Постанова від 21 січня 2026 р. у справі №127/38262/25 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/38262/25

Провадження № 3/127/7999/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2026м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Бернада Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

02.12.2025 о 14.10 год по вул. Клецька, 57 в м. Вінниці ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки Skoda, р.н. НОМЕР_2 , відчинив двері автомобіля, не переконавшись, що своїми діями може загрожувати безпеці інших учасників дорожнього руху або створити перешкоди, внаслідок чого автомобіль марки Infinity, р.н. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 отримав механічні пошкодження.

ОСОБА_1 у судовому засіданні винуватість у вчиненні правопорушення не визнав і суду пояснив, що він зупинив автомобіль на спеціально відведеному для цього місці. Він відчинив двері, а інший водій на великій швидкості, обганяючи потік автомобілів з правої сторони, подряпав двері. Вважає, що саме водій автомобіля Infinity не виконав вимоги щодо дотримання безпечного бокового інтервалу.

ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що він їхав по вул. Келецькій у правому ряду, оскільки мав здійснювати поворот праворуч. Водій автомобіля Skoda відчинив двері, внаслідок чого пошкодив керований ним автомобіль.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.

З диспозиції статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КпАП) випливає, що відповідальність за зазначеною нормою настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху (далі – ПДР), що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Слід звернути увагу, що зазначена норма є бланкетною.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 15.13 ПДР.

Зі змісту зазначеного пункту ПДР випливає, що забороняється відчиняти двері транспортного засобу, залишати їх відчиненими і виходити з транспортного засобу, якщо це загрожує безпеці і створює перешкоди іншим учасникам дорожнього руху.

До протоколу про адміністративне правопорушення суду надана схема місця ДТП, відповідно до якої зафіксоване розташування транспортних засобів, місце їх зіткнення, а також виявлені на автомобілях механічні пошкодження; письмові пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Оцінюючи доводи ОСОБА_1 в частині того, що саме водій ОСОБА_2 порушив вимоги ПДР, суд вважає за доцільне зауважити таке.

Статтею 256 КпАП визначений зміст протоколу про адміністративне правопорушення, зокрема частиною першої зазначеної статті регламентовано, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Суд вважає за доцільне звернути увагу, що у прецедентній практиці Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ), зокрема у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04), звертає увагу, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Аналогічні висновки ЄСПЛ були зроблені у справі «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) та «Гайдашевський проти України».

Саме тому суд обмежений у цьому провадженні вирішенням лише тих питань, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення і не вправі вирішувати питання щодо наявності чи відсутності ознак порушення вимог ПДР у діях водія ОСОБА_2 , стосовно якого протокол про адміністративне правопорушення до суду не надходив.

Оцінюючи доводи ОСОБА_1 в частині того, що ОСОБА_2 здійснював обгін транспортних засобів з правої сторони, що заборонено ПДР, суд вважає за доцільне зауважити таке.

У пункті 1.10 надані визначення випередження та обгону. Зокрема, випередження - рух транспортного засобу із швидкістю, що перевищує швидкість попутного транспортного засобу, що рухається поряд по суміжній смузі; обгін - випередження одного або кількох транспортних засобів, пов`язане з виїздом на смугу зустрічного руху.

З наданих суду матеріалів випливає, що ОСОБА_2 здійснював рух відповідною смугою руху, тому суд вважає, що наданими суду матеріалами доводи ОСОБА_1 в частині відсутності в його діянні складу будь-якого правопорушення були спростовані. Саме тому суд вважає, що за результатами судового розгляду був підтверджений факт невиконання ОСОБА_1 вимог пункту 15.13 ПДР, зміст якого судом наведений вище. У зв`язку з цим, на переконання суду, його дії охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КпАП, за ознаками порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Вирішуючи питання щодо виду та міри адміністративного стягнення, необхідного і достатнього для виправлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та попередження вчинення ним нових правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, суд враховує, що згідно з наданими суду матеріалами ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, відомості про наявність будь-яких претензій майнового чи немайнового характеру до нього суду надані не були, а тому суд вважає за доцільне застосувати до нього адміністративне стягнення, передбачене санкцією закону, що встановлює адміністративну відповідальність, у виді штрафу.

Згідно зі статтею 40-1 КпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено стягнення, справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись статтями 124, 283, 284 КпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: