Вирок від 04 січня 2026 р. у справі №207/8353/25 — Південний районний суд міста Кам’янського

№ 207/8353/25

№ 1-кп/207/184/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2026 року Південний районний суд м.Кам`янське Дніпропетровської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні, за відсутності учасників судового провадження, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025046780000168 від 08.11.2025 року за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська, Дніпропетровської області, громадянина України, маючого професійно-технічну освіту, розлученого, не працевлаштованого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 08.01.2014 Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за 4.1 ст. 185, ч.1 ст. 185, ч.2 ст. 190, ч.2 ст. 186, ч.1 ст. 70 КК України, до 4 років позбавлення волі; 25.06.2014 року Дзержинским районним судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області вирок переглянуто. На підставі ст. 6 ЗУ «Про амністію» від 08.04.2014 невідбутий строк покарання скорочено на 1/2. 11.11.2015 року звільнений із Криворізької ВК Дніпропетровської обл. (N? 80) по відбуттю строку покарання; 23.05.2018 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської обл. за ч.1 ст. 309 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнено з іспитовим строком 1 рік; 22.03.2019 вирок переглянуто, на підставі ухвали Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області випробувальний строк скасовано і направлено в місця позбавлення волі на 1 рік; 13.01.2020 Баглійським районним судом м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 23.05.2018 року із призначенням остаточного покарання у вигляді 3 років позбавлення волі; 30.06.2025 Південним районним судом міста Кам?янського за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року обмеження волі, зі звільненням на підставі ст. 75, 76 КК України від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , згідно із рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 15.10.2015, зобов?язаний до сплати аліментів на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (змінила прізвище на Калисту на підставі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 30.07.2022 року, виданого Південним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у .Кам?янське Кам?янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), на утримання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в розмірі частини всіх видів доходів, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на дитину відповідного віку, до її повноліття. Стягнення аліментів з ОСОБА_3 провадити щомісяця, починаючи з 26 червня 2015 року.

Однак, ОСОБА_3 , якому відомо про обов?язковість виконання зазначеного рішення суду та про свій обов?язок, як батька дитини, визначений нормами ч.2 ст. 51 Конституції України, ст. 180 Сімейного Кодексу України, якими передбачено, що батьки зобов?язані утримувати дітей до досягнення ними віку повноліття, допустив таким чином заборгованість зі сплати аліментів, що сукупно перевищує суму виплат за три місяці відповідних платежів.

Так, ОСОБА_3 , до Кам?янської філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості з метою отримання офіційного працевлаштування чи отримання державної допомоги по безробіттю не звертався, не маючи наміру сплачувати кошти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто маючи прямий протиправний умисел на ухилення від сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини, аліменти не сплачував, будь-якої допомоги на утримання дитини не надавав, участі у її вихованні не приймав та згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів Південного відділу державної Кам?янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), допустив заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини за період з 11.11.2015 по 03.05.2019 у розмірі 55120,10 грн. (п?ятдесят п?ять тисяч сто двадцять гривень десять копійок); за період з 31.12.2021 по 10.08.2022 у розмірі 25127,09 грн. (двадцять п?ять тисяч сто двадцять сім гривень дев?ять копійок); за період з 22.11.2024 по 08.12.2025 у розмірі 42327,08 грн. (сорок дві тисячі триста двадцять сім гривень вісім копійок), тим самим допустив заборгованість на загальну суму 122574,97 грн. (сто двадцять дві тисячі п?ятсот сімдесят чотири гривні дев?яносто сім копійок).

Таким чином, ОСОБА_3 в період часу: з 11.11.2015 по 03.05.2019, з 31.12.2021 по 10.08.2022, з 22.11.2024 по 08.12.2025, злісно ухилився від сплати встановлених рішенням суду аліментів на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 , що призвело до виникнення заборгованості зі сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складає суму виплат відповідних платежів, у розмірі 122574,97 грн. (сто двадцять дві тисячі п?ятсот сімдесят чотири гривні дев?яносто сім копійок).

Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обгрунтовано обвинувачується у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України.

Згідно ч. 2 та ч. 3 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з таким розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 302 КПК України, прокурором в обвинувальному акті заявлено клопотання про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Враховуючи викладене, а також те, що вимоги ст. 302 КПК України прокурором виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому ст. 381-382 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, оскільки судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Згідно ч. 3 ст. 302 КПК України, до обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні повинні бути додані: 1) письмова заява підозрюваного, складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; 2) письмова заява потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні;3) матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.

До обвинувального акту, при його направленні до суду, додано заяву ОСОБА_3 , складену у присутності захисника ОСОБА_7 , про визнання винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомленням з обмеженням права на апеляційне оскарження, та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні. А також заяву потерпілої ОСОБА_8 щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомленням з обмеженням права на апеляційне оскарження, та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Згідно ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Згідно ч. 4 ст. 382 КПК України, копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Дослідивши зібрані досудовим розслідуванням у справі докази в їхній сукупності, суд дійшов до висновку, що сукупність досліджених у судовому засіданні доказів, які є взаємопов`язаними між собою, є достатньою для постановлення вироку.

Суд, розглядаючи питання про правильність кваліфікації дій ОСОБА_3 , керуючись ст. 337 КПК України, яка визначає, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, приходить до висновку, що вина обвинуваченого поза розумним сумнівом повністю доведена, та його дії за ч. 1 ст.164 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), кваліфіковані вірно.

Матеріали кримінального провадження суд визнає належними, допустимими доказами того, що досудове розслідування було відкрито на відповідній підставі, дізнання та захист у кримінальному провадженні здійснювалося повноважними особами.

При обранні виду та міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 12 ч. 2 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КК України, вчинене обвинуваченим, є кримінальним проступком.

За вимогами ст. 66 КК України, обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , є його щире каяття.

Обставин, які б обтяжували покарання ОСОБА_3 не встановлено.

Суд при призначенні покарання враховує особу обвинуваченого, який офіційно не працює, за місцем проживання характеризується задовільно, перебуває на обліку у лікаря-нарколога з діагнозом «Психічні та поведінкові розлади в результаті вживання опіатів», у лікаря-психіатра на обліку не перебуває, раніше неодноразово судимий, має на утриманні двох дітей - ОСОБА_4 , 2011 року народження та ОСОБА_5 , 2015 року народження.

З урахуванням обставин справи, обставини, що пом`якшує покарання, відсутності обтяжуючих обставин, особи обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий за вчинення умисних злочинів, в тому числі тяжких, відбував покарання, однак, належних висновків не зробив, тому суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів призначити йому покарання за ч. 1 ст. 164 КК України у виді обмеження волі строком один рік, без застосування положень ст.75 КК України.

Враховуючи ту обставину, що інкриміноване кримінальне правопорушення ОСОБА_3 вчинив до відбуття покарання за вироком Південного районного суду міста Кам`янського від 30.06.2025р., яким він засуджений за ч.1 ст.309 КК України до 1 року обмеження волі з іспитовим строком 1 рік, - остаточне покарання ОСОБА_3 визначається за сукупністю вироків із застосуванням правил ч. 1 ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання до призначеного за даним вироком покарання невідбутої частини покарання за вироком Південного районного суду міста Кам`янського від 30.06.2025р.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався, і клопотань про його застосування до суду не заявлено.

Речові докази та витрати, пов`язані із залученням експерта, відсутні.

Керуючись ст.ст.66, 67, 71, 164 КК України, ст.ст. 371, 373, 374, 381-382 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ст. 71 КК України частково приєднати до покарання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за даним вироком невідбуту частину покарання у вигляді обмеження волі за вироком Південного районного суду міста Кам`янського від 30.06.2025р. та остаточно призначити йому покарання у вигляді 1 років 6 місяців обмеження волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з моменту його фактичного затримання для доставлення до закладу відбування покарання.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не обирати.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Південний районний суд м.Кам`янського протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1