Рішення від 19 січня 2026 р. у справі №646/5108/25 — Основ’янський районний суд міста Харкова

Справа № 646/5108/25

№ провадження 2/646/657/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.01.2026 м. Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Шиховцової А.О.,

при секретарях судового засідання Кочитовій Я.О., Скриннік А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в режимі відеоконференції за правилами спрощеного позовного провадження матеріали цивільної справи за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Литвин Валентини Василівни до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,-

за участю: представника позивача – адвоката Литвин В.В.;

представника відповідача – адвоката Майданника Д.Г.,

В С Т А Н О В И В:

До Основ`янського районного суду міста Харкова через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Литвин Валентини Василівни до ОСОБА_2 , в якому просила суд стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10 500 грн. 00 коп. матеріальної шкоди, 10 000 грн. 00 коп. моральної шкоди, а також 1211 грн. 20 коп. судового збору за подання позовної заяви та 20 000 грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу.

В обґрунтування позовних вимог, представник позивача зазначає, що 02 березня 2025 року близько 15.30 год. ОСОБА_1 рухався по провулку Хомова у м. Києві на своєму автомобіля «Honda Accord» в сторону магазину «Ультрамаркет». Біля будинку №7г (вул. Богданівська) йому на зустріч по зустрічній смузі виїхав автомобіль BMW , зупинився навпроти. Водій автомобіля BMW, відповідач у справі, вийшов з авто і вимагав, щоб ОСОБА_1 заднім ходом звільнив йому проїзд. ОСОБА_1 повідомив, що відповідач має звільнити проїзд, бо він на своєму авто виїхав на зустрічну смугу дороги і здійснив зупинку на зустрічній смузі перед автомобілем позивача, тим чином заблокував рух машин в обидві сторони. У цей час позаду машини позивача скупчилися інші машини, а відповідач поводив себе агресивно, кричав. О 15:36 год. ОСОБА_1 викликав поліцію за номером 102 і попередив ОСОБА_2 , що приїде патрульна поліція. Після цього ОСОБА_2 почав поводити себе ще агресивніше, кричав та нецензурно лаявся, повернувся до свого авто, дістав склянку з «Кока-кола» та вилив і на машину позивача, а також облив салон машини всередині через відкрите бокове вік з правої сторони. Далі ОСОБА_2 кинув стаканом у позивача, який впав у його машину. Після цього ОСОБА_2 сів в авто і від?їхав, давши позивачу дорогу. У цей час позивач сів в авто та поїхав вперед приблизно на 100-150 метрів, щоб розблокувати рух вулиці, припаркувався біля магазину «Ультрамаркет» та почав знімати на телефон відео свій автомобіль залитим напоєм «Кока-кола» салоном. Однак, ОСОБА_2 не зупинив свою агресивну неправомірну поведінку, він під`їхав позаду авто позивача та заблокував йому можливість виїхати. ОСОБА_2 кричав і вимагав, щоб позивач вийшов з авто, погрожував життю та здоров`ю позивача, а потім сильно вдарив рукою по боковому дзеркалу позивача з правої сторони, вимагаючи, щоб позивач вийшов з авто. Розуміючи загрозу своєму життю і здоров?ю, позивач намагався покинути місце парковки, але ОСОБА_2 застрибнув на капот машини, перешкоджаючи виїзду позивача. Агресивні дії ОСОБА_2 змусили позивача пережити стресовий емоційний стан, який позначився на його самопочутті та викликали проблеми зі здоров`ям: серцевий та головний біль, тяжкий стресовий стан та больові відчуття в тілі. Позивач був змушений звернутися за послугами мийки та хімчистки салону автомобіля, що коштувало 10500 грн. 02.03.2025 позивач також звернувся із заявою до поліції з метою фіксації неправомірних дій відповідача. 02 березня 2025 року близько 18:00 год. ОСОБА_3 звернувся до Солом`янського УП ГУНП у м. Києві із заявою про вчинення кримінального правопорушення за ст. 296 КК України. Відомості про кримінальне правопорушення не були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, у зв?язку з чим ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді Солом?янського районного суду міста Києва із скаргою в порядку ст. 303 КПК України та просив:, зкорема, зобов`язати посадових Солом`янського УП ГУНП у м. Києві внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 02 березня 2025 року. Представник позивача зазначила, що причинно-наслідковий зв`язок між неправомірними діями відповідача позивачу спричиненою шкодою є очевидним, оскільки у зв`язку з залиттям відповідачем авто позивача останньому довелося понести витрати з послуги мийки та хімчистки салону автомобіля у розмірі 10500,00 грн. Спричинення моральної шкоди, яку позивач оцінює в 10000,00 грн. позивач обґрунтував тим, що внаслідок неправомірних та агресивних дій відповідача автомобіль позивача було пошкоджено, позивач витратив час та ресурси, щоб звернутися до послуг хімчистки для відновлення зовнішнього вигляду автомобіля, що порушило його звичне життя, забрало багато часу, який позивач планував витратити на термінові заплановані справи, що в свою чергу викликало переживання та душевний дискомфорт. У зв`язку з вищевикладеним, позивач був змушений звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова від 04.06.2025 провадження у справі відкрите за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

01.09.2025 від представника позивача через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, згідно з якою просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Представник відповідача зазначив, що позивачем не здійснено належного (безперервного) відеозапису з чіткою фіксацією усіх подій. Надані відеофайли не підтверджують наявність відкритого бокового вікна з правої сторони транспортного засобу Honda Accord (KA6369), а тому не можуть бути, на думку відповідача, належними та допустимими доказами залиття салону автомобіля саме відповідачем. За розглядом заяви позивача Солом?янське УП ГУНП у м. Києві не встановило обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, про що було повідомлено позивача листом за №110920-2025 від 21 березня 2025 року. Крім того, експертиза невідомої рідини, яка потрапила у салон транспортного засобу «Honda Accord (KA6369)», не здійснювалася, а тому не можна вважати, що ця невідома рідина є «Кока-кола» та залишила плями у салоні транспортного засобу «Honda Accord (KA6369)». Також, представник відповідача зазначив, що позивачем не надано висновку експертного автотоварознавчого дослідження забруднення салону транспортного засобу Honda Accord ( НОМЕР_1 ) з оцінкою вартості та видів робіт з відновлення салону. Представник відповідача вважає, що вимоги позивача щодо відшкодування вартості комплексного обслуговування автомобіля на суму 10500 грн. не можуть бути задоволені, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що забруднення салону автомобіля відбулося внаслідок дій відповідача 02 березня 2025 року. Крім того, позов пред?явлено у зв?язку із залиттям салону транспортного засобу «Honda Accord (KA6369)» невідомою рідиною, а акт № 01/040401/25 від 04.04.2025 комплексного обслуговування автомобіля на суму 10500 грн., включає три складові: - комплексна зовнішня мийка автомобіля; - хімчистка слону автомобіля; - усунення плям в салоні, при цьому, жодна із складових не має вартісного показника, що виключає можливість визначення вартості саме усунення плям в салоні, які могли бути наслідком залиття салону невідомою рідиною. Представник відповідача зазначив, що з 02.03.2025 до 04.04.2025 пройшло більше місяця, тому могли з?явитися плями, які не пов?язані із залиттям салону 02.03.2025. Представник відповідача також зазначив, що позивач не подав до суду доказів, які б свідчили про зміст заподіяної йому моральної шкоди, характер, обсяг і тривалість душевних, фізичних страждань, наявність та істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, про причинно-наслідковий зв?язок між діями відповідача і заподіяною йому моральною шкодою. Також позивачем не зазначено будь-яких даних про те чи звертався він до спеціалістів за допомогою з приводу душевних страждань, тому вимога щодо стягнення 10000,00 грн. моральної шкоди, на думку представника відповідача, не може підлягати задоволенню. Щодо витрат, понесених позивачем на професійну правову допомогу, представник відповідача зазначив, що витрати відповідача на послуги адвоката не підтверджені належними фінансовими документами, у позові не зазначено, якими доказами підтверджується фактичне понесення відповідачем витрат на правову допомогу (їх оплата).

05.09.2025 від представника позивача через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, згідно з якою представник позивача просила позов задовольнити, оскільки у позовній заяві підтверджено належними та допустимими доказами причинно-наслідковий зв`язок між протиправними діями відповідача та заподіяною позивачу шкодою. Постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 06.06.2025 у справі №760/6572/25 провадження відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрите на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення. Представник позивача зазначив, що в рамках даної справи судом досліджувалися матеріали протоколу про адміністративне правопорушення, пояснення ОСОБА_1 , схема місця події та відеозаписи з камер спостереження. За результатами їх дослідження суд дійшов висновку, що дорожньо-транспортна пригода 02.03.2025 не була наслідком порушення правил дорожнього руху з боку ОСОБА_4 . Представник позивача зазначила, що постанова підтверджує відсутність будь-яких протиправних дій з боку позивача у ситуації, яка передувала конфлікту, а отже, агресивна поведінка відповідача ОСОБА_2 не мала жодних підстав. Вищевказане, на думку позивача, підтверджує протиправність дій відповідача щодо пошкодження майна позивача. Також, представник позивача зазначила, що ухвалою Солом?янського районного суду м. Києва від 06.06.2025 у справі №760/12221/25 скаргу позивача задоволено та зобов?язано уповноважену особу Солом?янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві внести відомості, викладені в заяві ОСОБА_1 від 02.03.2025, до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що заява ОСОБА_4 стосувалася обставин, які могли свідчити про наявність у діях відповідача складу кримінального правопорушення. Представник позивача вважає, що доводи відповідача про те, що акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №01/040401/25 від 04.04.2025 не підтверджує факт пошкоджень автомобіля та їх причинний зв?язок із діями відповідача, є безпідставними. Представник позивача зазначила, що хімчистка салону автомобіля «Honda Accord (KA6369)» позивача була тривалою процедурою, що потребувала кількох етапів проведення та певного часу для відновлення стану транспортного засобу. Саме після завершення всіх робіт було складено акт наданих послуг та оформлено квитанцію на оплату, що зумовило часовий розрив між самим інцидентом на датою складення акту. Представник позивача вважає, зазначений акт у поєднанні з квитанцією на суму 10 500 грн. підтверджує факт здійснення робіт, а й необхідність саме хімчистки салону після пошкодження автомобіля внаслідок дій відповідача. На думку представника позивача, що акт здачі-приймання робіт (надання послуг), підписаний замовником і виконавцем фактично підтверджує: факт домовленості про надання послуг; їх виконання в конкретному обсязі (мийка, хімчистка тощо); прийняття результату замовником; згоду сторін з умовами (обсяг, ціна, якість). Представник позивача зазначила, що факт спричинення позивачу моральної шкоди підтверджується наданими доказами: агресивною поведінкою відповідача, пошкодженням автомобіля Honda Accord (КА6369), необхідністю звернення до хімчистки та витратами часу на відновлення пошкодженого майна. Позивач перебував у стресовому неправомірних дій ОСОБА_2 , що спричинило душевні переживання, дискомфорт, втрату часу та порушення звичного способу життя. Внаслідок пошкодження автомобіля позивач був позбавлений можливості у повному обсязі користуватися ним як основним засобом пересування. Автомобіль використовується не лише для особистих потреб, але й для виконання трудових обов?язків та забезпечення належного існування його сім?ї. Тимчасова неможливість користування транспортним засобом створила значні труднощі в організації повсякденного життя, виконанні робочих завдань, здійсненні необхідних поїздок у справах сім?ї. Через вимушені незручності позивач перебував у стані постійного нервового напруження та стресу, відчував сильне роздратування, розчарування, пригніченість, оскільки був змушений витрачати багато часу та зусиль на відновлення пошкодженого майна. Ці обставини викликали душевні страждання, позбавили його спокою, викликали порушення звичного способу життя та нормального психологічного стану.

24.11.2025 від представника позивача через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про долучення доказів, а саме доказів подання ухвали слідчого судді на виконання до органів поліції.

06.01.2026 від представника позивача через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про долучення доказів, згідно з якими долучив ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від №760/12221/25 від 16.06.2025, постанову Солом`янського районного суду м. Києва від 06.06.2025 у справі №760/6572/25 про закриття провадження відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП та витяг з ЄРДР за №12025100090003124.

У судовому засіданні, призначеному на 22.10.2025 представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на доводи, зазначені у позовній заяві та відповіді на відзив, просила задовольнити позов у повному обсязі.

У судовому засіданні, призначеному на 22.10.2025 представник відповідача заперечував проти позовних вимог, посилаючись на доводи, зазначені у відзиві на позовну заяву, просив відмовити у повному обсязі.

У судове засідання, призначене на 20.01.2026, позивач, відповідач та їх представники не з`явилися, від представника позивача надійшло клопотання про відкладення судового засідання з огляду на нестабільну ситуацію в енергосистемі України.

Судове засідання, призначене на 24.11.2025 вже відкладалося за клопотанням представника позивача.

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом (ст. 55 Конституції України).

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 43 ЦПК України, учасники справи зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою.

Частиною 1ст. 44 ЦПК України встановлено, що особи, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Суд наголошує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 223 ЦПК України).

Відповідно до ч. 4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приписами п. 5 ч. 4 ст.12 ЦПК України визначено, що суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Беручи до уваги ч. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що сторони у справі мали достатній час скористатися своїми правами, визначеними ЦПК України на надання всіх необхідних доказів, заяв, клопотань тощо для підтримання своєї правової позиції, наданням відповідачем відзиву на позовну заяву та наданням позивачем відповіді на відзив, наданням у судовому засіданні вступного слова представникам сторін, дослідженням матеріалів під час судового засідання, призначеного на 22.10.2025, суд з метою недопущення невиправданого затягування розгляду справи, яка надійшла 30.05.2025, суд вважає за можливе провести судовий розгляд за відсутності сторін.

Оскільки сторони у судове засідання не з`явились, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Суд, заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи, включаючи фото- та відеоматеріали, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, яким надана оцінка в їх сукупності, дійшов таких висновків.

Відповідно до поданої ОСОБА_1 заяви до Солом`янського УП ГУНП у м. Києві позивач зазначив, що 02 березня 2025 року близько 15.30 год. ОСОБА_1 рухався по провулку Хомова у м. Києві на своєму автомобіля «Honda Accord» в сторону магазину «Ультрамаркет». Біля будинку №7г (вул. Богданівська) йому на зустріч по зустрічній смузі виїхав автомобіль BMW , зупинився навпроти. Водій автомобіля BMW, відповідач у справі, вийшов з авто і вимагав, щоб ОСОБА_1 заднім ходом звільнив йому проїзд. ОСОБА_1 повідомив, що відповідач має звільнити проїзд, бо він на своєму авто виїхав на зустрічну смугу дороги і здійснив зупинку на зустрічній смузі перед автомобілем позивача, тим чином заблокував рух машин в обидві сторони. У цей час позаду машини позивача скупчилися інші машини, а відповідач поводив себе агресивно, кричав. О 15:36 год. ОСОБА_1 викликав поліцію за номером 102 і попередив ОСОБА_2 , що приїде патрульна поліція. Після цього ОСОБА_2 почав поводити себе ще агресивніше, кричав та нецензурно лаявся, повернувся до свого авто, дістав склянку з «Кока-кола» та вилив і на машину позивача, а також облив салон машини всередині через відкрите бокове вік з правої сторони. Далі ОСОБА_2 кинув стаканом у позивача, який впав у його машину. Після цього ОСОБА_2 сів в авто і від?їхав, давши позивачу дорогу. У цей час позивач сів в авто та поїхав вперед приблизно на 100-150 метрів, щоб розблокувати рух вулиці, припаркувався біля магазину «Ультрамаркет» та почав знімати на телефон відео свій автомобіль залитим напоєм «Кока-кола» салоном. Однак, ОСОБА_2 не зупинив свою агресивну неправомірну поведінку, він під`їхав позаду авто позивача та заблокував йому можливість виїхати. ОСОБА_2 кричав і вимагав, щоб позивач вийшов з авто, погрожував життю та здоров`ю позивача, а потім сильно вдарив рукою по боковому дзеркалу позивача з правої сторони, вимагаючи, щоб позивач вийшов з авто. Розуміючи загрозу своєму життю і здоров?ю, позивач намагався покинути місце парковки, але ОСОБА_2 застрибнув на капот машини, перешкоджаючи виїзду позивача.

За фактом ДТП на місце події за адресою: м. Київ, пров. Ярослава Хомова, 1 прибула патрульна поліція, яка склала схему ДТП.

Відповідно до акту 01/040401/25 від 04.04.2025 здачі-прийняття робіт (надання послуг) ОСОБА_1 звернувся ФОП ОСОБА_5 за послугою комплексне обслуговування автомобіля: комплексна зовнішня мийка авто, хімчистка салону авто, усунення плям в салоні авто Honda Accord/ KA6369IH, вартість наданих послуг склала 10500,00 грн.

Згідно з платіжною інструкцією №Е28М-КМВ8-РЕХМ-ТХ33 від 16.04.2025 ОСОБА_1 сплатив на рахунок ФОП ОСОБА_5 послуги з хімчистки авто з призначенням платежу «Оплата за комплексну мийку салону в авто Honda Accord/ KA6369IH – згідно Акту 01/040401/25 від 04.04.2025.

Відповідно до постанови Солом`янського районного суду м. Києва від 06.06.2025 у справі №760/6572/25 провадження відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП за фактом ДТП, що відбулося 02.03.2025 за адресою: АДРЕСА_1 закрите на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.

З ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 16.06.2025 у справі №760/12221/25 вбачається, що за скаргою ОСОБА_1 в порядку ст. 303 КПК України було зобов`язано уповноважену особу Солом`янського УП ГУНП в м. Києві внести за заявою ОСОБА_1 від 02.03.2025 про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100090003124 від 09.12.2025 за ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 16.06.2025 внесені відомості за заявою ОСОБА_1 від 02.03.2025 за фактом ч. 1 ст. 194 КК України.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Зобов`язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, в силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Згідно зі ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявністю її вини.

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (частини перша, друга статті 23 ЦК України).

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (частина перша статті 1167 ЦК України).

По своїй суті зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є досить специфічним зобов`язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру компенсації. Джерелом визначеності змісту обов`язку особи, що завдала моральної шкоди, може бути: (1) договір особи, що завдала моральної шкоди, з потерпілим, в якому сторони домовилися зокрема, про розмір, спосіб, строки компенсації моральної шкоди; (2) у випадку, якщо не досягли домовленості, то рішення суду в якому визначається спосіб та розмір компенсації моральної шкоди (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц (провадження № 61-18013сво18).

Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь- яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22).

Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновлення стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22).

Абзац другий частини третьої статті 23 ЦК України, у якому вжитий термін «інші обставини, які мають істотне значення» саме тому і не визначає повний перелік цих обставин, оскільки вони можуть різнитися залежно від ситуації кожного потерпілого, особливості якої він доводить суду. Обсяг немайнових втрат потерпілого є відкритим, і в кожному конкретному випадку може бути доповнений обставиною, яка впливає на формування розміру грошового відшкодування цих втрат. Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв`язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа, а не із виключністю переліку та кількістю обставин, які суд має врахувати (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі № 477/874/19 (провадження № 14-24цс21).

Згідно з ч.1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

На підставі ст. ст.12, 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, кожна сторона також несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постановах Верховного Суду від 08 серпня 2019 року у справі №450/1686/17 та від 15 липня 2019 року у справі №235/499/17 зазначено, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Докази подаються суду сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Таким чином, позивач належними, допустимими та достовірними доказами повинен довести порушення його прав.

Так, позивачем на підтвердження своїх позовних вимог не надано доказів того, що він на час звернення до суду є власником транспортного засобу Honda Accord ( НОМЕР_2 ), який було забруднено шляхом залиття рідини «Кока кола». Крім цього, з матеріалів справи не вбачається, що забруднення салону вищевказаного автомобілю усунуто від рідини, схожої на «Кока колу» і не спростовано, що забруднення автомобілю здійснювалося лише для усунення неправомірних та хуліганських, на думку позивача, дій відповідача ОСОБА_2 . Отже не доведено порушення відповідачем невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів саме позивача.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди не підлягають задоволенню.

З приводу позовних вимог про стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 10000,00 грн суд зазначає таке.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, №68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Визначаючи розмір моральної шкоди по даній справі суд враховує, що в результаті протиправних дій відповідача позивачу було завдано моральних та душевних страждань.

Суд також враховує правову позицію Верховного Суду висловленої у постанові ВП ВС від 15 грудня 2020 року у справі за №752/17832/14-ц, а саме, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Враховуючи викладене та обставини скоєного, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що позовні вимоги про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають частковому задоволенню у розмірі 5000,00 грн.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судовий збір сплачувався позивачем за вимогу про стягнення моральної шкоди, яка була частково задоволена, з відповідача підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 605,60 грн.

Керуючись ст. 1167 ЦК України, ст. ст.1-23,76-81,89,95,141,258-259,263-265,274-279, 352, 354ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Литвин Валентини Василівни до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди -задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн 00 коп.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ;

представник позивача – адвокат Литвин Валентина Василівна, адреса для листування: АДРЕСА_3 , діє на підставі ордеру АІ №1908232 від 21.05.2025, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №6937/10 від 05.09.2018;

відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 , адреса проживання: АДРЕСА_5 ;

представник відповідача – адвокат Майданник Дмитро Григорович, адреса для листування: 02152, м. Київ, просп. Тичини, 20А, оф. 8, діє на підставі ордеру серії АА №1509507 від 25.06.2025, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №490 ві 19.10.2006.

Суддя А.О. Шиховцова