. Одеса, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий, та те, що він обвинувачується у вчиненні кримінального проступку.

Як обставина, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , передбачена ст. 66 КК України, суд враховує те, що він щиро розкаявся.

Обставини, які обтяжують покарання, передбачені ст. 67 КК України, судом не встановлені.

Санкцією ч. 1 ст. 309 КК України передбачено покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до п`яти років, або обмеженням волі на той самий строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 59-1 КК України, покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.

Водночас, вирішуючи питання про необхідність реального відбування обвинуваченою покарання у виді обмеження волі за вчинений кримінальний проступок, судом враховується, що статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При цьому суд також враховує правову позицію Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, висловлену у Постанові від 28.05.2020 року (справа №753/13972/17; провадження №51-986км20), згідно якої Верховний суд зазначив, що законодавцем саме суду надано дискреційні повноваження щодо визначення виду та міри покарання за вчинення того чи іншого злочину.

Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, однак щиро розкаявся, з урахуванням даних про особу обвинуваченого, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, у зв`язку з чим суд на підставі ст. 59-1 КК України вважає за можливе призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді пробаційного нагляду.

В силу положень ч. 2 ст. 59-1 КК України, призначаючи ОСОБА_3 покарання без ізоляції від суспільства, суд покладає на нього обов`язки, передбачені ч. 2 п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України.

Саме таке покарання суд вважає пропорційним, необхідним, достатнім і справедливим для виправлення винної та запобігання вчиненню нею нових кримінальних правопорушень і, в даному випадку мета застосування кримінального покарання буде досягнута при призначенні ОСОБА_3 саме такого виду покарання.

Крім того, призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинувачених і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 не застосовувався.

Арешти на майно у вказаному кримінальному провадженні не накладались.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

В обвинувальному акті зазначено, що витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів склали 5348 гривень 40 копійок, на підтвердження чого до матеріалів кримінального провадження було долучено довідку про витрати на проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів від 20.10.2025 року № СЕ-19/116-25/25232-НЗПРАП.

Особи потерпілими не визнавались та цивільний позов не заявлено.

Питання щодо речових доказів судом вирішується в порядку вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 50, 59-1, 65, 309 КК України, ст. 100, 124, 174, ч. 3 ст. 349, 367-371, 373, 374, 376, 395, 532 КПК України, –

УХВАЛИВ:

Визнати виним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

Призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.

На підставі ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України, покласти на ОСОБА_3 , наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Виконання покарання у виді пробаційного нагляду покладається на уповноважені органи з питань пробації за місцем проживання засудженої.

Роз`яснити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стосовно засудженого, який ухиляється від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, уповноважений орган з питань пробації надсилає матеріали до органів Національної поліції для вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності відповідно до статті 389 Кримінального кодексу України.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 не застосовувався.

Арешти на майно у даному кримінальному провадженні не накладались.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати, витрачені на залучення експерта, у зв`язку з проведенням експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів від 20.10.2025 року № СЕ-19/116-25/25232-НЗПРАП на суму 5348 (п`ять тисяч триста сорок вісім) гривень 40 (сорок) копійок.

Речові докази по справі:

- експертний пакет NPU6080160, в якому міститься зіп-пакет із невідомою порошкоподібною речовиною білого кольору, що містить наркотичну речовину – амфетамін 0,414 г, – знищити;

- DVD-R диск – зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження та на нього може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня проголошення вироку через Приморський районний суд м. Одеси до Одеського апеляційного суду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України – вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку надіслати учасникам судового провадження не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення.

Суддя Приморського районного

суду м. Одеси ОСОБА_5