Вирок від 20 січня 2026 р. у справі №291/1495/25 — Ружинський районний суд Житомирської області

Справа № 291/1495/25

Провадження №1-кп/291/59/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2026 року селище Ружин

Ружинський районний суд Житомирської області

у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

потерпілої ОСОБА_6

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в с-щі Ружин Житомирської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025060570000056 від 22.11.2025 року по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Малі Нізгірці, Ружинського району Житомирської області, українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, непрацюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,

встановив :

Згідно обвинувального акту і наданої угоди про визнання винуватості від 18.12.2025 року ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України за наступних обставин.

21.11.2025 близько 20 год. ОСОБА_4 , перебуваючи на території домогосподарства, що по АДРЕСА_2 , через незачинені двері, побачив у приміщенні майстерні електровелосипед торгівельної марки “Green’s”, синього кольору, який належить ОСОБА_6 .

В цей час, місці та при вказаних обставинах у ОСОБА_4 виник умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 підійшов до входу приміщення майстерні, що на території домогосподарства по АДРЕСА_2 , скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно та протиправно, керуючись корисливим мотивом, діючи в умовах воєнного стану, запровадженого на території України Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», через незачинені двері проник до приміщення майстерні, звідки таємно викрав електровелосипед торгівельної марки “Green’s”, синього кольору вартістю 16928,33 грн.

Після чого утримуючи викрадений ним велосипед в руках, місце вчинення кримінального правопорушення залишив, тим самим заподіяв потерпілій ОСОБА_6 майнової шкоди на вказану суму.

Своїми умисними діями, які виразились у таємному викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаного з проникненням в інше приміщення, вчиненого в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.

Згідно угоди про визнання винуватості ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, щиро розкаявся у вчиненому. Захисник ОСОБА_5 також погодився із прокурором на призначення обвинуваченому покарання за кримінальне правопорушення за ч.4 ст.185 КК України у виді п`яти років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від покарання з випробуванням та визначити іспитовий строк тривалістю від 1 до 3 років. Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки. Також, у даній угоді зазначено роз`яснення обвинуваченому наслідки укладення та затвердження угоди, наслідки її невиконання, передбачені ст. 473 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 суду пояснив, що він підтримує укладену між ним за участю захисника та прокурором угоду про визнання винуватості, вину визнає в повному обсязі, з узгодженою мірою покарання згоден, угода є добровільною, він розуміє свої права та наслідки укладення угоди, що передбачені ч. 4 ст. 474 Кримінального процесуального кодексу України, які йому були роз`яснені прокурором, захисником та судом.

Захисник угоду про визнання винуватості підтримав та не заперечував щодо її затвердження, зазначивши, що угода відповідає інтересам обвинуваченого та вимогам КПК України.

Потерпіла в судовому засіданні підтримала подану до суду письмову заяву в якій вказала, що підтримує угоду про визнання винуватості та не заперечує щодо її затвердження.

Суд, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз`яснивши та з`ясувавши в обвинуваченого повне порозуміння ним процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які б примусили ОСОБА_4 погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого щодо нього обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, дійшов висновку про те, що у цьому провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості. При цьому суд зазначає таке.

Так, кримінальне правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 згідно ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину.

Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: 1) кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Угода за змістом укладена відповідно до ст. 472 КПК України і має усі необхідні реквізити та відомості, у т.ч. стосовно міри та виду узгодженого між сторонами покарання та наслідків невиконання угоди, потерпілою надано прокурору письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості.

Прокурор у судовому засіданні підтримав угоду та просив затвердити, так як угода відповідає вимогам кримінального та кримінально-процесуального законодавства та обвинувачений вину визнав повністю та погодився на укладення угоди, потерпіла надала згоду на укладення угоди.

Ураховуючи, що укладена між прокурором та обвинуваченим, за участю захисника угода відповідає вимогам КПК України, дії обвинуваченого за ч.4 ст.185 КК України кваліфіковано правильно, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, обвинувачений може виконати взяті на себе за угодою зобов`язання, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого, особу винного, і обставини, які пом`якшують покарання, а саме:щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 судом не встановлено.

Ураховуючи вимоги ч. 3 ст. 75 КК України та п. 2 укладеної угоди, за якою ОСОБА_4 взяв на себе зобов`язання виконувати всі обов`язки, які будуть покладені на нього судом, суд призначаючи погоджену міру покарання, вважає за необхідне покласти на ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ч.1 п.1, п. 2 ст. 76 КК України.

Процесуальні витрати в сумі 1782,80 грн. підлягають стягненню з обвинуваченого.

Речові докази вирішити згідно ст.100 КПК України.

Запобіжний захід застосований до обвинуваченого з 18.12.2025 по 16.02.2026, згідно ухвали Ружинського районного суду Житомирської області від 18.12.2025, залишити попередній – особисте зобов`язання, строком застосування до 16.02.2026.

На підставі викладеного, керуючись ст. 100, 118, 124, 373, 374, 394, 424, 468, 469, 472-476 КПК України,

ухвалив:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 18.12.2025 між прокурором Бердичівської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12025060570000056,

Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити узгоджене стронами покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього відповідно до ст. 76 КК України обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

Запобіжний захід ОСОБА_4 залишити попередній – особисте зобов`язання, строком застосування до 16.02.2026.

Арешт накладений ухвалою Ружинського районного суду Житомирської області від 25.11.2025 - на електровелосипед торгівельної марки “Green’s”, синього кольору, який належить ОСОБА_6 – скасувати.

Речові докази по кримінальному провадженню: електровелосипед торгівельної марки “Green’s”, синього кольору, який передано на зберігання до камери схову речових доказів ВП №2 Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області повернути ОСОБА_6 .

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи в сумі 1782 (одна тисяча сімсот вісімдесят дві) грн. 80 (вісімдесят) коп.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Житомирським апеляційним судом.

Вирок може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Ружинський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення:

обвинуваченим, його захисником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.

Вирок суду вручити учасникам судового провадження в день його проголошення.

Суддя ОСОБА_1