Вирок від 20 січня 2026 р. у справі №205/10093/25 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Єдиний унікальний номер 205/10093/25

Номер провадження1-кп/205/15/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2026 року місто Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі

головуючого судді - ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12025042120000668 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 травня 2025 року відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Дніпропетровська, громадянки України, українки, із середньою освітою, офіційно не працюючої, не одруженої, раніше в силу ст. 89 КК України не судимої, зареєстрованої та проживаючої в АДРЕСА_1 ,

яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.126-1 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5

потерпілої - ОСОБА_6 ,

обвинуваченої - ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до вимог ст.ст. 3, 28, 29, 68 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Кожен має право на повагу до його гідності, ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню. Кожна людина має право на особисту недоторканість та кожен зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції та Законів України, не посягати на права та свободи, честь і гідність інших людей.

ОСОБА_3 , в порушення наведених вимог законодавства, систематично вчиняла психологічне насильство щодо іншої особи, з якою перебуває у сімейних відносинах, тобто відносно своєї матері ОСОБА_6 , що призвело до психологічних страждань потерпілої особи, та містить ознаки кримінального правопорушення проти життя та здоров`я особи.

18.06.2024 року близько 10 год. 00 хв. ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем свого проживання, в квартирі АДРЕСА_2 , де вона проживає разом зі своєю матір`ю ОСОБА_6 , на ґрунті неприязних відносин, з мотивів явної неповаги до існуючих норм співжиття, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, маючи умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства щодо своєї матері, з якою перебуває у сімейних відносинах, вчинила психологічне насильство щодо неї, а саме погрожувала їй фізичною розправою, висловлювалась нецензурною лайкою.

Постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 19.08.2024 у справі № 3/205/3308/24, ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, за вчинення домашнього насильства відносно своєї матері, тобто відносно ОСОБА_3

07.10.2024 року близько 20 год. 00 хв. ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем свого проживання в квартирі АДРЕСА_2 де вона проживає разом зі своєю матір`ю ОСОБА_6 , на ґрунті неприязних відносин, з мотивів явної неповаги до існуючих норм співжиття, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, маючи умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства щодо своєї матері, з якою перебуває у сімейних відносинах, вчинила психологічне насильство щодо останньої, а саме ображала в грубій формі нецензурною лайкою, чим спричинила її душевне хвилювання.

Постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 06.12.2024 у справі № 3/205/4944/24, ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, за вчинення домашнього насильства відносно своєї матері ОСОБА_3

28.11.2024 року о 14 год. 00 хв. ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем свого проживання в квартирі АДРЕСА_2 , де вона проживає разом зі своєю матір`ю ОСОБА_6 , на ґрунті неприязних відносин, з мотивів явної неповаги до існуючих норм співжиття, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, маючи умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства щодо своєї матері, з якою перебуває у сімейних відносинах, вчинила психологічне насильство щодо останньої, а саме виражалась нецензурною лайкою, намагалась завдати фізичного болю, завдавши своїми діями шкоду її психологічному здоров`ю.

Постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22.01.2025 у справі № 3/205/269/25, ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, за вчинення домашнього насильства відносно своєї матері ОСОБА_3

19.05.2025 приблизно о 15 годині 30 хвилин, ОСОБА_3 перебуваючи за місцем свого проживання в квартирі АДРЕСА_2 , де вона проживає разом зі своєю матір`ю ОСОБА_6 , в порушення вимог ст.ст. 3, 28, 29, 68 Конституції України, а також положень ст.3 Загальної декларації прав людини, прийнятої і проголошеної резолюцією 217 А (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10.12.1948, на ґрунті особистих неприязних відносин, з мотивів явної неповаги до існуючих норм співжиття, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, маючи умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства щодо своєї матері, з якою перебуває у сімейних відносинах, вчинила психологічне насильство щодо ОСОБА_6 , а саме словесно ображала її в грубій формі, з використанням нецензурної лексики, що принизило честь і гідність потерпілої, голосно кричала на останню.

В результаті вчинення ОСОБА_3 умисних протиправних дій, що виразились у здійсненні систематичного домашнього насильства психологічного характеру відносно потерпілої ОСОБА_6 , останній, відповідно до висновку експерта № 71/06/25 від 27.06.2025 завдано інтенсивні та негативні за своїми проявами психологічні (моральні) страждання, які призвели до змін у індивідуально-психологічних особливостях, спричинили суттєвий негативний вплив на емоційний стан, що відносяться до основних складових структури особистості ОСОБА_6 що зумовили порушення в основних сферах її життєдіяльності, що унеможливлює її повноцінне соціальне функціонування як особистості, констатується суттєвий психотравмувальний вплив ситуації, значний ступінь ураження особистості.

Таким чином умисні дії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виразилися у домашньому насильстві, тобто в умисному систематичному вчиненні психологічного насильства щодо особи, з якою винна перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань потерпілої особи, кваліфіковано за ст.126 - 1 КК України.

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_3 на початку судового засідання провину у пред`явленому обвинуваченні визнала частково. Визнає ті обставини, що в неї з матір`ю ОСОБА_6 виникають конфлікти, але це конфлікти на побутовому рівні, пов`язані зі спільним проживанням в одній квартирі. Визнає ті обставини, що користується продуктами харчування своєї матері, оскільки сама вона не працює, коштів для існування в неї не має, а їсти хочеться. Вважає, що її матір ОСОБА_6 наводить на неї наклеп. В подальшому, під час розгляду справи, змінила свою позицію. Провину не визнає повністю. Пояснила, що вона взагалі не розуміє чим саме вона наносить шкоду психічному здоров`ю своєї матері. У скоєному не кається.

Потерпіла ОСОБА_6 пояснила, що обвинувачена ОСОБА_3 її рідна донька з якою вона проживає в одній квартирі. ОСОБА_3 веде аморальний та антигромадський спосіб життя, вживає наркотичні засоби. Під час проживання в квартирі ОСОБА_3 поводить себе агресивно щодо неї та до свої неповнолітньої доньки, відносно якої була позбавлення батьківських прав. Потерпіла пояснила, що вона є пенсіонеркою, та опікуном неповнолітньої онуки ОСОБА_7 .. Має не великий дохід, але намагається виховувати та утримувати свою онуку. Обвинувачена ОСОБА_3 навпаки нічим не допомагає, а навидь ускладнює їх проживання своєю безвідповідальною та агресивною поведінкою. ОСОБА_3 майже завжди краде з холодильника продукти харчування, декілька разів викрадала побутову техніку з квартири та закладала її в ломбард. Завела собі велику собаку, за якою не прибирає та своєчасно не вигулює, у зв`язку з чим зазначена собака справляє свої природні потреби в квартирі. На зауваження щодо необхідності дотримуватися порядку в квартирі реагує агресивно, кидається битися. Постійно свариться, виражається нецензурною лексикою, що робить їх спільне життя не можливим. Від постійних стресів, сварок та бійок, в неї погіршився сон та загальний стан здоров`я, вона постійно хвилюється за своє життя, та життя своєї онуки. Наполягає на строгій мірі покарання.

На підтвердження встановлених судом обставин вчинення обвинуваченою кримінального правопорушення свідчать докази надані стороною обвинувачення та дослідженні судом під час судового розгляду у порядку ст. 94 КПК України.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснила що вона є рідною донькою обвинуваченої ОСОБА_3 . Вона разом з бабусею ОСОБА_6 та обвинуваченою проживає в одній квартирі. Пояснила, що життя в одній квартирі з обвинуваченою не можливе. ОСОБА_3 постійно конфліктує з усіма, особливо з бабусею. Бабуся якийсь час намагається не конфліктувати, але агресивна поведінка ОСОБА_3 змушує реагувати, від чого відбуваються конфлікти під час яких, обвинувачена кидається на бабусю битися. У зв`язку з нестерпним проживанням в квартирі, вона звернулася до органу опіки з проханням виділити їй кімнату в гуртожитку. Просить суд призначити ОСОБА_3 строге покарання.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що вона є сусідкою родини ОСОБА_9 . Безпосереднім свідком сімейних сварок вона не була. Одного разу була понятою під час вилучення у ОСОБА_3 наркотичних засобів. Відомо, що сварки між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 виникають у зв`язку із вживанням обвинуваченою наркотичних засобів.

На підставі заяви потерпілої ОСОБА_6 від 20.05.2025 року, було 21 .05.2025 року внесено відомості до ЄРДР за № 12025042120000668, по факту систематичного вчинення домашнього насильства психологічного характеру відносно ОСОБА_6 . Попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення ст.126 - 1 КК України.

Постановою Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 19 серпня 2024 року № 3/205/3308/24, ОСОБА_3 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.173-2 ч.1 КпАП України, та призначене покарання у виді штрафу. Штраф не сплачено.

Постановою Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 6 грудня 2024 року № 3/205/4944/24, ОСОБА_3 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173-2 ч.1 КпАП України, та призначене покарання у виді штрафу. Штраф не сплачено.

Постановою Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 22 січня 2025 року № 3/205/269/25, ОСОБА_3 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173-2 ч.2 КпАП України, та призначене покарання у виді штрафу. Штраф не сплачено.

Згідно висновку експерта № 71/06/25 від 27 червня 2025 року , наслідки перенесених подій призвели до появи негативних психосоматичних та психоемоційних змін у ОСОБА_6 . Аналіз результатів дослідження матеріалів наданих на експертизу , бесіди та результатів психологічного тестування дає підстави зробити висновки , що досліджуванні ситуації під експертною сприймаються як психотравмувальні, що відповідає її індивідуально- психологічним особливостям. Ситуації, що досліджуються в кримінальному провадженні призвели до змін у індівідуально -психологічних особливостях спричинили суттєвий негативний вплив на емоційний стан, що відносяться до основних складових структури особистості ОСОБА_6 , зумовили порушення в основних сферах життєдіяльності підекспертної (негативний вплив на сімейну сферу, зміни звичайного життєвого укладу) що унеможливлює її повноцінне соціальне функціонування як особистості. Констатуються суттєвий психотравмувальний вплив ситуації, значний ступень ураження особистості. Дії ОСОБА_3 , по відношенню до ОСОБА_6 містять ознаки психологічного насильства та є психотравмувальними. ОСОБА_6 завдані інтенсивні та негативні за своїми проявами психологічні ( моральні ) страждання.

Зауважень щодо достовірності та допустимості наданих суду доказів з боку учасників судового розгляду висунуто не було.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення передбачене ст. 126-1 КК України оскільки вона умисно, систематично, вчиняє психологічне та фізичне насильство щодо іншої особи, з якою винна перебуває у сімейних відносинах , що призводить до психологічних страждань потерпілої.

Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

Так ОСОБА_3 будучи неодноразово притягнутою до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насилля, висновків не зробила, вчинила нетяжке кримінальне правопорушення пов`язане з домашнім насильством, не працює, визнає що вживає наркотичні засоби, та вчинює дрібні крадіжки у потерпілої, позбавлена батьківських прав відносно своєї доньки ОСОБА_7 , у міських лікарнях на обліку не перебуває, за місцем проживання характеризується негативно. Під час судових засідань свою провину не визнала, у скоєному не покаялась, оскільки не бачить у своїх вчинках нічого протизаконного. Відповідальність за постійні конфлікти перекладає на свою матір ОСОБА_6 у зв`язку з чим не вважає за потрібне вибачатися перед нею.

Пом`якшуючі провину обставини відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обтяжуючі провину обставини передбачені ст. 67 КК України, вчинення злочину відносно особи похилого віку.

У відповідності до вимог ст.50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню інших кримінальних правопорушень.

При визначенні міри покарання, суд також враховує, що домашнє насильство майже ніколи не становить собою окремий епізод, а зазвичай охоплює акумулятивне та взаємопов`язане фізичне, психологічне, емоційне, вербальне та фінансове насильство щодо близького члена сім`ї чи партнера, наслідки якого виходять за межі обставин окремого епізоду. Повторення послідовних епізодів насильства в особистих стосунках становить собою особливий контекст і динаміку домашнього насильства. Воно становить собою триваюче правопорушення, що характеризується продовжуваним зразком поведінки, в якому кожен окремий інцидент є цеглиною більш загального зразку поведінки.

Суд враховує, ті обставини, що обвинувачена ОСОБА_3 систематично вчиняє щодо своєї матері домашнє насильство, яке полягає у вчиненні фізичного та психологічного насильства, що призводить до фізичних, психологічних страждань, розладів здоров`я та погіршення якості її життя. При цьому відношення обвинуваченої до наслідків вчинення нею домашнього насильства, свідчить про не бажання її усвідомлювати протизаконність своїх дій, та відсутність щирого каяття , що дає підстави казати про існування ризику повторення вчинення злочину, та існування загрози здоров`ю та безпеці потерпілої.

За таких даних про особу обвинуваченої, обставин скоєного кримінального правопорушення, суд вважає, що обвинуваченій необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі, в розмірі передбаченому санкцією статті кримінального закону, оскільки не заходить підстав для застосування більш м`якого покарання а також вимог ст.ст.69, 75,76 КК України.

При цьому суд вважає, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої, і буде цілком відповідати тяжкості вчиненого кримінального правопорушення особі винної.

Відповідно до ч.1 ст. 91-1 КК України, в інтересах потерпілого від злочину, пов`язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені обов`язки, серед яких направлення для проходження програми для кривдників.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», програма для кривдника це комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов`язки жінок і чоловіків.

Метою таких заходів є допомогти особі, яка вчинила насильство, осмислити власну насильницьку поведінку, усвідомити її витоки, прояви, наслідки для особистого життя та життя оточуючих, налагодити гармонійне життя з родиною та в суспільстві.

Застосування передбачених ст. 91-1 КК України обмежувальних заходів не є покаранням у розумінні КК України, оскільки не входить до системи покарань, визначеної розділом Х «Покарання та його види» КК України, та зокрема, статтею 51 КК України.

Відтак, з урахуванням об`єктивно підтвердженого дослідженими в судовому засіданні доказами високого рівня ризику вчинення обвинуваченою рецидиву, з огляду на негативні характеризуючи дані щодо обвинуваченої ОСОБА_3 , суд вважає доцільним, з урахуванням встановлених обставин справи, на підставі ст. 91-1 КК України, в інтересах потерпілої від злочину, застосувати до ОСОБА_3 обмежувальний захід у виді заборони листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв`язку чи електронних комунікацій особисто через третіх осіб терміном на 3 місяці.

Після відбуття призначеного покарання, згідно п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України, суд вважає за необхідне застосувати до засудженої ОСОБА_3 обмежувальний захід - проходження програми для кривдників, строком 3 (три) місяці, виконання якого покласти на орган місцевого самоврядування за місцем проживання ОСОБА_3 .

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирався.

Цивільний позов по справі не заявлено.

На підставі ст.ст.124-126 КПК України з обвинуваченої підлягає стягненню на користь держави витрати на проведення судово-психологічної експертизи № 71/06/25 від 27 червня 2025 року в розмірі 5000,0 гривень.

Речових доказів по справі не має.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 126-1 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 1(один) рік.

Строк покарання обчислювати з моменту фактичного затримання.

Відповідно до п. 5 ч.1 ст.91-1 КК України, застосувати до ОСОБА_3 обмежувальний захід у виді заборони листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв`язку чи електронних комунікацій особисто через третіх осіб терміном на 3 місяці.

Після відбуття призначеного покарання, згідно п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України, застосувати до засудженої ОСОБА_3 обмежувальний захід - проходження програми для кривдників, строком 3 (три) місяці, виконання якого покласти на орган місцевого самоврядування за місцем проживання ОСОБА_3 .

Стягнути зі ОСОБА_3 на користь держави витрати на проведення судово-психологічної експертизи № 71/06/25 від 27 червня 2025 року в розмірі 5000,0 гривень.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Новокодацький районний суд міста Дніпра протягом тридцяти діб з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя - ОСОБА_1