Постанова від 20 січня 2026 р. у справі №354/1522/25 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 354/1522/25

Провадження № 33/4808/122/26

Категорія ч. 1 ст. 164 КУпАП

Головуючий у 1 інстанції Ковалюк О. М.

Суддя-доповідач Повзло

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2026 року м. Івано-Франківськ

Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Повзло В.В., за участю адвоката Романишина Д.М.,

розглянувши в режимі відеоконференції апеляційну скаргу адвоката Романишина Дмитра Михайловича, що діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 12 грудня 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає: АДРЕСА_1 , фізичну особу-підприємець,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень без конфіскації, стягнуто судовий збір,

ВСТАНОВИВ:

Суддя суду першої інстанції за змістом постанови встановив, що ОСОБА_1 проводив господарську діяльність без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, за наступних обставин.

17 листопада 2025 року при здійсненні фактичної перевірки було виявлено, що ОСОБА_1 , будучи фізичною особою-підприємцем, в ГО Кафе «ПРОБІЙ» за адресою АДРЕСА_2 , здійснював провадження господарської діяльності без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до Закону, а саме: роздрібна торгівля алкогольними напоями без наявності ліцензії, чим порушив ст. 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 18 червня 2024 року №3817-ІХ, вчинивши правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Адвокат Романишин Д.М. в апеляційній скарзі просить постанову скасувати та провадження в адміністративні справі щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Зазначає, що для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 164 КУпАП Яремчанський міський суд Івано-Франківської області повинен був перевірити наявність чи відсутність у справі доказів того, що особа систематично здійснювала господарську діяльність (три і більше рази) без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону. За відсутності таких доказів суд мав закрити справу про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Наголошує, що жоден із документів, що міститься у справі про адміністративне правопорушення, не містить інформації про те, що ОСОБА_1 систематично здійснював господарську діяльність з продажу алкогольних напоїв без одержання відповідної ліцензії. А тому суд першої інстанції дійшов хибного висновку та безпідставно притягнув особу до адміністративної відповідальності.

Наголошує, що судом першої інстанції не враховано, що протокол про адміністративне правопорушення складений із порушенням вимог КУпАП, оскільки в протоколі не зазначено точних обставин вчинення адміністративного правопорушення, не викладено дані, яким чином ОСОБА_1 здійснював реалізацію алкогольних напоїв. здійснював господарську діяльність з реалізації алкогольних напоїв, де та кому здійснював реалізацію алкогольних напоїв.

Звертає увагу, що не зазначено, чим саме підтверджується, що 50 мл нібито алкогольної настоянки ціною 35 грн. є алкогольним напоєм і що його продаж підлягає ліцензуванню. У матеріалах справи відсутні висновок експерта, який би підтверджував вміст алкоголю в товарі, позначеному як «алкогольна настоянка».

Вказує, що сам факт визнання вини особою не є безумовною підставою для притягнення до адміністративної відповідальності і не звільняє від необхідності доведення правомірності такого рішення.

Адвокат Романишин Д.М. з`явився в судове засідання апеляційного суду. Йому роз`яснені права, передбачені ст. 271 КУпАП. Клопотань не заявлено. Просив задовольнити апеляційну скаргу та розглядати її без участі ОСОБА_1 .

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце апеляційного розгляду, клопотань від про відкладення розгляду апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не подавав, не поступало і заяв зміну місця проживання чи про перебування в іншому місці з поважних причин.

Так, особи, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі.

Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

За таких обставин, відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП, а також з метою реалізації права на справедливий судовий розгляд упродовж розумного строку, вважаю за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутність ОСОБА_1 .

Заслухавши доводи адвоката Романишина Д.М., перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляційної скарги вважаю, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, з наступних підстав.

За змістом ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, крім іншого є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Вважаю, що суддею суду першої інстанції при прийнятті рішення за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КУпАП цих вимог закону належним чином не дотримано.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У диспозиції ч. 1 ст. 164 КУпАП закріплено, що відповідальність за вказане правопорушення настає у разі провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Суб`єктом відповідальності в даному випадку є суб`єкт господарювання.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців.

Істотною ознакою об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, є не тільки факт надання послуг за винагороду суб`єктом господарювання, а систематичний характер таких дій, їх самостійний та ініціативний характер, що і становить суть господарської діяльності. Так, об`єктивна сторона інкримінованого правопорушення полягає у порушенні законодавства, що регулює здійснення провадження господарської діяльності. Базовим об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері державного регулювання господарської діяльності.

Вважаю, що протокол про адміністративне правопорушення має суттєві недоліки у ньому, зокрема, суть адміністративного правопорушення не відповідає ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у ч. 1 ст. 164 КУпАП диспозиція якої є бланкетною, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших галузей права.

Основна особливість бланкетної диспозиції полягає в тому, що така норма має загальний і конкретизований зміст.

Загальний зміст статті 164 КУпАП полягає в тому, що з ним пов`язане визначення правопорушенням діянь, які описані в диспозиції цієї статті.

Конкретизований зміст бланкетної диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно правових актів, що наповнює норму більш, конкретним змістом для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації.

Згідно із зазначеним, під час проведення правової кваліфікації діяння необхідно обов`язково встановити, який саме нормативно правовий акт та у якій редакції був чинним на момент вчинення конкретного правопорушення та встановлював порядок здійснення діяльності, який особа, що притягається до відповідальності, порушила, в чому полягає невідповідність її дій закону.

Всупереч цьому, зміст об`єктивної сторони правопорушення при викладенні обставин його вчинення не розкрито і не описано, а лише констатовано факт вчинення такого порушення, хоча з посиланням на ст. 16 Закону, але без зазначення конкретної частини цієї статті, яка складається з 13 частин, що є недопустимим, так як порушує право на захист особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Крім того, суть правопорушення не містить посилання на саму подію правопорушення та на докази про систематичний характер здійснення такої діяльності, як на одну із ознак господарської діяльності.

Відсутні також обґрунтування порушення ч. 1 ст. 164 КУпАП, а саме: у якій кількості, скільки разів здійснив продаж, також не вказано жодного свідка, який би міг підтвердити факт продажу.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 2490 від 17 листопада 2025 року (а.с. 1), 17 листопада 2025 року при здійсненні фактичної перевірки було виявлено, що ОСОБА_1 , будучи фізичною особою-підприємцем, в ГО Кафе «ПРОБІЙ» за адресою АДРЕСА_2 , здійснював провадження господарської діяльності без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до Закону, а саме: роздрібна торгівля алкогольними напоями без наявності ліцензії, чим порушив ст. 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 18 червня 2024 року №3817-ІХ зі змінами і доповненнями, чим порушив ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений – головним державним інспектором Головного управління ДПС в Івано-Франківській області Майковським А.Р. підписаний ним, та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 .

Відповідно до копії Акту фактичної перевірки № 091192 від 17 листопада 2025 року (а.с. 2-5) зазначено, що в ході перевірки встановлено - роздрібна торгівля алкогольними напоями без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями на загальну суму 470,00 грн.

У вказаному акті відсутня будь-яке обґрунтування вказаної суми роздрібної торгівлі, а саме на 470 гривень.

Відповідно до копії рахунку (а.с. 6) б/н, було реалізовано продукції на загальну суму 275 грн., з якої 35 грн. отримано саме за реалізацію настоянки.

Вказана копія рахунку не містить будь якої дати, часу та причетності до надання послуг саме фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 .

Згідно пояснення ОСОБА_1 від 17 листопада 2025 року (а.с. 7), він визнає факт продажу алкогольних напоїв.

Вважаю, що протокол про адміністративне правопорушення № 2490 від 17 листопада 2025 року та додані до нього матеріали є неналежними та недопустимими доказами винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Так, адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 164 КУпАП настає за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом.

Господарська діяльність включає як виробничу діяльність, у процесі якої виробляється продукція, вироби народного споживання та інші матеріальні цінності, так і невиробничу діяльність, пов`язану з виконанням різних видів робіт, у тому числі науково-дослідних, надання послуг, результати яких відчужуються як товар. Господарська діяльність має здійснюватися належним чином та давати якісні результати, що можливо забезпечити, якщо суб`єкти господарювання будуть мати достатні знання, навички, досвід, а це досягається, коли така діяльність здійснюється постійно у вигляді промислу.

Отже, необхідною ознакою господарської діяльності є її систематичність.

Підприємництвом є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до правової позиції, викладеної у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» систематичною вважається діяльність у разі, коли продаж товарів,надання послуг з метою отримання прибутку здійснюється особою безпосередньо,самостійно не менш ніж 3 рази протягом календарного року.

Наведені вище обставини підлягали встановленню та зазначенню у протоколі про адміністративне правопорушення та постанові суду, оскільки повинна бути сформульована суть правопорушення, виходячи із диспозиції ч. 1 ст. 164 КУпАП, із зазначенням місця та часу його вчинення, а також посилання на докази, що підтверджують скоєння особою адміністративного правопорушення.

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення та постанови судді, такі вимоги не дотримані, оскільки у цих документах не зазначено, коли та кому продавалася алкогольна продукція, не зазначено що особа систематично здійснювала господарську діяльність без одержання ліцензії на проведення певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону (у даному випадку це має бути проміжок часу, а не конкретна дата й час, оскільки господарська діяльність обов`язково має тривалий, а не одноразовий характер); всі встановлені окремі факти такої діяльності, які в своїй сукупності підтверджують самостійний, ініціативний і систематичний характер діяльності, яку здійснює особа, адже ці ознаки є обов`язковими для висновку про здійснення господарської діяльності.

Виходячи із викладеного, вважаю, що підстав для оцінки діяльності ОСОБА_1 як систематичної, з метою одержання прибутку, а отже господарської діяльності в розумінні законодавства немає, оскільки належних та допустимих доказів цих обставин суду не надано.

Відповідно доходжу висновку про те, що уповноваженими особами не доведено факту наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Згідно ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин як відсутність події і складу адміністративного правопорушення, у зв`язку з чим провадження по справі підлягає закриттю.

За приписами ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення.

Належних та допустимих доказів, якими б підтверджувалася суть адміністративного правопорушення, зазначеного у протоколі, орган, уповноважений на його складання, до матеріалів справи не долучив.

Відповідно до Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ч. 3 ст. 62).

За таких обставин справа не містить будь-яких доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП за обставин, викладених у постанові.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувана постанова – скасуванню, а провадження у справі - закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Романишина Дмитра Михайловича, що діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову судді Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 12 грудня 2025 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КУпАП - скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Повзло