Рішення від 20 січня 2026 р. у справі №147/1975/25 — Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/1975/25

Провадження № 2/147/129/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2026 року с-ще Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Борейко О. Г.,

із секретарем Задверняк Т. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

30 жовтня 2025 року в провадження судді Тростянецького районного суду Вінницької області Борейко О. Г. від представника позивача ОСОБА_3 , адвоката Конякіна М.С. надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Стислий виклад позиції позивача.

За час перебування у шлюбі сторони мають двох спільного сина: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На сьогодні відповідач матеріальну допомогу на утримання дитини не надає, хоча згідно зі ст.180 СК України зобов`язаний утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

На утримання сина позивач бажає стягувати з відповідача аліменти. Пропонує їх визначити у розмірі 1/4 усіх видів доходів ОСОБА_2 щомісячно. Стверджує, що відповідач нікому аліментів не сплачує, тому цих коштів буде достатньо для утримання дітей та не буде обтяжливим для відповідача.

Процесуальні дії у справі. Заяви (клопотання) учасників справи.

Ухвалою суду від 24 листопада 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Сторони у судове засідання не з`явилися.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи за відсутності позивача та її представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач у судові засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся в порядку передбаченому ЦПК України.

Суд враховує правову позицію ЄСПЛ викладену у справі Sydorenko v. Ukraine (dec.), no/ 73193/12, 18 February 2021, відповідно до якої хоча загальна концепція справедливого судового розгляду та фундаментальний принцип змагальності провадження вимагають належного вручення судових документів стороні, стаття 6 Конвенції не заходить так далеко, що зобов`язує національні органи влади забезпечити ідеально функціонуючу поштову систему. Іншими словами, органи влади несуть відповідальність лише за ненадсилання заявнику відповідних документів. Той факт, що заявниця не отримала кореспонденцію, надіслану їй Вищим спеціалізованим судом, сам по собі не є достатнім для того, щоб закласти аргументовану основу для заяви про те, що права заявниці за статтею 6 §1 Конвенції були порушені. У цьому відношенні Суд вважає вражаючим, що, знаючи про труднощі з доставкою кореспонденції в минулому або, принаймні, про твердження органів влади щодо цього, заявниця залишалася досить пасивною і, схоже, не вжила жодних заходів, спрямованих на те, щоб надіслана їй кореспонденція дійшла до неї. Вона також не зверталася до судів із жодним запитом щодо стану провадження, хоча була велика ймовірність того, що інша сторона оскаржить рішення, ухвалене на користь заявниці.

У зв`язку з цим Суд нагадує, що зацікавлена сторона зобов`язана проявити особливу старанність у захисті своїх інтересів і вжити необхідні заходи для ознайомленні з рухом провадження у справі.

Заяв чи клопотань про відкладення судового засідання, або іншого змісту від відповідача не надходило. Відзиву на позов не подавав.

Згідно із ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи те, що у справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи у їх відсутності, що відповідає положенням ч. 3 ст. 211 та статей 280-282 ЦПК України.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, відповідно до нормам матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що сторони у справі перебувають у шлюбі (а.с. 8).

ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_4 , батьками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 9).

ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_5 , батьками якого є ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження (а.с. 9).

Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання №18 від 06.02.2019 встановлено, що місце проживання ОСОБА_1 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 7).

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Оцінка та висновки суду.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частина перша статті 182 СК України визначає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 31) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 32) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Стаття 183 Сімейного кодексу передбачає можливість стягнення аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини. При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення (ст. 182 Сімейного кодексу України).

Вирішуючи спір, суд виходить з того, що відповідач є особою працездатного віку, та зобов`язаний виплачувати аліменти на утримання дітей.

Водночас суд виходить з приписів ч.ч.1, 5 ст.81 ЦПК України та враховує, що відповідач не спростував обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, на власний розсуд розпорядившись своїми процесуальними правами.

З огляду на викладене суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, враховуючи те, що позовні вимоги позивача ґрунтуються на вимогах закону, а відповідач не висловлював заперечень проти позову, дійшов висновку про наяність достатніх підстав для задоволення позову.

Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Тому значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Згідно ч.1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Відповідач в добровільному порядку не надає матеріальну допомогу на утримання сина, тому з відповідача необхідно стягнути аліменти на користь позивачки на утримання дитини у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 30 жовтня 2025 року і до повноліття дитини.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України рішення суду необхідно допустити до негайного виконання в межах суми аліментних платежів за один місяць.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, в зв`язку із задоволенням позову про стягнення аліментів та в зв`язку із тим, що за даною категорією справи позивач була звільнена від сплати судового збору, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Крім цього, при зверненні до суду з позовною заявою, позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача на його користь понесені нею витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Водночас пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу віднесені саме до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на підтвердження витрат на правничу допомогу надав: договір про надання правової допомоги у цивільній справі від 28.10.2025 (а.с. 10), копію квитанції про сплату коштів у сумі 5000 грн за вказаним договором (а.с. 11), детальний розрахунок робіт (наданих послуг) виконаних для надання правової (правничої) допомоги відповідно до договору б/н від 28.10.2025 (а.с. 12-13); акт прийому-передачі наданих послуг від 29.10.2025 (а.с. 14), ордер на надання правничої допомоги (а.с. 15) та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №766 від 24.10.2012 на ім`я ОСОБА_8 (а.с. 16).

Таким чином, оскільки позивач скористався допомогою адвоката, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені нею витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Керуючись статтями 263-265, 430 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів – задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 30 жовтня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП – НОМЕР_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 ;

відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП – НОМЕР_3 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 .

Суддя О. Г. Борейко