Рішення від 21 січня 2026 р. у справі №576/2981/25 — Глухівський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 576/2981/25

Провадження № 2/576/114/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

22 січня 2026 року м. Глухів

Глухівський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Мазура С.А.,

за участі:

секретаря Горлинської Н.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі – позивач або ТОВ «ФК «ЕАПБ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі – відповідач) про стягнення заборгованості за договором позики.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 31.05.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі – ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів») та відповідачем було укладено договір позики № 79925283. Вказаний договір був укладений у вигляді електронного документа, шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію».

14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ», укладено договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників № 38 від 26.11.2024 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 ТОВ «ФК«ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 15277,00 грн., з яких: 5000,00 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу, 2250,00 грн. – сума заборгованості за відсотками, 0,00 грн. - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою, 8027,00 грн. – сума заборгованості за пенею, 0,00 грн.– комісія за надання позики. Всупереч умовам договору, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК«ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. Також зазначає, що з моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за договором позики № 79925283 від 31.05.2024 в сумі 15277,00 грн. Просить стягнути з відповідача суму заборгованості, а також понесені судові витрати.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позові просив розгляд справи здійснювати за відсутністю представника позивача та в порядку спрощеного позовного провадження і у випадку неявки у судове засідання відповідача у визначений судом дату та час, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів (а.с. 4 зв.).

Відповідач будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи у судове засідання не з`явився, у наданий судом строк та станом на 22 січня 2026 року своїм правом подання до суду клопотань та відзиву на позовну заяву не скористався, відзиву на позов не подав, заперечення щодо розгляду справи в спрощеному порядку, будь-яких клопотань чи заяв не надав.

У відповідності до частини восьмої статті 178 та частини п`ятої статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Згідно правил частини шостої статті 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог статті 274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 22 січня 2026 року суд вирішив розглянути справу у заочному порядку на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши наявні у справі документи і матеріали, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 уклав із Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 79925283 від 31.05.2024, підписанням якого відповідач підтвердив, що він ознайомився на сайті кредитодавця з повною інформацією позикодавця та його послуги, яка передбачена ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Згідно умов договору позики відповідач отримав у кредит грошові кошти в розмірі 5000,00 грн. на умовах строковості (з терміном повернення через 30 днів), зворотності та платності; процентна ставка за користування кредитом - 1,5% в день; процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) – 2,70% в день; пеня – 2,7% (а.с.6-8).

В позовній заяві вказано, що 14.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу №14/06/21, відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників (а.с.12-14).

Договір факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено до того, як ОСОБА_1 уклав з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» договір позики № 79925283, тобто до 31.05.2024.

Позивач просить стягнути 15277,00 грн. заборгованості за договором позики №79925283 від 31.05.2024 з підстав набуття права вимоги по ньому відповідно до договору факторингу від 14.06.2021, укладеному між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та позивачем ТОВ «ФК «ЄАПБ», при цьому станом на час укладення договору факторингу з ТОВ «ФК «ЄАПБ» 14.06.2021 даний кредитний договір укладений не був, у зв`язку з чим відступлення неіснуючих станом на 14.06.2021 прав вимоги та майнових прав ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» суперечить ст. 514 ЦК України (до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом), тобто право кредитора за кредитним договором від 31.05.2024 до позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ» - не перейшло, у зв`язку з чим позивач не набув прав кредитора по відношенню до відповідача по даному договору від 31.05.2024. Продовження строку дії додатковими угодами вже укладеного договору факторингу не породжує права на перехід прав вимоги за кредитними договорами, які не існували на момент укладення договору факторингу.

Також судом враховується, що необхідною умовою для відступлення права вимоги є існування самого зобов`язання за яким відступається право, яке і підтверджує дійсність вимог (постанова Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі №761/33403/17 (провадження № 61-12551св20).

Права кредитора у зобов`язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором.

Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв`язку з припиненням зобов`язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов`язанні не переходять до набувача (п.132 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі №910/12525/20, п.90 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.08.2023 у справі №910/19199/21).

Відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі №6-459цс17, яка є актуальною, що підтверджено ухвалою Великої Палати Верховного Суду у справі №761/33403/17 від 22 квітня 2021 року.

Крім того, слід зазначити, що позивачем до позову не додано жодних доказів, які б підтверджували факт того, що відповідач у встановленому порядку отримав одноразовий ідентифікатор, яким підписаний з його боку договір позики, а також факт перерахування коштів за договором відповідачеві. Крім того, відсутні документи, що ідентифікують особу відповідача як позичальника, щоб підтвердити факт звернення до ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» з метою отримання кредиту.

Розрахунок, сам по собі не є доказом наявності боргу без інших доказів отримання відповідачем кредитних коштів.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Відповідно до частин першої і другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до пункту 6 частини першої електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону).

Слід зазначити, що матеріали справи не містять доказів реєстрації відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі позикодавця або на його офіційному сайті, доказів отримання відповідачем одноразового ідентифікатора.

За змістом статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Однак, як встановлено судом у ході розгляду справи, позивачем не надано жодного доказу, який би міг підтвердити факт передання відповідачу коштів за договором від 31.05.2024.

Одним з основних принципів цивільного судочинства є змагальність сторін (стаття 12 ЦПК України).

Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов`язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

В силу зазначеного вище саме на позивача покладено обов`язок довести суду факт укладення договору та прострочення відповідачем як позичальником зобов`язання, факт переходу до позивача права грошової вимоги до відповідача, а на відповідача - обов`язок довести належне виконання договірних зобов`язань чи спростувати розмір існуючої заборгованості у разі заперечення проти вимог позивача, або ж право визнати позовні вимоги повністю чи частково.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

У ході розгляду справи судом встановлено, що позивачем не додано жодних доказів передання відповідачу коштів за кредитним договором від 31.05.2024.

Розрахунок, наданий позивачем, сам пособі не є доказом наявності боргу без інших доказів отримання відповідачем таких коштів. Судом також встановлено відсутність документів, що ідентифікують особу відповідача як позичальника, щоб підтвердити факт звернення до ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» для отримання позики, а також отримання нею одноразового ідентифікатора для підписання договору.

На підтвердження існування заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором позики у розмірі 15277,00 грн. від 31.05.2024, у справі наявний тільки розрахунок.

При цьому слід зазначити, що доказами, які можуть підтверджувати наявність кредитної заборгованості боржника та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з вказаними положеннями закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. При цьому первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Виписка по картковому рахунку може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судами у сукупності з іншими доказами.

Вказаний правовий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 200/5647/18.

Проте у матеріалах даної справи відсутні виписки з карткового рахунку відповідача, а також будь-які інші докази, на підставі яких суд мав би можливість з`ясувати факт отримання відповідачем коштів, встановити факти витрачання та повернення кредитних коштів.

Наявність одного лише розрахунку заборгованості за договором позики не є підставою для задоволення позовних вимог, оскільки сам розрахунок не містить відомостей, що дозволили б суду перевірити розмір заборгованості та правильність її визначення.

Наданий позивачем у якості доказу витяг з реєстру боржників до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 також не є достатнім доказом на підтвердження факту наявності заборгованості відповідача за кредитним договором та його розміру.

Як з`ясовано судом, матеріали справи не містять доказів того, що ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надавало відповідачу кредитні кошти на виконання договору № 79925283 від 31.05.2024 в розмірі 15277,00 грн., хоча саме на позивача покладено обов`язок довести дані обставини.

Це у свою чергу свідчить, що у ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» не виникло права вимагати від відповідача повернення кредиту з нарахованими відсотками і пенею за договором № 79925283 у розмірі 15277,00 грн. Відповідно до позивача від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» за договором факторингу № 14/06/21 право вимоги за кредитним договором № 79925283 не перейшло.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 20 травня 2022 року, винесеній у справі №336/4796/18.

За таких обставин, зважаючи на відсутність доказів відступлення права вимоги ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» саме за зобов`язанням відповідача за договором позики № 79925283, яке виникло 31.05.2024, а також на відсутність доказів отримання відповідачем коштів за договором № 79925283 і як наслідок відсутність доказів виникнення у відповідача перед ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» заборгованості за вказаним договором, суд приходить до висновку, що позивач не набув за договором факторингу № 14/06/21 право вимагати у відповідача повернення заборгованості за вказаним кредитним договором № 79925283 на суму 15277,00 грн., а тому в задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Позивачем здійснено судові витрати на сплату судового збору у розмірі 3 028 грн. 00 коп.

Оскільки позов задоволення не підлягає, відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.

На підставі викладеного та відповідно до ст. ст. 509, 526, 527, 530, 611, 626, 628, 638, 1048, 1049, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 2, 5, 10-13, 19, 76-82, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №79925283 від 31.05.2024 - відмовити повністю.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня з дня складання цього рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя С.А. Мазур