Постанова від 20 січня 2026 р. у справі №295/33/26 — Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/33/26

Категорія 156

3/295/59/26

П О С Т А Н О ВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2026 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Довгалюк Людмила Василівна, за участі захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – адвоката Грабчука О.В.,

розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ( АДРЕСА_2 ), -

В С Т А Н О В И В :

14.12.2025 о 00 годин 30 хвилин у м. Житомирі, по вул. Миколи Сціборського, 6А, ОСОБА_1 керував автомобілем BMW, державний номерний знак НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується висновком лікаря № 573 від 14.12.2025, чим своїми діями водій порушив п. 2.9.а Правил дорожнього руху України (далі - ПДР) та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. На адресу суду надійшло письмове клопотання захисника Грабчука О.В., яке він підтримав у судовому засіданні, про закриття провадження у справі, посилаючись, зокрема, на порушення процедури огляду та складення висновку № 573, який є недійсним, відсутність фіксації поліцейськими ознак сп`яніння ОСОБА_1 , що свідчить про відсутність підстав ініціювати процедуру огляду на стан сп`яніння, відсутність доказів керування транспортним засобом особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, безпідставність та відсутність доказів правомірності зупинки автомобіля, а також направлення на проходження огляду тощо. У клопотанні захисника Крушинським Б.М. зазначено про розгляд справи без його участі.

Лікар - нарколог КНП «Обласний медичний спеціалізований центр» ЖОР ОСОБА_2 , стаж роботи якого з 2000 року, викликаний за клопотанням сторони захисту, у судовому засіданні підтвердив свій висновок № 573 від 14.12.2025 та роз`яснив, що 14.12.2025 він проводив медичий огляд підекспертного ОСОБА_1 на встановлення клінічних ознак сп`яніння, після обстеження в останнього відібрано аналіз крові, оскільки від проходження медичного огляду за допомогою приладу «Драгер» водій відмовився. 14.12.2025 лікар почав заповнювати медичні документи, 15.12.2025 встановлено результати лабораторних досліджень, які 16.12.2026 ним внесено відповідно до акту і висновку.

Враховуючи те, що відповідно до ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, зважаючи на положення ч. 1 ст. 277 КУпАП стосовно строків розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних у справі матеріалів, обсяг яких є достатніми для прийняття рішення у справі.

Заслухавши пояснення захисника Крушинського Б.М., вивчивши зміст письмового клопотання адвоката Грабчука О.В., заслухавши роз`яснення висновку лікерем - наркологом ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, відтворивши долучені до протоколу відеофайли, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов такого висновку.

Адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).

Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами у стані алкогольного сп`яніння.

За змістом п. 2.9.а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст. 266 КУпАП та п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі – Інструкції), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Тобто, якщо у поліцейського виникла обґрунтована підозра про перебування особи, яка керує транспортним засобом, в стані сп`яніння, він має право направити цю особу для проведення відповідного огляду.

На основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 251 КУпАП).

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 547981 від 22.12.2025, висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 573 від 14.12.2025, за змістом якого ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння, відтвореним відеозаписом та іншими матеріалами справи.

Зібрані докази, на переконання суду, отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений спосіб, є належними та допустимими, тому не викликають сумнівів в їх достовірності та істинності.

Із відтвореного відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 не заперечував факту керування ним транспортним засобом під час комендантської години, що стало підставою для зупинки автомобіля, при цьому останній заначив, що втікав від поліцейських, так як злякався, їхав по друзів, була бійка (00:33:40 – 00:34:45), через декілька хвилин вказує, що не відреагував на вимогу працівників поліції зупинитися, оскільки не помітив такої вимоги (00:40:40).

Доводи захисника стосовно того, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 зупинено працівниками поліції безпідставно, не заслуговують на увагу, оскільки зупинка транспортного засобу відповідала вимогам п. 7 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», відповідно до якого, поліцейський має право зупиняти транспортний засіб у разі, якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху.

Твердження сторони захисту про те, що направлення ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння не складалося спростовується відтвореним відеодоказом (00:53:30 – 01:02:00).

Доводи захисника щодо відсутності у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння та відповідно підстав у поліцейського ініціювати процедуру огляду на стан сп`яніння суд відкидає, оскільки на відеозаписом підтверджено обґрунтованість підозри щодо перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, зважаючи на повідомленні останньому виявлені у нього ознаки, що свідчить про законність таких вимог працівників поліції.

Водночас не заслуговує на увагу твердження захисника про те, що поліцейський не видав ОСОБА_1 письмового направлення на огляд водія транспортного засобу, адже відповідно до вимог пунктів 8, 9 Інструкції з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення, що й було дотримано.

Тобто саме працівники поліції мають доставити водія до закладу охорони здоров`я та передати направлення уповноваженому працівнику такого закладу, який в подальшому його заповнює відповідно до вимог Інструкції. При цьому видача письмового направлення особисто водієві для самостійного проходження огляду законом не передбачена.

Розбіжності у датах медичних документів, а саме висновку та акту, долученого захисником до матеріалів справи, у судовому засіданні обгрунтовано лікарем – наркологом тим, що підекспертного доставлено до медичного закладу вночі, тому результат лабораторних досліджень встановлено на слідуючий день та внесено до медичних документів під час його наступного чергування.

Водночас висновком № 573 від 14.12.2025 достовірно підтвержено перебування водія у стані алкогольного сп`яніння, що виявлено у результаті проведення токсикологічного дослідження крові № 3462 від 15.12.2025 (0,53 проміле). Неповідомлення лікарем у присутності поліцейського ОСОБА_1 діагнозу не спростовує вину останнього, з огляду на пояснення лікарем хронології події щодо обстеження останнього на стан сп`яніння.

Стосовно доводів захисника про те, що відеозапис не є безперервним, а фрагментованим, суд зазначає наступне.

Пунктом 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України 18.12.2018 № 1026 передбачена безперервність здійснення відеозапису під час виконання поліцейськими своїх службових обов`язків.

Між тим, нормативними документами, які регламентують порядок виявлення та фіксації адміністративних правопорушень, складання протоколів про адміністративні правопорушення та направлення відповідних матеріалів до суду не передбачено обов`язковості надавання усього відеозапису, здійсненого у ході виконання поліцейським своїх службових обов`язків. При цьому переривання відеозапису для складання протоколу або інших дій, не пов`язаних із безпосереднім спілкуванням поліцейських із водієм чи іншими учасниками, не є процесуальним порушенням, яке б призвело до беззаперечної неналежності такого відеодоказу.

На думку суду, долучені до протоколу відеофійли, на яких зафіксовані події спілкування поліцейських із ОСОБА_1 , проходження останнім огляду на стан сп`яніння в медичному закладі та процесуальні дії, які при цьому вчинили працівники поліції у своїй сукупності об`єктивно доводять факт вчинення водієм адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При цьому порушень вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції з боку працівників поліції судом не встановлено.

Натомість суд вважає слушним зауваження захисника та визнає недопустими доказом копію листа КНП «Обласного медичного спеціалізованого центру» Житомирської обласної ради від 04.04.2024 № 1940, оскільки він датований до настання події, яка розглядається у вказаній справі, стосується стану наркотичного сп`яніння водіїв.

Доказів щодо оскарження дій або рішень працівників поліції в порядку ст. 267 КУпАП, частин 1, 2 ст. 286 КАС України до суду не надано.

Інші твердження та доводи адвоката, зокрема, на певні порушення з боку працівників поліції та лікаря, який проводив медичний огляд водія, не свідчать про невинуватість ОСОБА_1 , не впливають на встановлені судом обставини, не спростовують та не виключають його вину у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення.

За наведених обставин заперечення стороною захисту вини ОСОБА_1 , як суб`єктивної сторони складу інкримінованого йому правопорушення, суд розцінює, як специфічний, обраний спосіб захисту, з метою уникнення адміністративної відповідальності та покарання.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що ОСОБА_1 своїми діями порушив пункт 2.9.а ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, дії останнього кваліфіковано правильно, вина особи доведена повністю.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Адміністративне правопорушення, яке вчинив ОСОБА_1 , за своїм характером має велику суспільну небезпеку, оскільки особа, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння створює загрозу життю, як собі так і наражає на цю небезпеку інших учасників руху.

Враховуючи обставини та характер вчиненого правопорушення, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан, відсутність встановлених обставин, які пом`якшують та обтяжують відповідальність, безальтернативний характер санкції статті, суд дійшов висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавлення права керування транспортним засобом.

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36, 40-1, 130, 283 - 285 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

(Отримувач: ГУК у Житомир обл./Житомирська обл.; Код отримувача: 37976485; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA368999980313060149000006001; Код класифікації доходів бюджету: 21081300; Найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі ДСА України судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 коп.

(Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ м. Київ/ 22030106; Код за ЄДРПОУ: 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Роз`яснити особі, щодо якої застосоване адміністративне стягнення, що відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з моменту її винесення.

Суддя

Постанова підлягає пред`явленню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.