Рішення від 20 січня 2026 р. у справі №363/3903/25 — Вишгородський районний суд Київської області

21.01.2026 Справа № 363/3903/25

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі: головуючого судді Баличевої М.Б., секретаря Гриб І.І., розглянувши заяву представника позивача – Рассказова Д.І. про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на правничу допомогу у цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебувала вищевказана цивільна справа.

Заочним рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 15.09.2025 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором № 20.08.2024-100001084 від 20.08.2024 року у загальному розмірі 32 600 гривень 00 копійок, з яких: 20 000 гривень 00 копійок – заборгованість за тілом кредиту, 12 600 гривень 00 копійок – заборгованість за процентами за користування кредитом. У задоволенні іншої частини вимог позову - відмовлено. Повернуто ТОВ «Споживчий центр» судові витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1731 гривні 80 копійок.

23.09.2025 року представник позивача – Рассказов Д.І. через систему «Електронний суд» звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення з ОСОБА_1 витрат на правову допомогу в розмірі 6000,00 грн.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 23.09.2025 року заяву представника ТОВ «Споживчий центр» - Рассказова Д.І. про ухвалення додаткового рішення залишено без розгляду.

Постановою Київського апеляційного суду від 17.12.2025 року скасовано ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 23.09.2025 року та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Матеріали справи повернулись до Вишгородського районного суду Київської області 19.01.2026 року.

Згідно ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

На підставі вищевикладеного, оскільки представником позивача подана заява про стягнення судових витрат та ним були заявлені вимоги про стягнення таких витрат, суд розглядає заяву без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви та ухвалення додаткового рішення по справі з наступних підстав.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 1,3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

Право сторони на відшкодування понесених витрат на оплату послуг адвоката вбачається з рішень Європейського суду з прав людини, практика якого в силу ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та ч. 4 ст. 10 ЦПК України має використовуватись судами як джерело права, зокрема, п. 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015 року, п.п. 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна та інші проти України» від 10.12.2009 року, п. 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006 року, п. 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004 року.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Таку правову позицію щодо застосування норм права висловив Верховний Суд у постанові від 23 січня 2019 року по справі № 552/2145/16-ц.

На підтвердження понесених витрат, представником позивача надано: копію договору №01/25-СЦ про надання правничої допомоги від 01.04.2025 року, що укладений з ТОВ «Споживчий Центр» та АО «ЛЕКС ВЕРІТАС» предметом якого є надання правової допомоги; копію звіту про виконану роботу відповідно до договору №01/25-СЦ про надання правничої допомоги від 01.04.2025 року по Клієнту ОСОБА_1 від 18.09.2025 року, згідно якого Адвокатським об`єднанням надано такі послуги: на підставі прийнятого Замовником рішення щодо звернення з позовом до відповідача по справ сформовано запит на складання розрахунку ціни позову та отримання переліку необхідних доказів, складено позов, роздруковано позов, додатки до позову та один примірник позову з додатками надано Замовнику для відправлення Відповідачу, замовлено сплату судового збору, проведено детальну консультацію Замовника щодо дій після відкриття провадження у справі та надано інші консалтингові послуги в розрізі проведення претензійно-позовної роботи, копію платіжної інструкції №СЦ00039895 від 19.09.2025 року, згідно якої ТОВ «Споживчий Центр» сплатило на рахунок АО «ЛЕКС ВЕРІТАС» грошові кошти в розмірі 6 000,00 грн. в рахунок оплати правничої допомоги згідно дод. Угоди №1 до договору №01/25-СЦ від 01.04.2025 року за позовом до ОСОБА_1 .

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 року у справі за №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі за №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі за №775/9215/15ц).

Суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі за №826/1216/16 та додаткова постанова ВП ВС від 19.02.2020 року у справі за №775/9215/15ц).

Разом з цим, суд вважає завищеною оплату наданих послуг, оскільки заявлена позивачем сума відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 грн. є неспівмірною зі складністю справи та виконаними роботами, часом, витраченим адвокатом на надання послуг з правової допомоги, їх обсягом та не відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру у співвідношенні з предметом позову.

Справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, однак адвокат не приймав участі в судових засіданнях. Враховуючи принцип розумності та справедливості, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, з урахуванням співмірності виконаної адвокатом роботи, та заявленої суми до стягнення, складності справи.

При визначенні судом розміру витрат на професійну правничу допомогу судом враховується, що, представник позивача в судовому засіданні участі не приймав, розгляд справи просив проводити за правилами спрощеного позовного провадження за його відсутності, спори вказаної категорії є поширеними та не мають особливої складності, а обсяг наданих адвокатом послуг фактично зводиться лише до складання позовної заяви.

Враховуючи складність справи та виконану адвокатом роботу, ціну позову, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та стягнути з відповідача на користь позивача 2 000 грн. Саме така сума на переконання суду, відповідає критеріям розумності, співмірності та ґрунтується на вимогах закону.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 133, 137, 141, 265, 270 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Заяву – задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення по цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» (код ЄДРПОУ: 37356833) понесені витрати на правову допомогу у розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень00 копійок.

В задоволенні решти вимог – відмовити.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: М.Б. Баличева