Рішення від 19 січня 2026 р. у справі №363/4821/25 — Вишгородський районний суд Київської області

20.01.2026 Справа № 363/4821/25

РІШЕННЯ

Іменем України

20 січня 2026 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області у складі:

Головуючого судді – Рукас О.В.;

за участю секретаря судових засідань – Вільчинської Є.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 (зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ; фактична адреса проживання АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 (зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 ) про стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

До Вишгородського районного суду Київської області надійшла вищезазначена позовна заява.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що 28.07.2007 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, зареєстрований виконкомом Гаврилівської сільської ради Вишгородського району Київської області, про що зроблено відповідний актовий запис № 22 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 . Оскільки подальше спільне життя з Відповідачем не склалось, рішенням суду від 09 травня 2025 року шлюб було розірвано.

Від шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які на даний час проживають разом з позивачем та знаходяться на її утриманні.

Відповідач в повній мірі не виконує свої обов`язки по вихованню дітей, частково, за власним бажанням, допомагає матеріально, хоча має задовільний стан здоров`я та є працездатним, має можливість брати участь в утриманні та матеріальному забезпеченні доньки та сина, може сплачувати аліменти на рівні 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу).

У зв`язку з цим ОСОБА_1 просила стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходів) відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду і до досягнення дітьми повноліття.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею по справі було визначено суддю Рукас О.В.

Ухвалою суду від 22.09.2025 року провадження у справі було відкрито у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання, встановлено строк для реалізації учасниками справи процесуальних прав на подачу заяв по суті справи.

У судове засідання позивач та її представник не з`явилися, подали заяву про розгляд справи за їх відсутності, та просили суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Від представника відповідача - адвоката Швець А.О. надійшла заява про розгляд справи за відсутності сторони відповідача. В своїй заяві представник відповідача заперечувала проти задоволення позову, посилаючись на те, що долучені до позовної заяви докази не відповідають фактичним обставинам справи, на сьогоднішній день дітей фактично утримує батько, а не мати. Докази про проживання матері з дітьми без батька є неправдивими.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки учасники справи у судове засідання не з`явилися, то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду у судове засідання не з`явилися, зважаючи на наявність клопотання сторони позивача та сторони відповідача про проведення судового розгляду за їх відсутності, суд вважає за можливе проводити судовий розгляд за відсутності учасників справи.

Розглянувши матеріали поданої позовної заяви, дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності та взаємозв`язку, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В силу ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 121, ч. 1 ст. 122 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

У ч. 1-3 ст. 181 СК України визначено способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину. Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснив, що, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України.

В судовому засіданні судом встановлено, згідно Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 28.07.2007 року (а.с. 20) між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , 28.07.2007 року було укладено шлюб, зареєстрований виконкомом Гаврилівської сільської ради Вишгородського району Київської області, про що зроблено відповідний актовий запис № 22.

З Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 09.05.2025 року у справі № 363/1597/25 (а.с.21) судом встановлено, що шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було розірвано, рішення набрало законної сили 10.06.2025 року.

З свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 04.02.2016 року (а.с. 23) судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 народилася ОСОБА_5 , про що Виконавчим комітетом Гаврилівської сільської ради Вишгородського району Київської області складено відповідний актовий запис № 3. Батьками дитини зазначені – ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

З свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 05.09.2011 року (а.с. 25) судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_6 народився ОСОБА_4 , про що Виконавчим комітетом Гаврилівської сільської ради Вишгородського району Київської області складено відповідний актовий запис № 33. Батьками дитини зазначені – ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

З витягів з реєстру територіальної громади (а.с.24, 26) судом встановлено, що діти ОСОБА_5 , 2016 р.н та ОСОБА_4 , 2011 р.н. станом на 04.08.2025 року зареєстровані в АДРЕСА_2 .

З Акту депутата Бучанської міської ради Геращенко М.В. про встановлення факту фактичного місця проживання від 05.08.2025 року (а.с. 133), та Акту обстеження житлово-побутових умов проживання від 06 серпня 2025 року (а.с.134) судом встановлено, що неповнолітній ОСОБА_4 , 2011 року народження та малолітня ОСОБА_5 , 2016 року народження, фактично проживають разом з матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 .

Факт сумісного проживання дітей ОСОБА_4 , 2011 року народження та ОСОБА_5 , 2016 року народження, разом з матір`ю ОСОБА_1 в АДРЕСА_2 також підтверджується нотаріально посвідченими 19.12.2025 року заявами свідків ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , НОМЕР_5 , зареєстровано в реєстрі за №1220 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , НОМЕР_6 , зареєстровано в реєстрі за №1218 (а.с. 135, 136,137,138-140).

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 78226868 від 17.01.2017 року судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,0844 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.141).

З долучених до матеріалів справи платіжних інструкцій, квитанцій та чеків (а.с. 27-34, 69-101, 11-120) судом встановлено, що витрати по утриманню дітей ОСОБА_4 , 2011 року народження та ОСОБА_5 , 2016 року народження, їх навчанню та лікуванню несе позивачка ОСОБА_1 .

Таким чином судом встановлено, що місце проживання дітей ОСОБА_4 , 2011 року народження та ОСОБА_5 , 2016 року народження, хоча і зареєстроване разом з відповідачем, проте відповідач не тільки проживає окремо від позивачки та спільних дітей ОСОБА_4 , 2011 року народження та ОСОБА_5 , 2016 року народження, але і добровільно не виконує покладений на нього обов`язок з утримання дітей. Разом з тим, відповідач ОСОБА_2 працездатний, інформації про наявність інших осіб, що перебувають на його утриманні або наявність захворювань, що впливають на його працездатність стороною відповідача суду не надано. Судом не встановлено обставин, які б свідчили про неможливість виконання ОСОБА_2 свого обов`язку з утримання дітей.

Посилання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Швець А.О. на невідповідність наданих позивачем доказів фактичним обставинам справи, знаходження дітей на утриманні батька, а не матері та їх сумісного проживання разом з батьком не підтверджені будь якими належними доказами. Факт реєстрації місця проживання дітей за однією адресою з батьком не підтверджує їх фактичного проживання разом з ним, а тим більше знаходження на його утриманні. Інших належних та достовірних доказів на підтвердження вказаних обставин суду не надано.

Враховуючи вищезазначені обставини, а також обов`язок обох батьків утримувати дітей, враховуючи, що відповідач є працездатною особою, суд вважає, що позов про стягнення аліментів на утримання дітей підлягає задоволенню, та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання спільних дітей – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 20 серпня 2025 року і до досягнення старшим сином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_11 .

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» позивачі у справах за позовами щодо стягнення аліментів звільнені від сплати судового збору.

Судом встановлено, що у зв`язку з розглядом справи ані стороною позивача, ані стороною відповідача судових витрат не понесено.

З урахуванням вищевикладеного, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1331 грн. 20 коп.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 12,15, 180, 182-183 СК України, ст.ст. 12-13, 76, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 354, 430 ЦПК, суд,

ВИРІШИВ:

Цивільний позов ОСОБА_1 (зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ; фактична адреса проживання АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 (зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 ) про стягнення аліментів – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_7 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ; фактична адреса проживання АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_8 ) аліменти на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , та доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , в розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20.08.2025 року і до досягнення старшою дитиною, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_11 .

Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на молодшу дитину, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття та до досягнення повноліття молодшою дитиною.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання судового рішення про стягнення з аліментів на утримання дитини у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_7 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач:

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ; фактична адреса проживання АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_8 ).

Відповідач:

ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_7 ).

Головуючий суддя О.В. Рукас