Постанова від 20 січня 2026 р. у справі №357/814/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/814/26

3/357/923/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.01.2026 суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Руслан Озадовський, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Білоцерківського районного управління поліції Головного Управління Національної поліції України в Київській області відносно відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч. 1 КУпАП,

за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1

У С Т А Н О В И В:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №969069 від 17.12.2025 вбачається, що 17.12.2025 о 16 год. 00 хв. гр. ОСОБА_1 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно свого колишнього співмешканця ОСОБА_2 , а саме висловлювалася на адресу потерпілого нецензурною та образливою лайкою, внаслідок чого була завдана шкода психологічному здоров`ю ОСОБА_2 , чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КупАП.

В судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вину не визнала та пояснила, що 17.12.2025 її колишній співмешканець ОСОБА_2 підійшов до її домоволодіння, гучно стукав у хвіртку. Коли ОСОБА_1 вийшла на подвір`я, ОСОБА_2 , за її словами, почав висловлювати на її адресу образливі та принизливі висловлювання, а також погрожувати застосуванням фізичної сили. ОСОБА_1 зазначила, що намагалася стримуватися та не вступати у словесний конфлікт, однак, не втримавши емоцій, назвала ОСОБА_2 алкоголіком та не впустила його на територію домоволодіння. Також пояснила, що мала намір викликати працівників поліції, однак ОСОБА_2 випередив її та самостійно викликав наряд поліції.

Суддя заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, розглянувши протокол та додані до нього документи, приходить до наступного висновку.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 9 КУпАП. адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В статті 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, іншими доказами.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 № 2229-VIII, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Разом із тим, з письмових пояснень та матеріалів, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що подія, яка стала підставою для складення протоколу, мала місце 17.12.2025 за адресою: АДРЕСА_1 , на території домоволодіння ОСОБА_1 .

З матеріалів справи також вбачається, що ОСОБА_2 перебував за межами території домоволодіння, а саме біля калітки, не заходячи на подвір`я та не перебуваючи на території житла ОСОБА_1 , тоді як остання перебувала безпосередньо на території свого домоволодіння.

За таких обставин встановлено, що між сторонами мав місце словесний конфлікт, під час якого вони обмінювалися образливими висловлюваннями. При цьому матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 умисних дій психологічного насильства, спрямованих на систематичне приниження, залякування чи інший вплив на психологічний стан ОСОБА_2 .

З урахуванням наведеного, описані у протоколі події не утворюють складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а за своїм характером свідчать про побутовий конфлікт.

Слід наголосити, що суддя розглядаючи справу про адміністративне правопорушення не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).

Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».

Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У відповідності до п. 4.2 рішення Конституційного суду України № 23-рп/2010 від 22.12.2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі вищевикладеного, оскільки на підтвердження факту вчинення домашнього насильства ОСОБА_1 відносно ОСОБА_2 не додано належних та допустимих доказів та враховуючи те, що притягнення особи до адміністративної відповідальності не може ґрунтуватись на припущеннях, тому відповідно до вимог п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір стягується у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення. Враховуючи, що провадження у даній справі слід закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, відповідно, судовий збір стягненню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 173-2, 247, 280, 283- 284 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - закрити.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

СуддяРуслан ОЗАДОВСЬКИЙ