Вирок від 20 січня 2026 р. у справі №185/15346/25 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/15346/25

Провадження № 1-кп/185/512/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в умовах дії воєнного стану в залі суду в м. Павлограді матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025046370000442 від 02 грудня 2025 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Тернівка, Дніпропетровської області, громадянина України, який має середню освіту, не одруженого, який не має на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей або осіб похилого віку, офіційно не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

за участі:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 01 грудня 2025 року приблизно о 09.30 годині, перебуваючи по вул. Котовського у м. Павлоград Дніпропетровської області, більш точний час встановити не надалось можливим, реалізуючи свій злочинний умисел, всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», перебуваючи у стані наркотичного сп`яніння, зірвав, тим самим придбав у невстановленому місці, наркотичні засоби, а саме канабіс, загальною масою 16,812 г.

В подальшому, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, достовірно знаючи, що рослини, які він придбав, є наркотичними, ОСОБА_3 обгорнув їх у папір та почав зберігати при собі, а саме у кишені штанів.

В цей же день 01 грудня 2025 року приблизно о 12.45 годині ОСОБА_3 швидкою медичною допомогою було доставлено до КНП «ПЛІЛ» ПМР у напівсвідомому стані, та в подальшому направлено до реанімаційного відділення. При огляді у лікарні медичними працівниками у ОСОБА_3 у кишені штанів було виявлено чотири паперових згортка з наркотичною речовиною зелено-коричневого кольору рослинного походження - канабісом, який відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено, масою (в перерахунку на висушену речовину) 16,812 г.

Таким чином, ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, незаконно придбав та зберігав наркотичний засіб «канабіс» масою 16,812 г.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковано зач. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

16 грудня 2025 року між прокурором Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_3 за участю захисника ОСОБА_5 була укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, яка була надана в підготовче судове засідання разом з обвинувальним актом.

Згідно даної угоди обвинувачений ОСОБА_3 згоден з кваліфікацією дій, саме за ч. 1 ст. 309 КК України, а саме як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту і визнає обвинувачення в повному обсязі у судовому провадженні.

Сторони погодилися на призначення покарання ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 309 КК України у вигляді 2 років обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком, поклавши на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

В судовому засіданні прокурор просив затвердити угоду про визнання винуватості та ухвалити вирок, призначивши обвинуваченому узгоджене сторонами покарання, обвинувачений ОСОБА_3 вину визнав повністю, в скоєному розкаявся, зазначивши, що згоден з узгодженим покаранням. Захисник також просив затвердити угоду про визнання винуватості і призначити узгоджене покарання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду про визнання винуватості.

Згідно п. 2 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, яке згідно ст. 12 КК України, є кримінальним проступком.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 розуміє, що відповідно до ст. 473 КПК України наслідком укладання та затвердження означеної угоди для прокурора, підозрюваного і обвинуваченого є обмеження права на оскарження вироку згідно з положеннями ст.ст. 394 та 424 КПК України, а для обвинуваченого – також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1 та 4 пункту 1 частини 4 ст. 474 КПК України.

Також судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 розуміє, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку та що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 3891 КК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.

Дії ОСОБА_3 суд вважає правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

За місцем проживання обвинувачений характеризується позитивно, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, перебуває на обліку у лікаря психіатра з діагнозом F 07.8.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості укладену між прокурором Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 від 16 грудня 2025 року і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався та підстав для його обрання не має.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

У справі маються процесуальні витрати за проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів в сумі 3565 грн. 60 коп., які підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Питання стосовно речових доказів у справі вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 16 грудня 2025 року укладену між прокурором Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 .

Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік та покласти на ОСОБА_3 обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироку законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 3565 грн. 60 коп. в рахунок відшкодування процесуальних витрат.

Речові докази: канабіс масою 16,812 г., переданий до камери схову Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області (квитанція 001491) – знищити.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1