Рішення від 21 січня 2026 р. у справі №345/6587/25 — Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/6587/25

Провадження № 2-а/345/2/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.01.2026 м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі судді Кулаєць Б.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Калуш справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

адвокат Шевченко К.Т., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить поновити строк звернення до суду для скасування оскаржуваної постанови. Ухвалити рішення, яким скасувати постанову № 1095 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу та події адміністративного правопорушення. Стягнути з відповідача судові витрати по справі.

Свою заяву позивач мотивував тим, що 16.06.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 була винесена постанова №1095 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, відповідно до якої позивач ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 25500,00 гривень. Про факт винесення оскаржуваної постанови ОСОБА_1 дізнався 14.11.2025, коли фізично в приміщенні Калуського ВДВС ознайомився з матеріалами виконавчого провадження №79558819 від 11.11.2025 про стягнення з нього 51000,00 гривень (подвоєний розмір), враховуючи несплату штрафу у встановлений термін згідно оскаржуваної постанови. Крім того, позивач дізнався, що державний виконавець відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження» зобов`язаний стягнути 10 % від суми стягнення в якості виконавчого збору. Таким чином, наслідком винесення оскаржуваної постанови є стягнення з позивача 56100,00 грн.

Оскаржувана постанова не відповідає чинному законодавству, як по формі, так і по змісту, а від так є незаконною та такою, що підлягає до обов`язкового скасування з наступних підстав. По-перше, ОСОБА_1 не був присутнім під час розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності, як хибно зазначено в оскаржуваній постанові. Відтак ОСОБА_1 не міг визнавати чи не визнавати свою вину. По-друге, ч. 7 ст. 38 КУпАП передбачає, що адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених ст.ст. 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Оскільки згідно вищевказаної повістки ОСОБА_1 повинен був з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 04.12.2024, то саме цей день є датою виявлення правопорушення. Проте постанова про накладення адміністративного стягнення винесена 16.06.2025, тобто з порушенням вимог ч. 7 ст. 38 КУпАП. По-третє, оскаржувана постанова не посилається на жодні докази, які би підтверджували вину ОСОБА_1 . Крім того, позивач вказує, що він ніколи не отримував поштою повісток з ІНФОРМАЦІЯ_3 або з будь-якого іншого ТЦК та СП. Більше того, ОСОБА_1 є особою, що має відстрочку до 11.06.2026. Крім того, ОСОБА_1 оновив свої дані 16.04.2025. Відтак, виносячи оскаржувану постанову, відповідач мав усвідомлювати, що ОСОБА_1 вже оновив свої дані, навіть якщо дійсно станом на грудень 2024 року вони не були оновлені. Тобто, відповідач без жодних доказів про порушення ОСОБА_1 вимог Закону, порушуючи встановлені Законом строки для притягнення до відповідальності, розуміючи, що на момент винесення оскаржуваної постанови дані ОСОБА_1 вже є уточненими, незаконно притягнув останнього до адміністративної відповідальності. По-четверте, після відкриття Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста для працівників ТЦК та СП, враховуючи примітку до ст. 210 КУпАП, складання постанов працівниками ТЦК та СП за ст. 210-1 КУпАП є незаконним. Враховуючи всі вищевказані обставини, очевидним є те, що ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за відсутності жодних підстав для такого, що зумовлює, в свою чергу, необхідність скасування оскаржуваної постанови.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволені позову у повному обсязі.

Свій відзив мотивує тим, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку військовозобов?язаних в ІНФОРМАЦІЯ_4 .

10.04.2025 уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_3 на ОСОБА_1 було складено протокол за вих. № 9/6865 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. При перевірці облікових даних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов?язаних та резервістів «Оберіт» виявлено, що ОСОБА_1 було направлено повістку №1316884 на 04.12.2024 за номером відправлення «УКРОШТИ» 0610209379085 про явку до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

16.06.2025 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковник ОСОБА_2 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення винесено постанову за вих. № 1/1/7163, згідно якої установлено, що ОСОБА_1 своїми діями вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП, а саме, проігнорувавши виконання обов?язку, покладеного на нього згідно вищезазначених правових норм не з`явився повістці до ІНФОРМАЦІЯ_3 , порушивши правила військового обліку, і вчинив порушення законодавства про військовий обов?язок і військову службу, правопорушення вчинене в особливий період (воєнний стан). Отже, при винесенні постанови, задля всебічного та об?єктивного винесення постанови було проаналізовано ряд документів та джерел для встановлення всіх обставин справи. Саме при перевірці відслідкування за трек-номером, начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 було в повній мірі встановлено законність надісланої повістки та належне оповіщення позивача, позаяк останній сам визнав у своїй позовній заяві, що оновив свої дані через додаток Резерв+ тільки 16 квітня 2025 року. Відтак позивач, проігнорувавши виконання обов?язку, покладеного на нього згідно вищезазначених правових норм, порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, які визначені абз. 2 ст. 22 Порядку про проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий, затвердженого постановою КМУ за № 560 від 16.05.2024. Отже, постановляючи оскаржувану постанову, начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 діяв правомірно та у межах повноважень. у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а оскаржувана постанова є обгрунтована, тобто прийнята урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:

ухвалою суду від 20.11.2025 адміністративний позов залишено без руху та надано позивачу термін для виправлення недоліків, зазначених у мотивувальній частині даної ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

24.11.2025 представник позивача подав до суду заяву про усунення недоліків (а.с. 17-19).

Ухвалою суду від 27.11.2025 відкрито провадження по справі, розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні), запропоновано відповідачу протягом 5 днів з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву.

11.12.2025 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

згідно з повісткою № 1316884 від 21.11.2024 ОСОБА_1 належить з`явитися 04.12.2024 о 14:00 год. для уточнення даних при ІНФОРМАЦІЯ_4 . На зворотній стороні повістці зазначені наслідки неявки та поважні причини неприбуття, крім того міститься опис вкладення до рекомендованого поштового відправлення № 0610209379085 АТ «УКРПОШТА» на ім`я ОСОБА_1 із значенням реквізитів вказаної повістки.

Вказану повістку було направлено ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , однак поштове відправлення було повернуто у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, довідкою Ф.20.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 1095 від 10.06.2025 адміністратором групи зв`язку ІНФОРМАЦІЯ_3 зазначено, що 10.06.2025 громадянин ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 . При перевірці облікових даних було виявлено що громадянин ОСОБА_1 перебуває в розшуку як особа, що порушує правила військового обліку. В приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 було встановлено, що ОСОБА_1 було направлено поштовим зв`язком повістку № 1316884 про явку до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 04.12.2024, в рекомендованому повідомленні про вручення з довідкою ф. 20, зазначено: «адресат відсутній за вказаною адресою». На вказану дату ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 не прибув, чим порушив абз. 2 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Правопорушення виявлено о 16:30 год. 10.06.2025.

Постановою № 1095 від 16.06.2025 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладео адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 25500,00 грн. Постанова мотивована тим, що під час опрацювання, матеріалів справи та протоколу за вих. № 9/6865 про адміністративне правопорушення, а також шляхом перевірки даних через реєстр АГТС « ІНФОРМАЦІЯ_5 », встановлено, що громадянин ОСОБА_1 , будучи належно оповіщеним відповідно вимог п.п. 2 п. 41 Постанови КМУ №560 від 16.05.2004, не прибув за повісткою №1316884 про явку до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 04.12.2024 для уточнення даних. В рекомендованому повідомленні з довідкою ф.20 наявна відмітка: 30.11.2024 адресат відсутній за вказаною адресою». Про поважні причини неприбуття, в порядку передбаченому ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ОСОБА_1 не повідомляв, порушивши вимоги абз. 2 ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення не визнав. Обставини, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 відповідно до ст.34 КУпАП, по справі не встановлено (а.с. 6-7).

Відповідно до витягу зі застосунку «Резерв +», який дійсний до 11.06.2026 зазначено, що ОСОБА_1 знаходиться на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 . Крім того, у останнього наявна відстрочка до 11.06.2026, тип відстрочки – бронювання, дата уточнення даних – 16.04.2025, дата ВЛК – 24.09.2025 (а.с. 10).

Між сторонами виник спір з приводу правомірності винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Оцінка суду:

дослідивши докази, які надані сторонами на обґрунтування своїх вимог та заперечень, з`ясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).

За приписами частин 1 та 2 статті 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно з частинами 2, 3, 4 ст. 256 КУпАП, протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Як передбачено приписами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд також враховує, що статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», відповідно до частин 1-3 статті 1 якого Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

За змістом ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан.

Згідно з п. 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022 «Про загальну мобілізацію» в Україні оголошено загальну мобілізацію.

У подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався указами Президента України, який діє на час розгляду справи.

Відповідно до абзаців 1-3 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», посадові особи, винні в порушенні законів України та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації, а також громадяни за невиконання своїх обов`язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом.

Статтею 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Згідно частини 3 цієї статті вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 235 КУпАП визначено, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до частини 4 статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи.

Джерела, які можуть бути доказами в справі про адміністративне правопорушення, наведені у статті 251 КУпАП.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з оскаржуваною постановою № 1095 від 16.06.2025 судом встановлено, що порушення ОСОБА_1 вимог Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» полягає в тому, що 04.12.2024 він не з`явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно до повістки № 1316884 з метою уточнення даних.

Вказана повістка № 1316884 від 21.11.2024 була надіслана засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення з повідомленням про вручення, за адресою місця проживання, котра була вказана ОСОБА_1 вже після уточнення своїх даних, яке відбулося 16.04.2025, а саме: АДРЕСА_1 , однак, повернулася до ІНФОРМАЦІЯ_3 у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Так, відповідно до ч. 9 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Тобто, за приписами наведеної вище правової норми початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день виявлення адміністративного правопорушення. Вказана стаття не передбачає інших умов відліку цього строку, крім як для триваючих правопорушень.

Отже, суд зазначає, що вчиненим адміністративне правопорушення вважається в той день, коли позивач не з`явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто 04.12.2024. В цей же день порушення і було виявлено, оскільки було встановлено, що на визначений повісткою час, а саме: 14:00 год. 04.12.2024 позивач до ІНФОРМАЦІЯ_3 не з`явився.

Окрім того, суд також вважає неспроможним твердження, яке міститься у протоколі про адміністративне правопорушення № 1095 від 10.06.2025, про те, що правопорушення виявлено о 16:30 год. 10.06.2025 з тих підстав, що, як зазначено у самому протоколі, 10.06.2025 при перевірці облікових даних ОСОБА_1 було виявлено, що останній перебуває в розшуку як особа, яка порушує правила військового обліку, оскільки йому було направлено поштовим зв`язком повістку № 1316884 про явку до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 04.12.2024, однак, на вказану дату він не прибув, що в свою чергу підтверджує факт виявлення уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідного адміністративного правопорушення раніше аніж 10.06.2025, оскільки у протилежному випадку позивача не було б оголошено в розшук у зв`язку з неявкою до ІНФОРМАЦІЯ_3 по повістці, що стало підставою для складання спірної постанови.

Однак, постанову № 1095 по справі про адміністративне правопорушення було винесено лише 16.06.2025, тобто після закінчення 3-х місячного строку, встановленого ч. 9 ст. 38 КУпАП.

При цьому необхідно зазначити, що неявка позивача за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 не є триваючим порушенням, оскільки вказане суперечить самій повістці № 1316884 від 21.11.2024. А тому, 3-х місячний строк для притягнення позивача до адміністративної відповідальності необхідно обраховувати з 04.12.2024 (день вчинення і виявлення порушення), а не день фактичного прибуття ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: 10.06.2025.

Крім цього, суд звертає увагу, що при застосуванні приписів частини 7 статті 38 КУпАП першочерговим є питання щодо того чи не закінчився 3-місячний строк з дня виявлення порушення. Якщо ж такий 3-місячний строк уже закінчився, то це є безумовною перешкодою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Застосування ж річного строку, передбаченого частиною 9 статті 38 КУпАП, може бути актуальним лише в тому випадку, коли з дня вчинення порушення пройшло більше 1 року, безвідносно до того чи уже закінчився, чи не закінчився 3-місячний строк з дня виявлення порушення.

Враховуючи, що адміністративне стягнення на особу за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статями 210, 210-1 КУпАП, може бути накладено не пізніше трьох місяців з дня його виявлення, суд констатує, що застосування адміністративного стягнення до позивача відбулося 16.06.2025 поза межами строку, встановленого ч. 9 ст. 38 КУпАП.

Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

При цьому, суд зазначає, що оскільки за приписами пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу, тому не підлягають дослідженню питання щодо наявності/відсутності доказів вини особи у вчиненні порушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Відповідно вимог ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на викладене, враховуючи, що накладення на позивача адміністративного стягнення відбулося поза межами строку, встановленого ч. 9 ст. 38 КУпАП, суд вважає за необхідне скасувати постанову № 1095 від 16.06.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 25500,00 гривень та закрити справу про адміністративне правопорушення відносно на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, що буде належним захистом порушеного права позивача, а тому позовна заява підлягаю до часткового задоволення.

Згідно зі ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Відповідно до ст. 285 КУпАП України, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.

Згідно з п. 14 Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 01.01.2024 № 3, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05.01.2024 за № 36/41381, постанова відповідно до статті 285 КУпАП оголошується негайно після закінчення розгляду адміністративної справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або надсилається особі, щодо якої цю постанову винесено. Копія постанови вручається особі, притягнутій до адміністративної відповідальності, особисто під підпис. У постанові зазначається дата її вручення і ставиться підпис правопорушника. У разі якщо копія постанови надсилається поштою, про це робиться відповідна відмітка у справі, до якої долучається повідомлення про вручення поштового відправлення.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Суд зазначає, що в протоколі № 1095 від 10.06.2025 вказано, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться об 11 год. 00 хв. 16.06.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 . Даний протокол містить підписи позивача.

Разом з тим, на переконання суду, інформування позивача про день та час розгляду справи про адміністративне правопорушення не є тотожним даті прийняття постанови про притягнення останнього до адміністративної відповідальності, оскільки призначення до розгляду справи на певну дати лише свідчить про час розгляду такої справи, а не про прийняте за результатом такого розгляду рішення (зокрема, але не виключно, притягнення до відповідальності, звільнення від відповідальності, перенесення розгляду справи).

В даному випадку відсутні підстави стверджувати, що позивач знаючи про дату та час розгляду справи, був повідомлений про існування постанови № 1095 від 16.06.2025.

Водночас, як зазначає представник позивача про факт винесення оскаржуваної постанови ОСОБА_1 дізнався 14.11.2025 коли фізично в приміщенні Калуського ВДВС ознайомився з матеріалами виконавчого провадження №79558819, яке було відкрито 11.11.2025, що підтверджується відповідними відомостями за результатами пошуку виконавчих проваджень в АСВП від 17.11.2025 (а.с. 13). Після чого, позивач в межах десятиденного строку з дня відкриття виконавчого провадження щодо нього, а саме: 18.11.2025 звернувся до суду з вказаним позовом.

При цьому у матеріалах відсутні відомості про складання спірної постанови за участю позивача та вручення йому відповідної копії, так як його підпис у вказаній постанові відсутній. Крім того, у матеріалах відсутні відомості про направлення копії постанови на адресу позивача та її отримання останнім.

Таким чином, суд вважає, що позивачем строк оскарження рішення суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності було пропущено з поважних причин, а тому його необхідно поновити.

Крім того, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При поданні позову позивачем було сплачено судовий збір у сумі 605,60 грн. (а.с. 19), який підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, як суб`єкта владних повноважень на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 65 Конституції України, ст.ст. 77, 121, 139, 286 КАС України, ст.ст. 7, 9, 38, 210-1, 235, 247, 245, 251, 252, 256, 268, 280, 283, 285 КУпАП, ст.ст. 1, 39 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу», ст. 1 ЗУ «Про оборону України», ст.ст. 22, 26 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», суд

У Х В А Л И В:

поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та скасування рішення задоволити частково.

Скасувати постанову № 1095 від 16.06.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 25500,00 гривень.

Закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді судового збору в сумі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок сплаченого за подання позовної заяви.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , житель АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

Суддя: