Постанова від 20 січня 2026 р. у справі №727/4153/25 — Чернівецький апеляційний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2026 року

м. Чернівці

справа № 727/4153/25

провадження 822/108/26

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Кулянди М.І.,

суддів: Одинака О.О., Лисака І.Н.,

за участю секретаря судового засідання Скулеби А.І.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач ОСОБА_2 ,

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд»,

апеляційна скарга ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду м.Чернівці від 10 листопада 2025 року,

головуючий в суді першої інстанції суддя Калмикова Ю.О.

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Чернівці з позовом до ОСОБА_2 про визначення права власності на 1/2 частки житлового будинку, 1/2 частки земельної ділянки, 1/2 частки майнових прав на нерухоме майно, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ТОВ «Гіпербуд».

До початку розгляду справи по суті представником відповідача через канцелярію суду надана зустрічна позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/2 частку у праві власності на транспортний засіб, легковий, марки KIA SPORTAGE, рік випуску 2018, VIN: НОМЕР_1 .

Просив суд об`єднати зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/2 частку у праві власності на транспортний засіб, легковий, марки KIA SPORTAGE, рік випуску 2018, VIN: НОМЕР_1 з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення права власності на 1/2 частки житлового будинку, 1/2 частки земельної ділянки, 1/2 частки майнових прав на нерухоме майно, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ТОВ «Гіпербуд».

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 10 листопада 2025 року відмовлено в прийняті зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/2 частку у праві власності на транспортний засіб, легковий, марки KIA SPORTAGE, рік випуску 2018, VIN: НОМЕР_1 ..

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що зустрічну позовну заяву подано з пропуском строку її подання, що є порушення вимог статті 193 ЦПК України, та підставою для про повернення зустрічної позовної заяви, відповідно до ст. 194 ЦПК України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу Шевченківського районного суду м.Чернівці від 10 листопада 2025 року скасувати.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апелянт з даною ухвалою не погоджується, вважає, що вона ухвалена з порушення норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що при поданні зустрічної позовної заяви було подано також клопотання про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву. Однак суд першої інстанції не вирішив вказане клопотання, а тому дійшов передчасного висновку про відмову у прийнятті зустрічної позовної заяви.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

ОСОБА_1 подала до суду відзив на апеляційну скаргу. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Посилається на те, що аргументи апелянта викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними.

Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 49 ЦПК України відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Право відповідача на пред`явлення зустрічного позову є одним із проявів принципу диспозитивності, який полягає у тому, що особи, які беруть участь у справі, вільно розпоряджаються своїми процесуальними правами. Це включає право ініціювати судовий процес, визначати предмет і підстави позову, змінювати, доповнювати, відмовлятися від позовних вимог, укладати мирову угоду, оскаржувати судові рішення тощо.

Отже, відповідач самостійно вирішує, чи скористатися цим правом для захисту своїх інтересів у вже існуючому процесі, пред`явивши власні вимоги до позивача.

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що принцип диспозитивності не є абсолютним і може бути обмежений законом.

Частина 1 статті 193 ЦПК України чітко визначає строк, протягом якого відповідач має право пред`явити зустрічний позов: «Відповідач має право пред`явити зустрічний позов протягом строку для подання відзиву».

Учасники цивільного процесу зобов`язані дотримуватися встановлених законом процесуальних строків (п.6 ч. 2 ст. 43 ЦПК України). Недотримання цих строків тягне за собою передбачені законом наслідки.

Встановлення чіткого строку для подання зустрічного позову є законним обмеженням принципу диспозитивності, спрямованим на забезпечення процесуальної рівності сторін, належної організації судового процесу та своєчасного розгляду справи. Недотримання цього строку тягне за собою передбачений законом наслідок – згідно з ч. 3 ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Статтею 126 ЦПК України передбачено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом, а документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов`язав сторін у справі, визначених ЦПК України, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк на звернення до суду за обґрунтованим їх зверненням.

Слід зазначити, ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 05 травня 2025 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» про визначення права власності на 1/2 частки житлового будинку, 1/2 частки земельної ділянки, 1/2 частки майнових прав на нерухоме майно (а.с.41).

12 червня 2025 року представник ОСОБА_2 – ОСОБА_3 звернулася до суду першої інстанції із заявою про ознайомлення з матеріалами справи (а.с.45).

17 червня 2025 року ОСОБА_3 ознайомилася з матеріалами справи.

03 липня 2025 року представник ОСОБА_2 – ОСОБА_4 звернувся до суду першої інстанції із заявою про продовження строків для подання відзиву на позовну заяву (а.с.52).

17 червня 2025 року ОСОБА_4 ознайомився з матеріалами справи.

Тобто з 17 червня 2025 року представники ОСОБА_5 були обізнані про ухвалу про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» про визначення права власності на 1/2 частки житлового будинку, 1/2 частки земельної ділянки, 1/2 частки майнових прав на нерухоме майно, в якій також роз`яснено про право відповідача подати до суду відзив на позовну заяву у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, одночасно надіславши копію відзиву з доданими до нього документами позивачу, надавши суду докази такого надіслання.

16 липня 2025 року представник ОСОБА_2 – ОСОБА_4 подав відзив на позовну заяву (а.с.61-71)

Відповідно до ч.1 ст.193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Однак із зустрічними позовом до ОСОБА_6 звернувся до суду 29 липня 2025 року.

Тобто зустрічна позовна заява ОСОБА_2 , подана з порушенням вимог частин першої статті 193 цього Кодексу - з пропуском строку на її подання.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач ОСОБА_2 не пред`явив зустрічний позов у строк для подання відзиву, не довів, що він пропустив цей строк з поважних причин, тому суд правильно відмовив у прийняття зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 .

Доводи ОСОБА_2 про те, що суд не розгляну клопотання про продовження термінів на подачу зустрічної позовної заяви, є безпідставними, оскільки як убачається з матеріалів справи ОСОБА_2 не звертався до суду з клопотанням про продовження строку для подання до суду зустрічної позовної заяви.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків ухвали суду першої інстанції.

Повернення зустрічної позовної заяви не перешкоджає ОСОБА_2 у реалізації права звернутись до суду із зазначеними вимогами у самостійному провадженні.

Встановивши, що зустрічна позовна заява подана із пропуском встановлено строку, зважаючи на відсутність поважних причин для його поновлення, адже доказів на підтвердження відповідних обставин відповідачем не надано, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у прийняті зустрічної позовної заяви для спільного розгляду із первісним позовом з підстав визначених ч. 1 ст. 193 та ч. 3 ст. 194 ЦПК України

Будь-яких інших доводів та доказів на їх підтвердження, що є правовою підставою для скасування або зміни рішення суду першої інстанції апелянтом надано не було, у зв`язку з чим, апеляційний суд не вбачає правових підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене вище, ухвала суду постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції – без змін.

Керуючись ст. 374, 375, 367, 368, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Шевченківського районного суду м.Чернівці від 10 листопада 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Дата складання повного тексту постанови – 27 січня 2026 року.

Головуючий М.І. Кулянда

Судді: І.Н. Лисак

О.О. Одинак