Рішення від 19 січня 2026 р. у справі №201/15382/25 — Соборний районний суд міста Дніпра

Справа № 201/15382/25

Провадження № 2-о/201/65/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

20 січня 2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді Наумової О.С.,

за участю секретаря судового засідання Моренко Д.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 (заінтересована особа – приватний нотаріус Дніпровського районного нотаріального округу Верховецька Валерія Едуардівна) про встановлення факту родинних відносин,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

Заявниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідною донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Однак у свідоцтві про її народження особою, яка складала даний документ допущено помилку при зазначенні прізвищ батьків та, відповідно, її прізвища, а саме, помилково зазначено прізвище матері як « ОСОБА_3 » замість вірного « ОСОБА_3 ». Тому і прізвище заявниця вказане як « ОСОБА_3 ». Таким чином, заявниця мала прізвище « ОСОБА_3 » до укладання шлюбу із ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , тоді змінила прізвище на « ОСОБА_5 ».

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла мати заявника – ОСОБА_2 .

Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно. За життя моя матір склала заповіт, яким заповіла належний їй на праві власності жилий будинок та все її майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося своїм дітям: сину - ОСОБА_6 (брату заявниці) та доньці - ОСОБА_1 . Після смерті ОСОБА_2 , заявниця звернулася до приватного нотаріуса Верховецької В.Е. із заявою про прийняття спадщини. Проте у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 відмовлено та надане роз`яснення про необхідність підтвердження родинних відносин із матір`ю. У зв`язку з цим, виникла необхідність встановити факт родинних відносин, а саме факт того, що ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, просила встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 в селі Орлове Солонянського району Дніпропетровської області є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заяви учасників процесу по суті справи.

Заінтересовані особи правом на надання заяв по суті не скористалися.

Рух справи.

Ухвалою від 03.12.2025 відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи (а.с. 19).

Заявниця ОСОБА_1 надала до суду заяву, в якій просила справу розглянути за її відсутності, без фіксування судового процесу технічними засобами. Заявлені вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити з підстав, також надала копії сімейних фотографій (а.с. 23-24).

Від приватного нотаріуса Дніпровського районного нотаріального округу Верховецької В.Е. надійшла 20.01.2026 заява про слухання справи без її участі, вважала, що не є заінтересованою особою (а.с. 21).

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

У свідоцтві про народження заявниці ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 зазначено прізвище її матері як ОСОБА_7 . Прізвище заявниця у свідоцтві про народження також вказане як « ОСОБА_3 » (а.с. 5).

Заявниця вказує, що прізвище її матері є ОСОБА_8 .

Заявниця уклала шлюбу із ОСОБА_4 25.09.1976 року, змінивши прізвище на « ОСОБА_5 » (а.с. 6).

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла мати заявниця ОСОБА_2 (а.с. 10).

Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно. Заявниця звернулася до приватного нотаріуса Дніпровського районного нотаріального округу Верховецької В.Е. із заявою про прийняття спадщини.

У видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 їй приватним нотаріусом Верховецькою В.Е. відмовлено та надане роз`яснення №249/02-14 від 01.10.2025 про необхідність підтвердження родинних відносин між мною та моєю матір`ю, в якому вказано, що доказом родинних відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних відносин. На підтвердження родинних відносин з померлою було надано свідоцтво, про народження ОСОБА_9 , з якого вбачається, що матір`ю зазначено ОСОБА_2 , водночас у свідоцтві про смерть спадкодавець записана як ОСОБА_2 , а сама заявниця звернулась під прізвищем ОСОБА_1 . Документів, що підтверджують зміну прізвища матері з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_3 » та зміну прізвища дочки з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_5 » не надано. Крім того, у наявному в матеріалах спадкової справи заповіті спадкодавиця вказала, що «заповідає своїм дітям: ОСОБА_1 та ОСОБА_6 ». Однак через наявні розбіжності в прізвищах як спадкодавця, так і спадкоємця, нотаріус позбавлений можливості встановити факт родинних відносин та ототожнити особу спадкодавця з дочкою, зазначеною у заповіті (а.с. 13).

Родинні відносини заявниці із матір`ю ОСОБА_2 підтверджуються тим, що у свідоцтві про її народження і паспорті співпадає її ім`я та по- батькові, дата народження. У свідоцтві про смерть метрі заявниці, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 прізвище матер вказане як « ОСОБА_3 », а ім`я та по-батькові « ОСОБА_10 » співпадають із іменем та по-батькові матері заявниці у її свідоцтві про народження.

Виконавчим комітетом Святовасилівської сільської ради надана відповідь від 08.05.2024 про те, що у реєстрі територіальної громади/Єдиному державному демографічному реєстрі про місце реєстрації фізичної особи містяться дані про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження Волинська обл., Любешінський р-н, село Деревок. Зареєстрована за адресою (до моменту смерті одна): АДРЕСА_1 . Померла ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 11).

Також заявниця надала копію самого заповіту від 21.01.1994, у якому ОСОБА_2 вказала, що заповідає майно своїм дітям: ОСОБА_1 та ОСОБА_6 (а.с. 12).

2. Мотивувальна частина

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.

За приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

Таким чином, юридичні факти можуть бути встановленні лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Згідно з ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне. Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

За приписами ст. 318 ЦПК України, у заяві повинно про встановлення факту зазначається: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 (провадження № 61-51сво18) зроблено висновок, що «юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зазначено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 752/20365/16-ц (провадження № 61-24660св18), від 05 грудня 2019 року у справі № 750/9847/18 (провадження № 61-18230св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 644/9753/19 (провадження № 61-14667св20), від 16 червня 2021 року у справі № 643/6447/19 (провадження № 61-14968св20).

Відповідно до п. 117 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2024 року по справі № 560/17953/21 (провадження № 11-150апп23) справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у позасудовому та судому порядку. Рішення стосовно фактів, що мають юридичне значення, прийняті у позасудовому порядку, можуть бути оскаржені до судів адміністративної юрисдикції. Юридичні факти, які належать встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України.

Згідно з п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

За ст. 6 Європейської конвенції з прав людини визнається право людини на доступ до правосуддя, а за ст. 13-на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Факт, про встановлення якого просить заявник, має для нього юридичне значення і встановити його іншим шляхом неможливо.

Суд приходить до висновку про доцільність задоволення заяви, оскільки такий факт підтверджений належними і допустимими доказами.

Розподіл судових витрат.

Щодо судового збору.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Заявниця подала заяву про звільнення її від сплати судового збору, оскільки її дохід становить пенсія у розмірі 3201,52 грн. на місяць, на підтвердження чого надала довідку ГУ ПФУ у Дніпропетровській області (а.с. 115).

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.

Згідно із ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Разом із тим, заявниця не має підстав для звільнення від сплати судового збору, оскільки її дохід становить 3201,52 грн. на місяць, тобто 38418,24 на рік, ставка судового 605,60 грн, що є не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік. Оскільки судовий збір заявниця не сплатила при поданні заяви, він підлягає стягненню на користь держави.

Керуючись ст.ст. 4, 13, 247, 258-259, 263-265, 277 ЦПК України, ст.ст. 293, 315-316, 319 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 (заінтересована особа – приватний нотаріус Дніпровського районного нотаріального округу Верховецька Валерія Едуардівна) про встановлення факту родинних відносин - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 в селі Орлове Солонянського району Дніпропетровської області є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір на користь держави в сумі 605,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Повний текст рішення виготовлений 22 січня 2026 року.

Суддя О. С. Наумова