Вирок від 21 січня 2026 р. у справі №405/6106/25 — Подільський районний суд міста Кропивницького

Справа № 405/6106/25

1-кп/405/321/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2026 року Подільський районний суд міста Кропивницького у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1

за участю:

секретарів – ОСОБА_2 , ОСОБА_3

прокурора – ОСОБА_4

обвинуваченого – ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кропивницький кримінальне провадження № 12025121010002200 у відношенні:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Посада Старосамбірського району Львівської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, офіційно не працевлаштованого, в силу ст. 89 КК України судимості не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,

ВСТАНОВИВ:

31 серпня 2025 року близько 22:55 години ОСОБА_7 разом із неповнолітнім сином ОСОБА_8 знаходилися на стоянці супермаркету «АТБ» за адресою: вул. Пашутінська, 69В, м. Кропивницький, де в цю мить також перебували ОСОБА_5 разом зі своїм родичем ОСОБА_9 . Між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 на фоні непорозумінь виникла словесна розмова, яка переросла в сварку. В подальшому у ОСОБА_5 на грунті раптово виниклих неприязних відносин до ОСОБА_7 виник умисел на спричинення останньому тілесних ушкоджень.

Реалізовуючи свій протиправний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді спричинення тілесних ушкоджень та бажаючи їх настання, діючи умисно та цілеспрямовано, ОСОБА_5 наблизився до водійських дверцят автомобіля «Nissan X-Trail», за кермом якого сидів ОСОБА_7 , після чого без будь-якого дозволу, відкрив дверцята вище вказаного автомобіля та кулаком правої руки наніс один удар в область обличчя ОСОБА_7 . З метою з`ясування відносин ОСОБА_7 вийшов з автомобіля та почав робити словесні зауваження на дії ОСОБА_5 на що останній, продовжуючи реалізацію злочинного умислу, направленого на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 долонею лівої руки вхопив останнього за шию та повалив спиною на асфальт. В цю мить ОСОБА_7 , побачивши як до його неповнолітнього сина ОСОБА_8 почав чіплятися невідомий чоловік, вирішив втрутитися з метою захисту та підвівшись з асфальту почав наближатися до сина, однак ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу, направленого на спричинення тілесних ушкоджень, в момент коли ОСОБА_7 був біля нього на відстані витягнутої руки, кулаком лівої руки наніс один удар в область лівого плеча, в результаті якого ОСОБА_7 не втримався на ногах та впав на асфальт, після чого ОСОБА_5 правою ногою наніс три удари в обличчя останнього, влучивши при цьому в область правої брови, та чотири удари кулаком правої руки в область лівого плеча та обличчя з лівого боку. Таким чином, своїми протиправними діями ОСОБА_5 спричинив ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді: багатоуламкового перелому середньої третини лівої ключиці, який відноситься до категорії середньої ступені тяжкості, яке викликало тривалий розлад здоров`я, строком понад 21 добу, та рани в ділянці лівої брови, яка відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що викликало короткочасний розлад здоров`я строком понад 6 до 21 доби.

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення визнав повністю, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння та пояснив, що всі обставини скоєного ним протиправного діяння в обвинувальному акті викладені вірно та він їх не оспорює. Він дійсно 31.08.2025 приблизно о 23:00 годині перебував на стоянці біля супермаркету «АТБ» по вул. Пашутінській, 69В в м. Кропивницький, де між ним та потерпілим виникла сварка. Він (обвинувачений) відкрив двері автомобіля, в якому перебував потерпілий та вдарив останнього у обличчя. Після того, як потерпілий вийшов з автомобіля, він (обвинувачений) наніс йому удар в область лівого плеча, від якого потерплій впав. Після цього, він (обвинувачений) ще наносив потерпілому удари ногою та рукою в область обличчя та плеча. Додав, що він намагався примиритися з потерпілим, але примирення не відбулося. В скоєному щиро розкаявся, пояснивши, що жалкує про вчинене та обіцяє в майбутньому правопорушень не вчиняти.

Потерпілий ОСОБА_7 , будучи належним чином повідомлений про місце та час судового розгляду, в судове засідання не з`явився, клопотань про відкладення судового засідання на адресу суду не направляв, звернувся до суду з заявою про розгляд справи без його участі.

Враховуючи те, що учасники судового провадження не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд провів судовий розгляд справи із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та вивченням характеризуючих даних на особу обвинуваченого, визнавши недоцільним допит потерпілого, свідків та дослідження інших доказів у кримінальному провадженні. Наслідки розгляду судом провадження із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України учасникам процесу роз`яснено.

Відповідно до положень ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадку можливості зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у скоєнні умисних дій, що виразилися в умисному нанесенні середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але такого, що спричинило тривалий розлад здоров`я потерпілого, доведена.

Дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 122 КК України як умисні дії, що виразилися в умисному нанесенні середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але такого, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ч. 4 ст. 12 КК України є нетяжким злочином, особу обвинуваченого, а також обставини, які пом`якшують та обставини, які обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_5 в силу ст. 89 КК України судимостей не має, одружений, на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не значиться, офіційно не працевлаштований.

Обставиною, яка пом`якшує покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого ОСОБА_5 .

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, вищеприведених даних про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , суд вважає, що останньому слід призначити покарання у межах, установлених у санкції ч. 1 ст. 122 КК України у виді позбавлення волі на мінімальний строк.

Також суд дійшов висновку про те, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 , який в скоєному щиро розкаявся, повністю усвідомивши протиправність своїх дій, на що вказує його процесуальна поведінка, беручи до уваги наявність обставини, яка пом`якшує покарання, та відсутність обставин, які б обтяжували покарання, можливе без відбуття ним покарання, застосувавши до нього ст. 75 КК України з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Підстав для застосування до ОСОБА_5 статті 69 КК України судом не встановлено.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_5 в ході досудового розслідування не обирався. Під час судового провадження клопотання від прокурора про застосування запобіжного заходу не надходило.

Витрати на проведення експертизи в даному кримінальному провадженні відсутні.

Питання щодо речових доказів необхідно вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 369-376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на один рік.

Відповідно до ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбуття призначеного покарання з випробуванням на один рік, зобов`язавши його періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_5 не обирався.

Речові докази по справі, а саме: диск формату DVD-R з відеозаписом події за 31.08.2025 з камери відеоспостереження магазину № 116 «АТБ-маркет» по вул. Пашутінській, 69В в м. Кропивницький, який зберігається при матеріалах кримінального провадження № 12025121010002200 – після набрання вироком законної сили залишити при матеріалах кримінального провадження № 12025121010002200.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Подільський районний суд міста Кропивницького протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Відповідно до ч. 6 ст. 376 КПК України учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя Подільського

районного суду

міста Кропивницького ОСОБА_10