Рішення від 21 січня 2026 р. у справі №516/469/25 — Теплодарський міський суд Одеської області

Справа №516/469/25

Провадження №2/516/44/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2026 рокум.Теплодар

Теплодарський міський суд Одеської області в складі

головуючого судді Под`ячевої І.Д.,

при секретарі Прущак С.В.,

розглянувши в місті Теплодар у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

АТ «Акцент-Банк» (надалі А-Банк) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору у загальному розмірі 65510,92 грн.

В обґрунтування позову зазначається, що 30 січня 2024 року між А-Банком та відповідачем укладено кредитний договір, згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 30000 грн, строком на 36 місяців (до 29.01.2027 року) зі сплатою процентів у розмірі 85% щорічно. Позивач зобов`язання з надання відповідачу, як постійному клієнту Банка, коштів виконав, а відповідач умови договору в строк, встановлений договором не виконує. Таким чином, станом на 06 листопада 2025 року за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 65510 грн. 92 коп.

Справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, на підставі ч. 1 ст. 274 ЦПК України, із викликом сторін у судове засідання.

Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, на позовних вимогах наполягає, з підстав зазначених в позовній заяві, проти заочного розгляду не заперечує.

Відповідач, повідомлений належним чином про дату та час судового засідання, до суду не з`явився, відзив на позов не подав.

За заявою позивача суд ухвалив – розглядати справу в заочному порядку відповідно до ст. 280 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог АТ «Акцент-Банк».

Судом встановлено, що 16 червня 2023 року між АТ «Акцент-Банк», з одного боку та ОСОБА_1 з другого боку, був укладений кредитний договір, що складається з Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг, після чого отримала платіжну картку.

З 2023 року ОСОБА_1 була клієнтом Банку та користувалась його послугами.

30 січня 2024 року ОСОБА_1 , як клієнт Банку, звернулась із заявою № АВН0СТ155101706603411817, в якій просила надати їй кредит за послугою «Швидка готівка» на умовах: сума кредиту 30000 грн, строк кредитування – 36 місяці, процентна ставка (фіксована) – 85 % річних, одночасно клієнтом було зазначено номер його особового рахунку, відкритого в АТ «Акцент-Банк».

Підписуючи заяву в електронному вигляді ОСОБА_1 погодилась з тим, що ця Заява разом з Умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в АТ "А-Банк” при наданні банківських послуг, Таблицею обчислення вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту становить Кредитний договір.

Підписанням цієї Заяви підтверджує, що клієнт ознайомлений з Умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в АТ "А-Банк", Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту (згідно вимог діючого законодавства) та отримав їх примірники, вони зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.

30 січня 2024 підтверджено особу та накладено електронний підпис за допомогою ключа отриманого в АТ «А-Банк». (а.с. 9)

Згідно меморіального ордеру від 30 січня 2024 року позивачем на рахунок відповідача на підставі заяви № АВН0СТ155101706603411817 було перераховано 30000 грн..

Протягом 2024-2025 року відповідач погашала кредит частинами, останній раз 25.02.2024 року, однак станом на листопад 2025 року загальна сума заборгованості відповідача складає 65510 грн. 92 коп., з них 29716 грн. 20 коп. – заборгованість за тілом кредиту, 27249 грн. 82 коп. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 8544 грн. 90 коп. – пеня.

Вирішуючи цивільно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.

Так, відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін, проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Зобов`язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК). Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599-601, 604- 609 ЦК.

Договором, відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Визначення поняття зобов`язання міститься у частині першій статті 509 ЦК України.

Так, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Як встановлено судом, між Банком та відповідачем укладено кредитний договір шляхом підписання заяви ОСОБА_1 разом з Умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в АТ "А-Банк” при наданні банківських послуг, Таблицею обчислення вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту, після чого отримав 30000 грн. на рахунок відкритий в АТ «Акцент-Банк».

Згідно з нормою статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Згідно із ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. На відміну від процентів, які є платою за користування чужими грошима, неустойка є засобом забезпечення виконання зобов`язання.

Боржник, відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним свого грошового зобов`язання.

Враховуючи викладене, а також той факт, що відповідач взяті на себе за договором зобов`язання не виконує, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог банку та необхідність їх задоволення в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 29716,20 грн. та нараховані відсотки у розмірі 27249,82 грн..

Разом з цим, як вбачається з наданих до суду розрахунків заборгованості АТ "А-Банк” розрахунок заборгованості здійснено із порушенням п. 18 Перехідних та Прикінцевих положень Цивільного кодексу України, тобто до суми боргу включено суму штрафних санкцій нарахованих кредитодавцем за прострочення позичальником грошового зобов`язання.

Так, відповідно до п. 18 Перехідних та Прикінцевих положень Цивільного кодексу України згідно п. 18 Перехідних та Прикінцевих положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 зі змінами з 24.02.2022 року на території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і станом на дату розгляду справи діє на території України.

Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України).

Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18)).

Враховуючи вищевикладене, кредитодавець в порушення вимог п. 18 Перехідних та Прикінцевих положень Цивільного кодексу України неправомірно нарахував пеню відповідачу за прострочення терміну сплати чергового платежу, визначеного в Графіку платежів

Так, відповідно до розрахунку заборгованості наданої позивачем за кредитним договором від 30 січня 2024 року, борг у загальному розмірі складає: 65510 грн. 92 коп., з них 29716 грн. 20 коп. – заборгованість за тілом кредиту, 27249 грн. 82 коп. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 8544 грн. 90 коп. – пеня..

З урахуванням зазначених вище обмежень встановлених п. 18 Перехідних та Прикінцевих положень Цивільного кодексу України відсутні правові підстави для стягнення з відповідача штрафних санкцій у загальному розмірі 8544,90 грн..

Документально підтверджені судові витрати позивача складають 2422,40 грн., з урахуванням задоволеної частини позову, стягненню з відповідача підлягає 2107,49 грн. (87%).

Керуючись ст. ст. 4, 19, 280-289 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства «Акцент-Банк» (код ЄДРПОУ 14360080, МФО 307770, м. Дніпро, вул. Батумська, 11) заборгованість по кредитному договору № АВН0СТ155101706603411817 від 30 січня 2024 року у загальному розмірі 56966,02 грн., яка складається з наступних складових: 29716,20 грн. заборгованість за тілом кредиту; 27249,82 грн. – заборгованість по відсоткам за користування кредитом.

В іншій частині відмовити у задоволенні позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати на користь акціонерного товариства «Акцент-Банк» у розмірі 2107,49 грн..

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (отримання копії) до Одеського апеляційного суду.

Суддя І. Д. Под`ячева