Рішення від 21 січня 2026 р. у справі №946/8277/25 — Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 946/8277/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2026 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Березнікова О.В.,

при секретарі – Нанєвої А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Кілійського районного суду Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом посилаючись на те, що він з відповідачем знаходиться у зареєстрованому шлюбі з 08.10.2010, актовий запис № 16. Мають спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Разом не проживають, подружні стосунки не підтримують, спільного господарства не ведуть. У зв`язку з чим просить розірвати шлюб, а також визначити, що після розірвання шлюбу діти залишаються проживати з матір`ю.

Позивач в судове засідання не з`явився, від його представника надійшла заява про розгляд справи без їх участі, шлюб просили розірвати.

Відповідачка, будучи належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася, не повідомила суд про причини неявки; відзиву на позов не подавала. На адресу суду повернулося поштове відправлення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що рахується як повістку врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки та відповідає висновкам, викладеним у Постановах ВС від 21 грудня 2022 року у справі № 757/15603/19 (провадження № 61-7187св22), 30 листопада 2022 року у справі № 760/25978/13-ц (провадження № 61-6788св22), 31 серпня 2022 року у справі № 760/17314/17.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України. Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно дост.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно дост.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 08.10.2010 у виконавчому комітеті Дмитрівської сільської ради Кілійського району Одеської області, актовий запис №16.

Мають спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Сторони шлюбних стосунків не підтримують, разом не проживають, спільного господарства не ведуть.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу одна з основних його засад. Шлюб це сімейний союз, при цьому слово "сімейний" засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово "союз" підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з даним позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберігати шлюб з відповідачем, який в судове засідання не з`явився.

Таким чином суд вважає, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими і подальше збереження шлюбу суперечило б його інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог визначити, що після розірвання шлюбу діти залишаються проживати з матір`ю, суд виходить з наступного.

Звертаючись з позовною заявою про розірвання шлюбу, позивач також просив визначити, що після розірвання шлюбу діти залишаються проживати з матір`ю.

Відповідно до ст. 11 ЗУ «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Відповідно до ч. 1 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Відповідно до ч.1 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися судом.

Суд вправі застосувати вищезазначене положення закону в тому випадку, коли мати та батько дитини проживають окремо, тобто за різними адресами; не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати дитина, що відповідає спірним правовідносинам.

У п. 1 ст. 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Враховуючи, що позивачем не надано суду доказів наявності спору між батьками щодо визначення місця проживання дитини, а навпаки – позивач наполягає, щоб діти проживали з матір`ю, що саме по собі свідчить про відсутність такого спору, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог щодо визначення місця проживання дитини, необхідно відмовити.

Судові витрати, згідно ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі ч.3 ст.105, ст.ст.110,112, 113 Сімейного Кодексу України, керуючись ст.ст.12,13,81, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 08.10.2010 у виконавчому комітеті Дмитрівської сільської ради Кілійського району Одеської області, актовий запис №16, розірвати.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Копію рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до Кілійського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення може бути переглянуте Кілійським районним судом Одеської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: О.В.Березніков