Постанова від 20 січня 2026 р. у справі №683/907/25 — Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/907/25

3/683/2/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2026 року м. Старокостянтинів

Суддя Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області Бондарчук Л.А., з участю секретаря судового засідання Поважнюк Т.В., представника особи, що притягується до адміністративної відповідальності адвоката Ванжули Я.В., розглянувши матеріали, які надійшли від відділу поліції №1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 19 березня 2025 року об 05 год. 56 хв. керував транспортним засобом марки АМ ВТН120, державний номерний знак « НОМЕР_1 » по вул. Рудяка, 11 в м. Старокостянтинів Хмельницької області в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1ст.130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 , будучи своєчасно сповіщеним про місце та час розгляду справи, не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник ОСОБА_1 адвокат Ванжула Я.В. в судовому засіданні просив провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Вказував, що працівниками поліції ОСОБА_1 не повідомлено про причину зупинки, а також не роз`яснено його права. Вказує, що огляд ОСОБА_1 у медичному закладі було проведено із порушенням ст.266 КУпАП та Порядку МОЗ №150, оскільки замість обов`язкового клінічного огляду та лабораторного дослідження біологічного середовища крові/сечі, йому запропонували пройти тест на приладі «Drager». Представник також зазначив, що матеріали справи не містять доказів про відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, що викликає сумнів у законності дій поліцейських при оформленні матеріалів.

Відповідно до диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року №1306, водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фото зйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі «О`Галлоран та Франці проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні вище вказаного адміністративного правопорушення підтверджується дослідженими в суді доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 275410 від 19 березня 2025 року, згідно якого 19 березня 2025 року об 05 год. 56 хв. керував транспортним засобом марки АМ ВТН120, державний номерний знак « НОМЕР_1 » по вул. Рудяка, 11 в м.Старокостянтинів Хмельницької області в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Drager Alcotest 6810», результат огляду позитивний 0,54 %. ;

- роздруківкою тесту на стан алкогольного сп`яніння, проведеного 19 березня 2025 року об 06 год. 06 хв. за допомогою приладу Drager Alcotest 6810, згідно якого у ОСОБА_1 виявлено 0,54 проміле алкоголю;

- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого встановлено, що 19 березня 2025 року об 06 год. 22 хв. ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Огляд проведений у зв`язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя, за допомогою «Drager Alcotest 6810», де зафіксовані результати огляду 0,54 %;

- даними відеофіксації події.

Оцінюючи зібрані та досліджені докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена і його дії слід кваліфікувати

за ч.1 ст.130 КУпАП, як керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння.

Щодо доводів представника ОСОБА_1 стосовно правомірності зупинки транспортного засобу, то суд звертає увагу на те, що питання поважності чи неповажності причин зупинки транспортного засобу не є предметом судового розгляду в справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, а правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв`язку з обов`язком водія транспортного засобу пройти відповідний медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння.

Крім того, диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, що є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та не залежить від законності зупинки чи перевірки документів водія працівниками поліції.

Отже, обставини законності зупинки автомобіля під керування ОСОБА_1 працівниками поліції та законність причин перевірки документів водія жодним чином не впливають на доведеність факту наявності в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Посилання захисника на те, що огляд ОСОБА_1 у медичному закладі було проведено із порушенням ст.266 КУпАП та Порядку МОЗ №150, оскільки замість обов`язкового клінічного огляду та лабораторного дослідження біологічного середовища крові/сечі, йому запропонували пройти тест на приладі «Drager», суд до уваги не бере, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 10 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. №1103, огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність), тестів на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи.

Частиною 9 розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`ягніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВСУ, МОЗУ 09.11.2015 №1452/735 визначено, що для проведення лабораторних досліджень заклади охорони здоров`я використовують вимірювальну техніку та обладнання, дозволені МОЗ.

Із відеозапису, наявного в матеріалах справи, вбачається, що в медичному закладі ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Drager Alcotest».

Газоаналізатор марки «Drager Alcotest» входить в число зареєстрованих та внесених до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення засобів згідно з переліком, затвердженим наказом Державної служби України з лікарських засобів від 29 грудня 2014 року № 1529 (пункт 43 Наказу).

Таким чином, вказаний газоаналізатор дозволений МОЗ України для застосування на території України.

Тому, враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 було обґрунтовано запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі за допомогою спеціального технічного засобу, дозволеного для використання МОЗ. Тому, будь-яких порушень під час його огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі, судом не встановлено.

Що стосується визначення стану сп`яніння за допомогою проведення лабораторного дослідження біологічного середовища, то суд виходить з наступного.

Пунктом 14 Інструкції визначено, якщо водій учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, обов`язково проводиться дослідження біологічного середовища або крові на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин у закладах охорони здоров`я, куди він доставлений.

Тобто, відібрання зразків біологічного середовища, яким відповідно до п.12 цієї Інструкції є слина, сеча, змиви з губ, проводиться лише якщо водій перебуває у несвідомому стані, або з тяжкими травмами.

Натомість, як вбачається із матеріалів справи, зокрема відеозапису з нагрудних камер поліцейських, ОСОБА_1 перебував у свідомому стані і міг особисто проходити освідування за допомогою технічного приладу газоаналізатора, як того вимагає Інструкція. А тому, підстав для відібрання у нього біологічних середовищ для дослідження не було.

Крім того, відповідно до п. 7 вказаної Інструкції обов`язковим є лабораторне дослідження біологічного середовища (сечі) лише на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини.

Доводи захисника про відсутність відомостей про відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, суд до уваги не приймає, оскільки, як вбачається із відеозапису нагрудних камер поліцейських, наявного матеріалах справи, працівник поліції попередив ОСОБА_1 про те, що він відсторонений від керування транспортним засобом, надалі йому не можна керувати автомобілем і він поміщається на штрафмайданчик. Вказане підтверджує відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом.

Не заслуговують на увагу і доводи захисника про те, що тест на місці зупинки проводився при мінусовій температурі, оскільки із відеозапису вбачається, що працівники поліції йому повідомили, що оскільки на вулиці температура повітря +1, то тест буде проводитись у службовому автомобілі, де він і був проведений.

При накладенні стягнення за адміністративне правопорушення у відповідності до вимог статті 33 КУпАП, враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

На підставі викладеного, враховуючи підвищену суспільну небезпечність правопорушень, пов`язаних із керуванням транспортними засобами у стані сп`яніння, вважаю за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення стягується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 605 грн 60 коп.

Керуючись ст. 33, 40-1, 130, 283,284 КУпАП,

п о с т а н о в и л а:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 грн 60 коп. судового збору.

Реквізити для сплати штрафу: отримувач: ГУК у Хмел.обл/Хмельн.обл/21081300; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37971775; банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.); номер рахунку UA748999980313060149000022001; код класифікації доходів бюджету 21081300; призначення платежу: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (крім адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі).

Реквізити для сплати судового збору: отримувач: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Згідно ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Документ, що підтверджує сплату штрафу, не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого ч.1 ст.307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.

Згідно ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена через Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області до Хмельницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя