Рішення від 20 січня 2026 р. у справі №185/2031/25 — Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 185/2031/25

Провадження № 2/375/155/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2026 року селище Рокитне

Рокитнянський районний суд Київської області в складі:

головуючого – судді Смик М.М.,

за участю секретаря судового засідання Киричок В.В.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – ОСОБА_2 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Єпрем`ян Л.В., звернувся з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.

Позов мотивував тим, що з 13 вересня 2008 року він перебував з ОСОБА_2 у шлюбі, який рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 липня 2012 року розірвано.

У цьому шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3 .

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 травня 2012 року стягнено з нього на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 24 травня 2011 року і до досягнення сином повноліття.

17 грудня 2016 року він з ОСОБА_2 повторно зареєстрував шлюб.

У цьому шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася дочка ОСОБА_4 .

24 лютого 2022 року внаслідок збройної агресії російської федерації проти України він був призваний до лав Збройних Сил України та будучи військослужбовцем забезпечив виїзд дружини разом з дітьми за кордон. Однак, у березні 2023 року йому стало відомо про зраду дружини за кордоном з іншим чоловіком, що стало підставою для припинення сімейно-шлюбних відносин.

Позивач вказував, що він добровільно звернувся з рапортом до військової частини про відрахування з нього 1/3 частки від усіх видів його заробітку на утримання його дітей.

Проте, відповідач у вересні 2023 року звернулася до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області із заявою про видачу дубліката виконавчого листа і ухвалою суду від 29 вересня 2023 року заяву про видачу дубліката виконавчого листа задоволено та видано дублікат виконавчого листа. Вказаний дублікат виконавчого листа, зокрема, на виконання рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 травня 2012 року відповідач подала до виконавчої служби для примусового його виконання.

Позивач також вказував на те, 5 квітня 2023 року Бабушкінським районним судом м.Дніпропетровська видано судовий наказ про стягнення з нього на користь відповідача аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання заяви і до досягнення дитиною повнолітня.

Отже, фактично за двома виконавчими листами з нього стягуються 1/2 частка від усіх видів його заробітку (доходу), тобто 50%, що фактично ставить його в нерівні умови з відповідачем та створює надмірний фінансовий тягар, утворюючи чималу заборгованість.

Посилаючись на зазначене, позивач просив зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на користь ОСОБА_2 , за рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 травня 2012 року, на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 24 травня 2011 року і до досягнення сином повноліття, та які стягуються з нього на користь ОСОБА_2 , за судовим наказом, виданим 5 квітня 2023 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська, на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання заяви і до досягнення дитиною повнолітня, які в сукупності складають 1/2 частку від його заробітку (доходу), та стягнути з нього на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/3 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, і до досягнення дітьми повнолітня.

Процесуальні дії у справі та заяви (клопотання) учасників

Ухвалою судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 7 квітня 2025 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів передано на розгляд до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області за підсудністю.

Ухвалою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 5 червня 2025 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів направлено за підсудністю до Рокитнянського районного суду Київської області.

Ухвалою судді Рокитнянського районного суду Київської області від 3 липня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; справу призначено до розгляду на 10 вересня 2015 року о 10 год 00 хв.

10 вересня 2025 року справу знято з розгляду у зв`язку з перебуванням судді у відпустці.

Справу призначено до розгляду на 6 листопада 2025 року о 10 год 30 хв.

Відповідач 3 листопада 2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» подала заяву про розгляд справи в режимі відеоконференції.

4 листопада представник позивача – адвокат Єпрем`ян Л.В. за допомогою підсистеми «Електронний суд» подав клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою судді Рокитнянського районного суду Київської області від 6 листопада 2025 року клопотання представника позивача задоволено та забезпечено його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою судді Рокитнянського районного суду Київської області від 10 листопада 2025 року заяву відповідача задоволено та забезпечено її участь у судовому засіданні та всіх наступних в режимі відеоконференції.

6 листопада 2025 року судом розпочато розгляд справи по суті та оголошено перерву до 26 листопада 2025 року 10 год 00 хв.

10 листопада 2025 року відповідач за допомогою підсистеми «Електронний суд» подала заяву про розгляд справи в режимі відеоконференції.

26 листопада 2025 року за клопотання представника позивача у судовому засіданні оголошено перерву до 9 грудня 2025 року 15 год 00 хв.

8 грудня 2025 року відповідач за допомогою підсистеми «Електронний суд» подала заяву, в якій просила забезпечити участь її представника – Єрмолаєвої Д.С. в режимі відеоконференції.

9 грудня 2025 року справу знято з розгляду у зв`язку з стабілізаційним відключенням світла у Рокитнянському районному суді Київської області.

Справу призначено до розгляду на 21 січня 2026 року о 15 год 00 хв.

Стислий виклад позиції учасників справи

3 листопада 2025 року ОСОБА_2 за допомогою підсистеми «Електронний суд» подала до суду пояснення, які за змістом є відзивом на позовну заяву, в яких посилалась на таке.

Зокрема, відповідач посилалась на те, що відповідно до статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Звертаючись до суду з відповідним позовом позивач, як на підставу позову, посилається саме на статтю 192 СК України, проте обставин зміни його матеріального чи сімейного стану, погіршення його здоров`я, нецільового використання аліментів, позивач у позові не наводить.

Неправильне визначення підстави позову може призвести до відмови у задоволенні позову або повернення позовної заяви, якщо позивач обрав неналежний спосіб захисту, суд має право відмовити у задоволенні.

Відповідач вказувала на те, що позивач посилаючись на статтю 192 СК України, не вірно визначив підстави позову, а, відтак, обрав неналежний спосіб захисту, що тягне за собою відмову у позові з цієї підстави.

Крім того, відповідач також посилалась на те, що відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Тобто, обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, причому, обов`язком особистим, індивідуальним, а не солідарним.

У відповідності до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Стаття 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Під час видачі судового наказу Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська, суд врахував стан здоров`я дочки ОСОБА_4 , оскільки дочка має вади розвитку та потребує відповідної корекції та допомоги, що підтверджується висновком комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини від 21 травня 2021 року та характеристикою від 11 березня 2025 року.

Разом з цим, відповідач також вказувала на те, що позивач має заборгованість зі сплати аліментів, яка на 1 вересня 2025 року становить 500 000 грн.

Посилаючись на зазначене, а також на те, що вона разом з дітьми перебуває в Республіці Словаччина з початку повномасштабного вторгнення і діти повністю перебувають на її утриманні, відповідач просила у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

8 грудня 2025 року представник позивача – адвокат Єпрем`ян Л.В. за допомогою підсистеми «Електронний суд» подав додаткові пояснення у справі, в яких позовні вимоги підтримав в повному обсязі. До пояснень представник позивача долучив виписки по картковим рахункам позивача та розрахунок заборгованості зі сплати аліментів.

9 грудня 2025 року ОСОБА_2 за допомогою підсистеми «Електронний суд» подала до суду додаткові пояснення, в яких зазначала про те, що позивач здає в оренду квартиру та отримує гроші, проте грошей сплатити у нього аліментів не має. Крім того, позивач самовільно залишив військову частину та наразі перебуває у розкушу, що також, на думку відповідача, вказує на те, що позивач уникає сплати аліментів.

Позиція сторін у судовому засіданні

У судовому засіданні представник позивача – адвокат Єпрем`ян Л.В. (в режимі відеоконференції) позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити. Додатково зазначив, що з позивача стягуються аліменти у розмірі 1/2 частки, тобто 50% від його доходу, замість 33%, що становить для нього надмірний тягар, у зв`язку з чим просив зменшити розмір аліментів, що визначений судовими рішеннями до 1/3 частки від його доходу на утримання дітей.

Відповідач у судовому засіданні (в режимі відеоконференції) проти позову заперечувала та просила у його задоволенні відмовити. Додатково зазначила, що вона є матір`ю трьох дітей, які наразі разом з нею перебувають у Словаччині. Шлюб між нею та позивачем у справі був розірваний 28 лютого 2024 року, а третя дитина народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , тобто у шлюбі з позивачем. Також вказувала на те, що її дочка ОСОБА_4 має певні вади здоров`я, а тому потребує лікування та догляду.

На запитання суду, відповідач надала пояснення, за змістом яких, третя дитина народилася в Словаччині та має словацьке свідоцтво про народження; батьком дитини позивач не зазначений. Відповідач наголошувала на тому, що дитина народилася під час її перебування з позивачем у шлюбі.

Представник відповідача – ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції) у судовому засіданні проти позову заперечувала. Вказувала на те, що позивач обрав не той спосіб захисту та має заборгованість зі сплати аліментів. Також посилалась на те, що дочка ОСОБА_4 має певні вади здоров`я, а тому потребує додаткових витрат. Наголошувала на тому, що при винесенні судом судового наказу про стягнення аліментів, судом враховано стан дочки ОСОБА_4 .

Встановлені судом фактичні обставини справи

Судом встановлено, що з 13 вересня 2008 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі, який заочним рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 липня 2012 року розірвано.

У цьому шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син – ОСОБА_6 .

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 травня 2012 року стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 24 травня 2011 року і до досягнення сином повноліття.

Цим же рішенням стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_2 у розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, і до досягнення дитиною трирічного віку – до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З 17 грудня 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повторно перебували у шлюбі, який рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 лютого 2024 року розірвано.

У цьому шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася дочка – ОСОБА_7 .

Судовим наказом Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 5 квітня 2023 року стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання заяви і до досягнення дитиною повнолітня.

Постановою державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 16 вересня 2015 року з примусового виконання виконавчого листа № 2-2729/11, виданого 28 травня 2012 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області, звернено стягнення на заробітну плату боржника.

18 жовтня 2023 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області видано дублікат виконавчого листа на виконання рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 травня 2012 року.

Постановою старшого державного виконавця Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Зелінською О.В. від 11 вересня 2023 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання судового наказу №932/3263/23, виданого 25 серпня 2023 року Бабушкінським районним судом м.Дніпропетровська.

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів станом на 1 вересня 2025 року заборгованість зі сплати аліментів складає 187 897,62 грн.

За період з 1 вересня 2023 року до 30 квітня 2024 року ОСОБА_1 нарахована заробітна плата в сумі 833 972,03 грн, з яких: 2 354,16 грн – утримано податків та інших обов`язкових платежів, 0,33% – відсоток (частка) стягнення, 274 433,91 грн – утримана сума, що підтверджується звітом про здійснення відрахування та виплат, виданим начальником фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 .

З витягу з реєстру Дніпровської територіальної громади вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований та проживає у квартирі АДРЕСА_1 .

З відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру вбачається, що ОСОБА_2 зареєстрована на АДРЕСА_2 .

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів станом на 1 грудня 2025 року заборгованість зі сплати аліментів складає 199 290,37 грн.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Вивчивши матеріали цивільної справи та надавши оцінку поданим доказам, заслухавши пояснення сторін, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків (частина 2 статті 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема, статтею 180 СК України на батьків покладено обов`язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття.

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Тобто, обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, причому, обов`язком особистим, індивідуальним, а не солідарним.

Відповідно до положень статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частинами 1, 2 статті 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось з них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Отже, враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Таким чином, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу) яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням зміни матеріального становища платника аліментів є зміна доходів, витрат, активів тощо. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я платника аліментів.

При цьому, суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів.

Статтею 183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Крім того, пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів, у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Верховний Суд України в постанові від 5 лютого 2014 року в справі № 6-143цс13 дійшов висновку, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки). При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину (частина 5 статті 183 СК України).

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених стаття 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Звертаючись до суду з відповідним позовом позивач посилався на те, що фактично за двома виконавчими листами з нього стягується 1/2 частка від усіх видів його заробітку (доходу), тобто 50%, замість 1/3 частки, 33%, що створює для нього надмірний фінансовий тягар, і, відповідно, заборгованість зі сплати аліментів. Позивач вказував на те, що він не ухиляється від сплати аліментів, а тому просив зменшити розмір аліментів та стягнути з нього на користь відповідача аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частки від усіх видів його заробітку (доходу), як це передбачено чинним законодавством.

Під час розгляду справи, судом встановлено, що рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 травня 2012 року стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 24 травня 2011 року і до досягнення сином повноліття.

Судовим наказом Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 5 квітня 2023 року стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання заяви і до досягнення дитиною повнолітня.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 травня 2012 року та судовий наказ Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 5 квітня 2023 року перебувають на примусовому виконанні.

Отже, сукупний розмір аліментів, що стягуються з позивача за вказаними судовими рішеннями, становить 1/2 частку (50%) від усіх видів заробітку (доходу) позивача.

Заперечуючи проти позову відповідач посилалась на те, що при видачі судового наказу судом враховано стан здоров`я дочки ОСОБА_4 , оскільки дочка має вади розвитку та потребує відповідної корекції та допомоги.

На підтвердження цих обставин відповідач долучила лист-роздруківку, де вказано вартість витрат на дітей, висновок від 31 травня 2021 року, в якому рекомендована освітня програма програма закладу освіти адаптована корекційно-розвитковою складністю для дітей дошкільного віку з порушенням мовлення, висновок про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини від 21 травня 2021 року №ІРЦ-85075/2021/233170, відповідно до якого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , має потреби розвивати комплекс рухових якостей: силу, гнучкість, спритність, швидкість, витривалість; формувати потреби у соціалізації, характеристику.

Оцінивши докази, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

З урахуванням зазначено, відповідач не позбавлена можливості звернутися до суду з позовом про стягнення додаткових витрат на утримання дітей, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

При вирішенні справи судом враховано, що сукупний розмір аліментів, що стягуються з позивача за судовими рішеннями, становить 1/2 частку (50%) від усіх видів заробітку (доходу) позивача, а тому з урахуванням принципу справедливості та розумності, суд дійшов висновку про доцільність зменшення розміру аліментів.

Твердження відповідача стосовно того, що позивач не вірно визначив підстави позову, а, відтак, обрав неналежний спосіб захисту, що тягне за собою відмову у позові з цієї підстави, відхиляються судом, оскільки статтею 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

Обґрунтовуючи позов про зменшення розміру аліментів позивач посилався на статтю 192 СК України, яка регулює порядок зменшення розміру аліментів визначених рішенням суду, а, відтак, позивач обрав належних спосіб захисту.

Проаналізувавши позовні вимоги, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи із принципу справедливості та розумності, закріпленого у статті 3 ЦК України, суд вважає, що розмір аліментів за рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 травня 2012 року та судовим наказом Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 5 квітня 2023 року, що в сукупності становить 1/2 частку, необхідно зменшити та стягувати аліменти в розмірі 1/3 частки від заробітку (доходу) позивача щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили, і до досягнення найстаршою дитиною повноліття, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Судом не встановлено обставин, які б вказували на неможливість зменшення розміру аліментів, що в сукупності становить 1/2, а саме з 1/2 на 1/3 всіх видів заробітку (доходу) стягнутих з позивача на користь відповідача, а, відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями статями180-184, 191, 192 СК України, статтями 5, 12-13, 76, 81, 89, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - задовольнити.

Зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на підставі рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 травня 2012 року на утримання сина – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 24 травня 2011 року і до досягнення дитиною повноліття, та судового наказу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 5 квітня 2023 року на утримання дочки – ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 3 квітня 2023 року і до досягнення дитиною повнолітня, які в сукупності складають 1/2 частку від його заробітку (доходу), та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та дочки – ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/3 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, і до досягнення найстаршою дитиною повноліття, починаючи з дня набрання рішенням законної сили.

Припинити нарахування аліментів за рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 травня 2012 року (справа № 2-2729/11) та судовим наказом Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 5 квітня 2023 року (справа №932/3263/23; провадження № 2н-932/170/23).

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 21 січня 2026 року.

Відомості про учасників справи:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який зареєстрований, у квартирі АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка зареєстрована на АДРЕСА_2 , НОМЕР_3 (місце знаходження Республіка Словаччина).

Суддя Марина СМИК