Постанова від 14 січня 2026 р. у справі №643/12412/24 — Харківський апеляційний суд

Суд: Харківський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 14 січня 2026 р.

Справа: №643/12412/24

Суддя: Пилипчук Н. П.

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

Іменем України

15 січня 2026 року

м.Харків

справа № 643/12412/24

провадження № 22-ц/818/672/26

головуючого - Пилипчук Н.П.,

суддів колегії - Маміної О.В., Тичкової О.Ю.

розглянувши у порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" на рішення Салтівського районного суду м. Харкова від 21 липня 2025 року, постановлене суддею Замікула Б.С.,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2024 року ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 505406055 від 20.09.2021 в розмірі 93289,49 грн, а також стягнути понесені судові витрати: 2422,40 грн зі сплати судового збору, 6000 грн за надання професійної правничої допомоги.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 20.09.2021 відповідач уклав з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кредитний договір № 505406055. Вказаний кредитний договір відповідач підписав 20.09.2021 о 22 год. 28 хв. електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV247ХН.

Заповненням анкети-заяви відповідач підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений позивачем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.

За умовами кредитного договору № 505406055 від 20.09.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язалось надати відповідачу кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту в розмірі 21970 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику.

Як вказує позивач, кредитні кошти були надані відповідачу шляхом їх перерахування на банківську карту № НОМЕР_1 , що підтверджується листом банка-емітента вказаної кредитної карти.

Однак відповідач неналежно виконував взяті на себе зобов`язання в частині повернення кредиту та сплати відсотків за його користування, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 93289,49 грн, яка складається: 21970 грн – заборгованість по тілу кредиту, 71319,49 грн – заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом.

В подальшому між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, а також додаткові угоди до нього від 28.11.2019, 31.12.2020, 31.12.2021, 31.12.2022, 31.12.2023, відповідно до яких до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 505406055 від 20.09.2021.

Крім того, 05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 505406055 від 20.09.2021.

Також, 04.09.2024 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 0409/24, відповідно до якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 505406055 від 20.09.2021.

Посилаючись на наявність у відповідача заборгованості за кредитним договором та перехід до ТОВ «Юніт Капітал» права грошової вимоги за ним, позивач просить стягнути вказану заборгованість з відповідача.

Рішенням Салтівського районного суду м. Харкова від 21 липня 2025 року у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №5055406055 від 20.09.2021 у розмірі 93289,49 грн – відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі представник ТОВ «Юніт Капітал» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Вирішити питання щодо судових витрат.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Вказує, що на підтвердження позовних вимог Скаржником надано платіжне доручення № de0c6602-f57c-4998-9f39-7ff8c16e2e8f від 20.09.2021 з відміткою Товариства. Звертає увагу суду, що жодного юридичного факту щодо помилкового або неналежного переказу на рахунок відповідача коштів за кожною із транзакцій, ініційованими ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», не встановлено, таким чином Скаржник документально підтвердив виконання перерахування коштів Відповідачеві. Схожої позиції притримується Вищий господарський суд України в постанові від 02.07.2008 по справі № 10/115/07. Крім того, Позивачем долучено до матеріалів Лист-підтвердження щодо перерахунку коштів на рахунок Боржника, виданий відповідно до листа №26/07/24 від 26.07.2024 АТ «ТАСКОМБАНК» про те, що було здійснено за дорученням ТОВ МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» 858856 успішний платіж через платіжний сервіс банку АТ «ТАСКОМБАНК» на карту Відповідача. Таким чином, встановлено факт перерахування коштів на картковий рахунок Відповідача, а отже Позивачем підтверджено виконання зобов`язання Первісним кредитором. Щодо повного номеру карткового рахунку Відповідача зазначає, що ця інформація є Банківською таємницею та може надаватись лише уповноваженим на це особам. Таким чином у наявності в матеріалах справи повного номеру картки немає потреби, а отже Позивач вичерпав усі можливі та доступні заходи для забезпечення належної доказової бази у справі. Щодо нарахування відсотків за кредитним договором зазначає, що Правила є у відкритому доступі на Сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (Первісного кредитора) за посиланням: https://moneyveo.ua/confidentiality/creditrules/ та Відповідач погодився, що ознайомився з ними (п. 4.1. Договору) Відповідно до Алгоритму дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору Відповідач особисто обрав для себе суму кредиту, строк кредитування та мав змогу ознайомитися з умовами Договору перед його підписанням. У зв`язку із неналежним виконанням взятих на себе зобов`язань, відсотки нараховувалися відповідно до п. 1.12.2. з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду Позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) процентів річних, що становить 2,98 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. Вказує, що всі нарахування відсотків нараховувались в межах погоджених умов Кредитного договору.

Представник відповідача надав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що платіжне доручення, на яке посилається Апелянт, не містить відміток банку про його виконання та містить частково замаскований номер картки, що унеможливлює встановлення приналежності картки зазначеній особі, а отже, документ не може вважатися належним і допустимим доказом надходження коштів саме на рахунок Відповідача. При цьому, лист АТ «ТАСКОМБАНК», на який посилається апелянт, не містить відомостей про власника рахунку, через що з нього не слідує безпосередній висновок про отримання коштів саме Відповідачем. Крім того, позивач не надав первинних банківських виписок або довідки, де чітко вказано власника рахунку, або оригіналу платіжного доручення з відмітками банку. Вважає, що перехід права вимоги підтверджує лише наявність права у позивача стягувати заборгованість, але не є доказом факту передачі грошових коштів відповідачу. Вказує, що позивач не надав договорів факторингу зі всіма додатками, які вказані в них та є їх невід`ємними частинами, на підставі яких заявляє про своє право вимоги. Відсутні докази належного повідомлення відповідача про передачу права вимоги, як це передбачено ст. 516 ЦК України. Наголошує, що вимоги щодо відсотків є похідними від основної вимоги про повернення основної суми кредиту, тож якщо факт основного зобов`язання (отримання кредиту відповідачем) не доведений — похідні вимоги не можуть бути задоволені. Крім того, вказує, що позивач нарахував значні суми пені та штрафів, проте не надав розрахунків, які б підтверджували їх обґрунтованість та відповідність умовам договору. Однак, навіть виходячи з умов, зазначених у позовній заяві, відсоткова ставка є надмірною та порушує принцип добросовісності, передбачений ст. 509 ЦК України. Позивач також не надав детального розрахунку сум пені, штрафів та відсотків. Така відсутність розрахунку суперечить ст. 76 ЦПК України. З огляду на викладене, апелянт не довів ні сам факт надання та отримання кредитних коштів, ні розмір обґрунтованих похідних вимог, тож вимоги про проценти та штрафи підлягають відмові.

Представник позивача надав відповідь на відзив та зазначив, що до матеріалів справи долучено документ № de0c6602-f57c-4998-9f39-7ff8c16e2e8f від 20.09.2021 з відміткою Товариства, з якого вбачається: 20.09.2021 р. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 21 970,00 грн. безготівковим зарахуванням Moneyveo SFD Visa Transfer на платіжну картку-маска карти № 5168-75XX-XXXX-0324 (який був зазначений особисто Відповідачем при заповненні Заявки на отримання грошових коштів кредит на сайті Первісного кредитора); ДЕБЕТ рах. № НОМЕР_2 , код отримувача 3384603232, код платника 38569246; банк платника (банк, що здійснював переказ коштів): АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ТАСКОМБАНК». Даний доказ підтверджує наявність заборгованості та її розмір. Вищезазначене Платіжне Доручення оформлене відповідно до ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Вказане платіжне доручення містить всі необхідні реквізити електронного розрахункового документа: дату і номер; назву, код платника та номер його рахунку; код банку платника; назву, код одержувача та номер його рахунку; код банку одержувача; суми цифрами; призначення платежу, що відповідає вимогам чинного законодавства. Таким чином, порядок видачі коштів в безготівковій формі Первинним кредитором не порушено. Скаржник надав беззаперечні докази того, що: саме Відповідач уклав договір з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога»; - кошти в розмірі 21 970,00 грн. перераховано на карту Відповідачу. В свою чергу, ОСОБА_1 не надав суду належних і допустимих доказів на спростування позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», а саме того, що відповідні кошти не зараховані на картковий рахунок позичальника, вказаний у договорі, або доказів того, що вказаний картковий рахунок йому не належить. Заперечуючи проти перерахування кредитних коштів, Відповідач не позбавлен можливості надати відповідні банківські дані/інформацію на підтвердження своїх доводів, маючи при цьому безперешкодний та повний доступ до таких. Наголошує, що до позовної заяви долучено належні копії Розрахунків заборгованості, які відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність. Підписавши кредитний договір, позичальник надав свою згоду на сплату усіх зазначених у них платежів (процентів та винагороди), які були визначені за взаємною згодою сторін та недійсними не визнані. Щодо наявності документів на підтвердження прав вимоги зазначає, що в договорах факторингу чітко визначено, що моментом набуття права вимоги є підписання Реєстру прав вимог або Акту прийому-передачі реєстру, то Скаржник належним чином довів факт переходу права вимоги. Таким чином, твердження сторони Відповідача є необґрунтованими та безпідставними, оскільки ґрунтуються на неналежний оцінці всіх наявних у матеріалах справи доказів. Щодо направлення письмового повідомлення боржнику вказує, що Скаржник не зобов`язаний направляти письмове повідомлення боржнику щодо врегулювання спору в досудовому порядку. Отже, факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання грошового зобов`язання жодному з кредиторів не є підставою для звільнення Відповідача від виконання зобов`язань.

Представник відповідача надав заперечення на відповідь на відзив та зазначив, що суд першої інстанції слушно зазначив, що позивач не був позбавлений можливості заявити клопотання про витребування з банку, який емітував банківську картку № НОМЕР_3 , інформацію щодо повного номеру картки, її власника (особи, якій картка була видана), а також щодо руху коштів по вказаній картці, зокрема щодо зарахування на картку сум кредиту/позики. Проте вказаною можливістю позивач не скористався, клопотання про витребування доказів не заявив. Звертає увагу суду на те, що умови договору містять приховані штрафні санкції та ставки, які Відповідач не міг належним чином оцінити на момент укладення договору. Вважає, що Суд першої інстанції дав змістовне, аргументоване та законне рішення, врахувавши всі обставини справи та позиції сторін, а посилаючись на відповідні норми законодавства та судову практику, обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог, що свідчить про об`єктивний та справедливий підхід до вирішення даного спору.

Представник позивача надав додаткові пояснення та зазначив, що Договором кредитної лінії № 505406055 від 20.09.2021 визначено строк повернення кредиту - 30 днів з моменту його отримання, а також порядок сплати процентів за користування кредитом протягом вказаного періоду (0,33% за кожен день користування кредитом). У разі неповернення кредиту в визначений строк, відповідач зобов`язався повернути вказану суму кредиту та відсотки протягом граничного строку кредитування (90 днів від дати закінчення дисконтного періоду) зі сплатою процентів у розмірі 2,98%. Будь-яких застережень або зауважень з боку ОСОБА_1 щодо неповного розуміння або незгоди з умовами договору під час його підписання, до суду належними доказами не подано. Таким чином, твердження про те, що Відповідач не ознайомлен з умовами кредитування є безпідставними. Це зумовлено тим, що укладення договору без попереднього ознайомлення з зазначеними Правилами було б технічно неможливим, оскільки процес оформлення договору передбачає обов`язкове підтвердження факту ознайомлення з ними. Вказує, що на момент укладення договору у Відповідача була можливість і відмовитись від укладення даного договору, пропуск відповідачем встановленого законом строку для відмови від договору споживчого кредитування свідчить про його згоду з умовами договору та виключає можливість посилання на будь-які нібито виявлені розбіжності як на підставу для оспорювання договірних зобов`язань. Окрім цього, підписуючи кредитний договір, Відповідач власноручно засвідчив факт ознайомлення з правилами надання коштів у позику та погодження з умовами кредитування. Відповідачем не додано доказів, які б свідчили про невідповідність умов кредитного договору № 972895100 від 01.10.2021 вимогам законодавства та про несправедливість його умов. Наголошує, що надане платіжне доручення є дійсним і законним, оскільки відповідає вимогам чинного законодавства та містить усі необхідні реквізити, передбачені для електронних розрахункових документів. Вказує, що факт перерахування кредитних коштів підтверджується платіжним дорученням № de0c6602-f57c-4998-9f39-7ff8c16e2e8f від 20.09.2021, з якого слідує, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснило переказ грошових коштів ОСОБА_2 у розмірі 21 970,00 гривень на платіжку картку маску-карти №5168-75XX-XXXX-0324. Вказана обставина також підтверджується електронним повідомленням АТ «ТАСКОМБАНК», де вказано, що банком за дорученням ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснено успішний платіж на карти клієнтів, в тому числі й на карту № НОМЕР_4 в сумі 21 970,00 гривень.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1ст. 367 ЦПК України- в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем всупереч вимог ст. 12, 13, 81 ЦПК України не надано суду первинних документів, які суд, з урахуванням висновків щодо застосування норм права Верховного Суду, міг би визнати належними та допустимими доказами на підтвердження факту отримання відповідачем грошових коштів на підставі договору кредитної лінії № 505406055 від 20.09.2021.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Судовим розглядом встановлено, що Між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV247ХН укладено кредитний договір № 505406055 від 20.09.2021.

За умовами п. 1.1 кредитного договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язується надати відповідачу кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту в сумі 22000 грн.

Відповідно до п. 1.3. кредитного договору кредитодавець надає перший транш в сумі 21970 грн зі строком повернення до 20.10.2021.

Відповідно до платіжного доручення про переказ коштів від 20.09.2021, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувала на рахунок № НОМЕР_1 грошові кошти в сумів 21970 грн.

Згідно з листом АТ «Таскомбанк», на рахунок № НОМЕР_1 , до якого емітовані електронні платіжні засоби по операціях, були зараховані грошові кошти в сумі 21970 грн.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступає ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги, визначені у Реєстрах прав вимог, а ТОВ «Таліон Плюс» зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за плату на умовах, визначених цим договором.

До вказаного договору укладені додаткові угоди від 28.11.2019, 31.12.2020, 31.12.2021, 31.12.2022, 31.12.2023.

За даними витягу з Реєстру прав вимоги № 161 від 23.11.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступив ТОВ «Таліон Плюс» право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 505406055 від 20.09.2021 в сумі 21970 грн.

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» відступає ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Таліон Плюс за плату на умовах, визначених цим договором.

За даними Реєстру прав вимоги № 10 від 31.07.2023 ТОВ «Таліон Плюс» відступив ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 505406055 від 20.09.2021 в сумі 21970 грн.

04.09.2024 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено Договір факторингу № 0409/24, відповідно до умов якого ТОВ «Юніт Капітал» зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» - відступити ТОВ «Юніт Капітал» право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб- Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою, пеню та інші платежі, право на одержання яких належить ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс». Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників.

За даними Реєстру боржників до Договору факторингу № 0409/24 від 04.09.2024 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступив ТОВ «Юніт Капітал» право грошової вимоги до відповідача в розмірі 21970 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості, виконаним ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», заборгованість відповідача станом на 23.11.2021 складає 21970 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості, виконаного ТОВ «Таліон Плюс», заборгованість відповідача станом на 31.01.2023 складає 21081,53 грн.

Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором № 505406055 від 20.09.2021, складеною позивачем, заборгованість відповідача станом на 01.10.2024 складає 93289,49 грн.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦКУкраїни договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.

Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір,про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цьогоЗакону вважається таким,що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Проелектронний цифровийпідпис», за умовиви користання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З договору № 505406055 від 20.09.2021, укладеного ОСОБА_1 з ТОВ Манівео швидка фінансова допомога», вбачається, що у відповідності до вимог частини 1 статті 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатору, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

28 листопада 2018 року між ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) укладено Договір факторингу № 28/1118-01 (далі Договір), пунктом 2.1 якого передбачено, що згідно умов цього договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

У п.п.1.3 Договору визначено, що «право вимоги» - означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржника по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строку платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть у майбутньому.

Пунктом 1.2 Договору визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, в саме Реєстрах прав вимоги.

Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку (п. 4.1 Договору).

Цей договір набуває чинності та всі права та обов`язки сторін за цим договором набувають повної юридичної сили з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (за наявності її у сторони) (п. 8.1 Договору).

Відповідно до додаткових угод №19 від 28 листопада 2019 року, №26 від 31 грудня 2020 року, № 27 від 31 грудня 2021 року, № 31 від 31 грудня 2022 року, № 32 від 31 грудня 2023 року до договору факторингу №28/1118-01, укладених між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» домовилися продовжити строк дії договору до 31 грудня 2020 року, потім до 31 грудня 2022 року, потім до 31 грудня 2023 року та до 31 грудня 2024 року.

Отже, строк дії договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року був неодноразово продовжений.

Колегія суддів звертає увагу, що умовами укладених договорів факторингу передбачено перехід права вимоги з моменту підписання реєстру права вимоги та не пов`язано з оплатою за договором факторингу, проведення якої відтерміновано на визначений договором строк.

Отже, з огляду на наведені обставини та докази у справі, вбачається, що відбулася заміна кредитодавця, на підставі укладених договорів, а тому до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», перейшло право вимоги за кредитним договором 505406055 від 20.09.2021, укладеного між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВАДОПОМОГА» та ОСОБА_1 .

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Договір підписано в електронному вигляді електронним підписом з одноразовим ідентифікатором ОСОБА_1 № MNV247ХН , відправленим 20.09.2021 року о 22:27:47, введеним 20.09.2021 року о 22:28:50. Він містить податковий номер відповідача, його адресу, електронну адресу та номер мобільного телефону. Аналогічне зазначено в довідці щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ "МАНІВЕО".

Отже, доводи апелянта про те, що ним не було підписано кредитний договір не заслуговують на увагу.

Разом з тим, відповідно до алгоритму дій ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» стосовно укладання кредитних договорів, перевірка дійсності платіжної картки та верифікація держателя банківської карти, вказаної Позичальником в Заявці, банк перевіряє належність відповідної картки держателю.

В підписаному сторонами договорі відсутні данні щодо відкритого (наявного) карткового рахунку.

На підтвердження надання кредитних коштів, позивач надав копію платіжного доручення, з якого вбачається, що на виконання кредитного договору 505406055 від 20.09.2021 кредитором здійснено переказ коштів у розмірі 21 970 грн. на платіжну картку № НОМЕР_1 , отримувачем зазначений ОСОБА_1 .

Даних про те, що картка, на яку здійснено переказ, належить відповідачу, матеріали справи не містять.

З урахуванням вищевикладенного, колегія суддів доходить висновку, що у матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази того, щодо виконання позивачем умов кредитного договору про надання кредитних коштів.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК Українивстановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оскільки позивачем не доведено належності карткового рахунку, на який здійснено переказ саме ОСОБА_1 , а укладений сторонами договір не містить зазначення номеру такої картки, доказів надання кредиту не вбачається.

Отже, підстави для задоволення позову відсутні.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Проаналізувавши встановлені обставини справи, та надавши їм правову оцінку, з урахуванням зазначених вище положень діючого законодавства, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст.ст.367,368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375,381,382-384,389 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" – залишити без задоволення.

Рішення Салтівського районного суду м. Харкова від 21 липня 2025 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий: Н.П. Пилипчук

Судді: О.В. Маміна

О.Ю. Тичкова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua