Постанова від 19 січня 2026 р. у справі №916/2938/25 — Південно-західний апеляційний господарський суд

Суд: Південно-західний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: підряду, з них

Дата: 19 січня 2026 р.

Справа: №916/2938/25

Суддя: Філінюк І.Г.

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/2938/25

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Філінюка І.Г.

суддів Аленіна О.Ю., Богатиря К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Державного підприємства «ІНФОТЄХ»

на рішення Господарського суду Одеської області від 16.09.2025

по справі №916/2938/25

за позовом: Державного підприємства «ІНФОТЄХ»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАУРІ КОМПАНІ»

про стягнення 36057, 60 грн.

суддя суду першої інстанції – Лічман Л.В.

місце винесення рішення: м. Одеса, Господарський суд Одеської області, пр.-т Шевченка, 29,

повний текст рішення складено та підписано: 22 вересня 2025 року

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «ІНФОТЕХ» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАУРІ КОМПАНІ” (далі ? ТОВ ,,ТАУРІ КОМПАНІ») про стягнення коштів в загальній сумі 36057,60 грн, з яких 33300,00 грн штрафу, нарахованого за прострочення виконання робіт за договором підряду від 05.11.2024 р. № 3272-РП в період з 11.12.2024 до 20.12.2024 та 604,78 грн 3% річних, 2152,82 грн інфляційних втрат, нарахованих на суму заявленого до стягнення штрафу.

В обґрунтування позову вказано на невиконання відповідачем підрядних робіт в строк, передбачений умовами названого договору, ціна якого в період прострочення становила 333000,00 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 16.09.2025 позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАУРІ КОМПАНІ» на користь Державного підприємства «ІНФОТЕХ» 8500,00 грн пені, 571,04 грн судового збору.

У решті позову відмовлено.

Обґрунтування судового рішення.

Суд встановив, що ДП «ІНФОТЕХ» невірно здійснило нарахування пені за прострочення виконання робіт вартістю 333000,00 грн, а не 85000,00 грн, адже ціна Договору зменшена додатковою угодою № 1.

Відмовляючи у стягненні 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на суму заявленого до стягнення штрафу, суд зазначив, що грошове зобов`язання зі сплати неустойки виникає після набрання законної сили судовим рішенням щодо її стягнення, а не з моменту невиконання договірних обов`язків, адже йдеться про притягнення до цивільно-правової відповідальності, яке відбувається за наслідками встановлення судом у передбаченому порядку факту наявності складу правопорушення.

Узагальнені вимоги та доводи апеляційної скарги.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, Державного підприємства «ІНФОТЄХ» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 16.09.2025 по справі № 916/2938/25 та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги Державного підприємства «ІНФОТЕХ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАУРІ КОМПАНІ» про стягнення коштів в загальній сумі 36057,60 грн, з яких 33300,00 грн пені (штрафу), 604,78 грн 3% річних, 2152,82 грн інфляційні втрати.

Скаржник зазначає, що суд першої інстанції стверджує, що розмір штрафних санкцій має визначатися, виходячи з оновленої вартості Договору підряду №3272-РП від 05.11.2024, встановленої Додатковою угодою №1 від 20.12.2024 у сумі 85 000 грн без ПДВ, а не з початкової ціни договору - 333 000 грн, тобто розрахунок штрафу від первісної вартості є безпідставним. Однак така позиція суду першої інстанції не узгоджується ні з умовами Договору, ні з нормами чинного законодавства.

По-перше, пункт 4.1 договору прямо передбачав, що ціна договору становить 333 000,00 грн без ПДВ та визначається у Специфікації (Додаток №2 до договору) і Кошторисній документації (Додаток №3).

Ця редакція залишалася чинною протягом усього строку виконання робіт до моменту укладення додаткової угоди.

По-друге, дійсно, додаткова угода №1 змінила пункт 4.1 договору, виклавши його в новій редакції: « 4.1. Ціна договору визначена у Специфікації (Додаток №1 до договору) і становить 85 000,00 грн без ПДВ…».

За твердженням скаржника, у змісті цієї додаткової угоди немає жодного положення, яке б передбачало її дію на період до дати укладення, тобто зворотної сили.

Суд першої інстанції, неправильно витлумачив природу грошового зобов`язання, розглянувши його як таке, що виникає лише після встановлення факту порушення судом. Такий підхід суперечить як логіці цивільного права, так і усталеній судовій практиці Верховного Суду, яка виходить із того, що обов`язок постачальника компенсувати наслідки порушення договору (інфляційні втрати, 3% річних, пеню тощо) настає безпосередньо з моменту порушення строку виконання зобов`язання.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі.

23.12.2025 до суду надійшли пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАУРІ КОМПАНІ», у яких відповідач зазначає, що апеляційна скарга є необґрунтованою.

Процесуальний рух справи в суді апеляційної інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді – Філінюк І.Г. судді Аленін О.Ю., Богатир К.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.10.2025.

На момент надходження апеляційної скарги матеріали справи №916/2938/25 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.10.2025 доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/2938/25 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «ІНФОТЄХ» на рішення Господарського суду Одеської області від 16.09.2025 по справі №916/2938/25 до надходження матеріалів справи з суду першої інстанції.

21.10.2025 матеріали справи №916/2938/25 надійшли на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.10.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «ІНФОТЄХ» на рішення Господарського суду Одеської області від 16.09.2025 по справі №916/2938/25.

Визначено розглянути апеляційну скаргу Державного підприємства «ІНФОТЄХ» на рішення Господарського суду Одеської області від 16.09.2025 по справі №916/2938/25 у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи.

Встановлено іншім учасникам провадження у справі, а саме: відповідачу у справі Товариству з обмеженою відповідальністю «ТАУРІ КОМПАНІ» строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі, відзив має надійти до Південно – західного апеляційного господарського суду не пізніше десятого дня з дня вручення про відкриття апеляційного провадження у справі, з урахуванням строків поштового перебігу.

Згідно з частини 13 статті 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Статтею 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Приписами частини 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з частиною другою статті 270 ГПК України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Відповідно до приписів статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Фактичні обставини справи встановлені судом першої інстанції.

05.11.2024 між ДП «ІНФОТЕХ» (Замовник) та ТОВ «ТАУРІ КОМПАНІ» (Підрядник) укладено договір підряду № 3272-РП (Договір), згідно з п.1.1 якого в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, Підрядник зобов`язується своїми силами і засобами з використанням своїх матеріалів, механізмів, устаткування виконати роботи з розробки проектно-кошторисної документації, а Замовник зобов`язується прийняти і оплатити роботи на умовах цього Договору.

Кінцевим результатом виконання робіт в розумінні цього Договору є проектно-кошторисна документація, а саме Робочий проект «Реконструкція приміщень №№ 101,102 та 103 ДП «ІНФОТЕХ» за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 15 Б … (п.3.1 Договору).

Підтвердженням виконання робіт є підписаний сторонами акт приймання-передачі розробленого та підписаного проекту (п.3.3 Договору).

Строки виконання робіт: 35 календарних днів з дати підписання Договору включно із процедурами отримання експертного звіту кошторисної документації та процедури отримання експертного звіту технічних рішень проекту (п.3.4 Договору).

Ціна Договору становить 333000,00 грн без ПДВ та визначається у специфікації (додаток № 2 до Договору) та у кошторисній документації (додаток № 3 до Договору), що є невід`ємними частинами даного Договору (п.4.1 Договору).

В ціну робіт включено всі податки і збори, передбачені чинним законодавством України, а також інші витрати, які Підрядник несе або може понести у зв`язку із виконанням своїх зобов`язань за цим Договором (п.4.2 Договору).

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Договір діє до 31.12.2024, але в будь-якому випадку до повного виконання своїх зобов`язань обома сторонами за даним Договором (п.9.1 Договору).

Додатками №№ 1,2,3 до Договору є завдання на проєктування, специфікація та кошторисна документація.

Листом від 19.12.2024 № 19/12-061 Підрядник звернувся до Замовника з пропозицією укласти додаткову угоду про зменшення вартості робіт по Договору до 85000,00 грн, оскільки обсяг проєктування зменшено.

Додатковою угодою від 20.12.2024 № 1 до Договору сторони: визначили, що ціна Договору становить 85000,00 грн; у зв`язку зі зменшенням ціни Договору виклали специфікацію (додаток № 1 до Договору) та зведений кошторис (додаток № 3 до Договору) у нових редакціях; усі інші умови Договору залишили без змін.

20.12.2024 сторонами оформлено акт здачі-приймання виконаних проектних робіт від 20.12.2024 № 1 за Договором вартістю 85000,00 грн, в якому зазначено про відсутність претензій одна до одної.

Договір, додаткову угоду, додатки до них, акт здачі-приймання виконаних проектних робіт підписано представниками та скріплено печатками контрагентів.

13.05.2025 Замовник надіслав Підряднику претензію № 2443/02/2025 з вимогою сплатити на штрафні санкції за несвоєчасне виконання робіт за Договором, а у подальшому звернувся до суду з позовом у рамках провадження у даній справі.

Джерела права та позиція Південно – західного апеляційного господарського суду.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочин.

Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст.887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

На підставі п.3.4 Договору роботи Підрядником мали бути виконані в строк до 10.12.2024 (35 календарних днів з дати підписання Договору, тобто з 05.11.2024), проте акт здачі-приймання виконаних проектних робіт оформлено 20.12.2024 р., з огляду на що слід констатувати порушення Підрядником взятих на себе договірних зобов`язань.

В силу ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Відповідно до ч.1 ст.548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

В ст.549 ЦК України надано визначення неустойки (штрафу, пені), під якою слід розуміти грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За несвоєчасне виконання зобов`язань за цим Договором, які пов`язані з порушенням термінів, Підрядник сплачує Замовнику штраф у розмірі 1% від ціни Договору, визначеної в п.4.1 цього Договору, за кожен день прострочення порушеного зобов`язання (п.7.2 Договору).

Щодо стягнення 33300,00 грн. штрафу, нарахованого за прострочення виконання робіт за договором підряду від 05.11.2024 № 3272-РП в період з 11.12.2024 до 20.12.2024, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 7.2 Договору: «За несвоєчасне виконання зобов`язань за цим Договором, які пов`язані з порушенням термінів, ПІДРЯДНИК сплачує ЗАМОВНИКУ штраф у розмірі 1 % від ціни Договору, визначеної в п. 4.1. цього Договору, за кожен день прострочення порушеного зобов`язання».

Ціна Договору становить 333000,00 грн без ПДВ та визначається у специфікації (додаток № 2 до Договору) та у кошторисній документації (додаток № 3 до Договору), що є невід`ємними частинами даного Договору (п.4.1 Договору).

Додатковою угодою від 20.12.2024 № 1 до Договору сторони: визначили, що ціна Договору становить 85000,00 грн; у зв`язку зі зменшенням ціни Договору виклали специфікацію (додаток № 1 до Договору) та зведений кошторис (додаток № 3 до Договору) у нових редакціях; усі інші умови Договору залишили без змін.

Згідно п. 4. Додаткової угоди від 20.12.2024 № 1 остання є невід`ємною частиною Договору.

Враховуючи наведене, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що Замовник має право на стягнення з Підрядника 8500,00 грн пені, нарахованої в розмірі 1% за кожний день прострочення на суму 85000,00 грн. за період з 11.12.2024 р. до 20.12.2024 р. (10 днів прострочення), а, отже, позов про стягнення штрафної санкції за прострочення виконання підрядних робіт обґрунтовано задоволено частково.

Так, судом зауважено, що позивач невірно здійснив нарахування пені за прострочення виконання робіт вартістю 333000,00 грн, а не 85000,00 грн, адже ціна Договору зменшена додатковою угодою № 1.

Колегія суддів не приймає заперечення позивача, що ціна договору на яку обраховується пеня є 333000,00 грн без ПДВ, з посиланням на те, що додаткова угода не має зворотної сили, оскільки Додаткова угода від 20.12.2024 № 1 за своєю правовою природою є невід`ємною частиною Договору, і правочином, що вносить зміни до вже існуючого договору. За допомогою такого юридичного інструменту сторони можуть змінити свої попередні домовленості, які виражені й зафіксовані в умовах основного договору (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.02.2025 у справі №925/457/23).

Крім того, і Додаткова угода № 1 і Акт здачі-приймання виконаних проектних робіт № 1 від 20.12.2024 (далі – Акт) були підписані в один день з вказівкою на відсутність претензії у сторін одна до одної, яка означає виконання відповідачем Договору в повному обсязі та прийняття такого виконання позивачем.

Щодо стягнення 604,78 грн 3% річних та 2152,82 грн інфляційних втрат, нарахованих на суму заявленого до стягнення штрафу (фактично пені), колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просив стягнути з ТОВ «ТАУРІ КОМПАНІ» 604,78 грн 3% річних та 2152,82 грн інфляційних втрат, нарахованих на суму заявленого до стягнення штрафу (фактично пені).

Як вірно зазначено місцевим господарським судом, що грошове зобов`язання зі сплати неустойки виникає після набрання законної сили судовим рішенням щодо її стягнення, а не з моменту невиконання договірних обов`язків, адже йдеться про притягнення до цивільно-правової відповідальності, яке відбувається за наслідками встановлення судом у передбаченому порядку факту наявності складу правопорушення.

Таким чином, оскільки грошове зобов`язання сплатити неустойку на момент звернення з позовом не виникло, вимоги останнього про стягнення 3% річних та інфляційних втрат задоволенню не підлягають.

Колегія суддів не приймає заперечення позивача, щодо відмови у стягнення % річних та інфляційних втрат, оскільки відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом статті 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від ухвалення рішення суду про присудження суми боргу, відкриття виконавчого провадження чи його зупинення.

Отже, позивачу (кредитору) спочатку необхідно довести факт порушення відповідачем (боржником) грошового зобов`язання, що є головною передумовою для вчинення цих дій.

Інших доводів щодо незаконності та необґрунтованості рішення Господарського суду Одеської області від 16.09.2025 у справі №916/2938/25 скаржником в апеляційній скарзі не зазначено.

Висновки апеляційного господарського суду:

Доводи апеляційної скарги Державного підприємства «ІНФОТЄХ» не спростовують висновків, викладених в рішенні Господарського суду Одеської області від 16.09.2025 у справі № 916/2938/25.

Будь-яких інших доводів, що могли б бути підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення в порядку статей 277 - 279 ГПК України, скаржником не наведено.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги Державного підприємства «ІНФОТЄХ» на рішення Господарського суду Одеської області від 16.09.2025 по справі № 916/2938/25 без задоволення, а оскаржуваного рішення – без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «ІНФОТЄХ» - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 16.09.2025 у справі № 916/2938/25 - залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Державне підприємство «ІНФОТЄХ».

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України.

Головуючий суддя І.Г. Філінюк

суддя О.Ю. Аленін

суддя К.В. Богатир

Оригінал: reyestr.court.gov.ua