Рішення від 13 січня 2026 р. у справі №495/8192/25 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 495/8192/25

№ провадження 2/495/571/2026

З А О Ч Н Е р і ш е н н я

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

14 січня 2026 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого одноособово - судді Прийомової О.Ю.,

за участю секретаря Чибукової О.В.,

справа № 495/8192/25,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,

ВСТАНОВИВ:

24 жовтня 2025 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, просить суд: стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 2500 грн, щомісячно до досягнення нею повноліття, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 2500 грн, щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви та до досягнення останньої повноліття; допустити негайне виконання рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стислий виклад позицій позивача та відповідача.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона з відповідачем зареєстрували шлюб, який рішенням Білгород – Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10.10.2024 було розірвано.

Від шлюбу з відповідачем мають двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Станом на сьогоднішній день діти проживають разом з нею та знаходяться на її повному утриманні.

Відповідач стабільно матеріальну допомогу на утримання спільних дітей не надає, хоча отримує заробітну плату, угоди про добровільну сплату аліментів між ними не досягнуто.

На підставі вищевикладеного, вона і звернулася з позовом до суду.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

07 листопада 2025 року ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області відкрито спрощене провадження по цивільній справі та призначено її до розгляду по сутті з викликом, повідомленням сторін.

Позивач в судове засідання не з`явилась, в позовних вимогах зазначила про можливість розглядати справу за відсутність позивача.

Відповідач в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, причина неявки суду не відома.

Ухвалою суду від 14 січня 2026 року, суд перейшов до заочного розгляду справи, що відповідає положенням ст. ст. 280-281 ЦПК України.

Відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

За вказаних обставин суд приходить до висновку про можливість проведення судового засідання за відсутності учасників судової справи, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та прийняття законного та обґрунтованого рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом

Проаналізувавши матеріали справи, ретельно перевіривши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що батьками неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ./а.с. 15-16/

Відповідно до рішення Білгород – Дністровського міськрайонного суду від 10 жовтня 2024 року шлюб між позивачем та відповідачем був розірваний. (а.с. 20-21)

Відповідно до акту про фактичне місце проживання (не проживання) в с. Випасне Мологівської сільської ради від 18 липня 2024 року зазначено, що ОСОБА_1 прописана в АДРЕСА_1 , фактично проживає в АДРЕСА_2 . (а.с. 17-18).

Як зазначила позивач у своїх позовних вимогах, станом на сьогоднішній день діти проживають разом з нею та знаходяться на її повному утриманні.

Відповідач стабільно матеріальну допомогу на утримання спільних дітей не надає, хоча отримує заробітну плату, угоди про добровільну сплату аліментів між ними не досягнуто.

Відповідачем не спростовано вказані ствердження позивача, він не скористався своїм правом щодо надання відзиву на позовні вимоги позивача.

Нормативне обґрунтування

Так, частиною 1 статті 141 Сімейного кодексу України (далі – СК України) встановлено, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу (частина 2 статті 141 СК України).

Згідно статті 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до частин 1, 2 статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Крім того, згідно приписів частини 3 статті 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років становить 3 196,00 гривень.

Також згідно приписів частини 1 статті 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Частиною 2 статті 184 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше.

За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Відповідно до частини 1 статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Оцінка аргументів сторін, висновки суду.

Враховуючи усе вищевикладене, виходячи з загальних засад справедливості цивільного судочинства та необхідності захисту інтересів неповнолітньої дитини, враховуючи, що статтею 180 СК України покладає обов`язок утримувати дітей на обох батьків, прийнявши до уваги вікову категорію дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , їх потреби, суд приходить до висновку про доцільність в даному випадку стягнення з відповідача на користь позивача аліментів наступним чином: стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти у твердій грошовій сумі 5000 грн, щомісячно, починаючи від дня пред`явлення позову, тобто з 24.10.2025, до досягнення повноліття дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 , потім з 03 листопада 2034 року у твердій грошовій сумі у розмірі 2500 грн, щомісячно до досягнення повноліття дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 включно, а отже позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про: стягнення аліментів – у межах суми платежу за один місяць.

Таким чином, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Розподіл судових витрат.

У відповідності до частини 1 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позивач звільнена від сплати судового збору за подачу позову про стягнення аліментів, згідно вимог чинного законодавства, обґрунтованістю її позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.180-184, 191 СК України, ст.ст. 12, 13, 83, 263-265, 354, 430 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини – задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти у твердій грошовій сумі 5000 грн, щомісячно, починаючи з 24.10.2025 до досягнення повноліття дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 , потім з 03 листопада 2034 року у твердій грошовій сумі у розмірі 2500 грн, щомісячно, до досягнення повноліття дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 включно.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення з ОСОБА_2 суми платежу за один місяць, відповідно до вимог ст. 430 ч. 1 п. 1 ЦПК України.

Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ,РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення складений 21 січня 2026 року.

С У Д Д Я :