Рішення від 11 грудня 2025 р. у справі №372/2234/25 — Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/2234/25

Провадження 2-1379/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2025 року м. Обухів

Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Сташків Т. Г.,

за участю секретаря судового засідання Таценка М. Д.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Зміст позовних вимог позивачів

25 квітня 2025 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю та відшкодування моральної шкоди.

У позовній заяві позивачі просять

Усунути перешкоди ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у користуванні належним житловим приміщенням – квартирою АДРЕСА_1 шляхом їх вселення вселення в квартиру АДРЕСА_1 .

Усунути перешкоди ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в користуванні належним житловим приміщенням – квартирою АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_2 із квартири АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 50 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 50 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.

Обґрунтування позовних вимог

Так, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в рівних частках, на праві свідоцтва про право власності на нерухоме майно належала квартира АДРЕСА_1 .

Водночас, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 10 лютого 2025 року ОСОБА_3 набув права власності в порядку спадкування на належну його матері 1/3 частини квартири та є власником 2/3 частини зазначеної квартири.

ОСОБА_3 приїхавши на похорон своєї матері з`ясував, що його матері чоловік – ОСОБА_2 змінив замки в квартирі, забрав всі цінні речі та документи на квартиру. На вимогу щодо надання ключів та документів від квартири ОСОБА_2 відмовив та почав погорджувати кримінальним переслідуванням.

ОСОБА_4 , перебуваючи у відпустці, прибув до єдиного місця свого проживання – квартири АДРЕСА_1 , яка належить йому на праві приватної власності у розмірі 1/3 частки. Водночас він з`ясував, що замки на вхідних дверях було змінено, а на його дзвінки у двері ніхто не відповідав. Викликати службу для заміни замків він не мав можливості, оскільки при собі не мав правовстановлюючих документів.

Вважають, що зазначеними діями ОСОБА_2 умисно чинить перешкоди у здійсненні ОСОБА_3 права користування належним йому майном, а саме 2/3 частини квартири, а ОСОБА_4 – 1/3 частиною квартири, що є порушенням права власності та фактично позбавляє їх можливості володіти й користуватися зазначеним житлом.

Крім того, вважають що моральну шкоду їм завдано через моральні страждання, яке пов`язане через особисте відношення відповідача до своїх дій та зухвалість незаконного порушення їх прав.

Рух справи

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 05 травня 2025 року відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд цивільної справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 07 серпня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні 12 грудня 2025 року представниця ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , – адвокат Орещенко Л. А., подала заяву про відмову від позовних вимог про усунення перешкод ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у користуванні належним житловим приміщенням – квартирою АДРЕСА_1 шляхом їх вселення вселення в квартиру АДРЕСА_1 та усунення перешкод ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в користуванні належним житловим приміщенням – квартирою АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_2 із квартири АДРЕСА_1 .

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 12 грудня 2025 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, заяву представниці ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , – адвоката Орещенко Л. А., відмову від позовних вимог про усунення перешкод ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у користуванні належним житловим приміщенням – квартирою АДРЕСА_1 шляхом їх вселення вселення в квартиру АДРЕСА_1 та усунення перешкод ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в користуванні належним житловим приміщенням – квартирою АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_2 із квартири АДРЕСА_1 задоволено, провадження в цій частині позовних вимог закрито.

Отже, справа переглядається в частині позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4 грошових коштів у розмірі 50 000,00 грн кожному на відшкодування моральної шкоди.

Обґрунтування позиції відповідача

У жовтні 2025 року до суду надійшов відзив ОСОБА_2 , в якому просить залишити позовну заяву ОСОБА_3 та ОСОБА_4 без розгляду з підстав, що вони звернулися до неналежного відповідача.

Стислий виклад обставин справи, встановлених судом

Завдані моральні страждання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 оцінюють у розмірі 50 000,00 грн. кожному.

Визначаючи саме такий розмір моральної шкоди, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виходили з обсягу завданих їм моральних страждань, тривалості завданої шкоди, особисте відношення відповідача до своїх дій та зухвалість незаконного порушення їх прав.

У судовому засіданні представниця ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , – адвокат Орещенко Л. А., позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди підтримала, просила задовольнити.

ОСОБА_2 у судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, просив відмовити у позові з підстав, зазначених у відзиві.

Джерела права, які підлягають застосуванню під час ухвалення судового рішення та позиція суду

Згідно зі статтею 5 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Звертаючись до суду із цим позовом, позивачі зазначили, що внаслідок неправомірних дій відповідача спричинено їм моральну шкоду, яку вони оцінюють у розмірі 50 000,00 грн кожному, оскільки на їх твердження їм завдані моральні страждання, які пов`язані особистим відношенням відповідача до своїх дій та зухвалість незаконного порушення їх прав.

Згідно зі статтею 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди; протиправність діяння її заподіювача; наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіяювача та вини останнього в її заподіянні. Суд повинен з`ясувати, зокрема, чим підтверджується факт завдання позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони завдані, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює завдану йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року в справі № 214/7462/20 (провадження № 61- 21130сво21)).

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Фізична чи юридична особа має право на відшкодування в повному обсязі майнової шкоди, завданої її майну, а також на відшкодування моральної шкоди, завданої у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна особою, яка її завдала, у разі якщо дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Відповідно до частини п`ятої, шостої статті 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (статті 12, 81 ЦПК України).

Суд, вислухавши думку представниці ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , – адвоката Орещенко Л. А., відповідача ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності та співставленні, дійшов висновку щодо відсутності підстав для відшкодування моральної шкоди на користь позивачів, оскільки останні під час розгляду справи не довели належними та допустимими доказами наявність обставин, на які вони посилаються, як на підставу відшкодування моральної шкоди.

Таким чином, ураховуючи встановлені обставини та застосовані норми матеріального права у задоволенні позову необхідно відмовити з підстав недоведення позовних вимог

Висновок про те, як необхідно здійснити розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою, другою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову – на відповідача; у разі відмови в позові – на позивача.

Оскільки, за результатом розгляду цієї справи у задоволенні позову відмовлено, судові витрати у справі залишаються за позивачами.

Керуючись: статтями 3, 5, 10-18, 88, 141, 258, 264, 265, 268 ЦПК України, статтями 15, 16, 23 ЦК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня проголошення рішення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.Г. Сташків