Вирок від 21 січня 2026 р. у справі №489/344/26 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

Справа № 489/344/26

Провадження № 1-кп/489/579/26

Інгульський районний суд міста Миколаєва

Вирок

іменем України

22 січня 2026 року місто Миколаїв

Інгульський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025152040001247 від 18.11.2025, та додані до нього матеріали за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Грейгове, Миколаївської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , із середньою освітою, неодруженого, раніше неодноразово судимого: 17.05.2010 Центральним районним судом міста Миколаєва за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 355, ч. 2 ст.146, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 09.12.2010 Центральним районним судом міста Миколаєва за ч. 1 ст. 121, ч. 4 ст. 70 КК України до 9 років 6 місяців позбавлення волі; 06.02.2023 Заводським районним судом міста Миколаєва за ч. 1 ст. 121 КК України до 5 років позбавлення волі; 26.03.2024 Корабельним районним судом міста Миколаєва за ч. 3 ст. 185 КК України до 7 років позбавлення волі; 31.10.2024 Центральним районним судом міста Миколаєва за ч. 4 ст. 296 КК України до 9 років позбавлення волі,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України,

встановив:

ОСОБА_2 всупереч вимогам Законів України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» з метою реалізації свого умислу, направленого на незаконне виготовлення та зберігання наркотичних засобів, у невстановлені у ході проведення дізнання дату та час, у невстановленому у ході проведення дізнання місці, незаконно виготовив наркотичний засіб, обіг якого заборонено, - канабіс (точна маса якого не встановлена, але масою не менше 55,125 г), який почав незаконного зберігати за місцем свого мешкання, а саме: кв. АДРЕСА_3 , без мети збуту.

У подальшому, під час санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_2 , а саме: кв. АДРЕСА_3 20.11.2025 в період часу з 16:27 год по 18:03 год, вилучено у приміщенні житлової кімнати в серванті наркотичний засіб, обіг якого заборонено, - канабіс, масою не менше 55,125 г та який останній незаконно виготовив та незаконно зберігав за місцем свого мешкання без мети збуту.

Обставини, встановлені органом досудового розслідування, не оспорюються учасниками судового провадження.

Прокурор звернувся з клопотанням про розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акта додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_2 , складену в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку повністю знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч.1 ст.309 КК України, як незаконне виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

Згідно зі ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є кримінальним проступком, особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, негативно характеризується за місцем проживання, має постійне місце проживання, на диспансерному обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, суд вважає щире каяття у вчиненому. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, в ході досудового розслідування не встановлено.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії кримінального проступку, особу обвинуваченого, обставини, при яких ним було скоєно кримінальне правопорушення, та приходить до висновку, що його виправлення і перевиховання можливе без ізоляції від суспільства.

При цьому зважаючи на те, що обвинувачений не працює, призначення покарання у виді штрафу не є доцільним, оскільки не забезпечить його виправлення та перевиховання. Покарання у виді виправних робіт неможливо призначити з аналогічних причин.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне призначити покарання у виді пробаційного нагляду.

Питання про речові докази, підлягають вирішенню на підставі ст. 100 КПК України.

На підставі ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави підлягають стягненню процесуальні витрати, які були витрачені на проведення експертиз.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 не обирався.

Керуючись ст. ст. 100, 381, 382 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки.

На підставі п. 1, 2, 3 ч.2 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_2 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Строк відбування покарання у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази:

- обріз та 1 патрон; канабіс масою 44,345 г, який знаходиться в сейф-пакеті № EXP 0255237; канабіс масою 10,532 г, який знаходиться в сейф-пакеті № EXP 0255230, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів ВП №2 МРУП ГУНП (квитанції №332, №711, №710), – знищити;

- флеш носій – зберігати в матеріалах справи.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати в розмірі 3565,60 грн (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок) за проведення експертизи.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили не застосовувати.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Інгульський районний суд міста Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1