Постанова від 20 січня 2026 р. у справі №674/1585/25 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 674/1585/25

Провадження № 33/820/85/26

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Хмельницького апеляційного суду Преснякова А.А.

за участю секретаря судового засідання Романової А.В.

захисника Коваленко Т.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Коваленко Т.В. на постанову судді Дунаєвецьког орайонного суду Хмельницької області від 22 грудня 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та

ВСТАНОВИЛА:

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом обставини

Відповідно до постанови судді, 20 серпня 2025 року близько 07.20 годин на вулиці Лікарняній в с.Шатава Маківської сільської територіальної громади Кам`янець-Подільського району Хмельницької області ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ 2106», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння (рівень сп`яніння - 2,52 проміле алкоголю), чим порушив п.2.9 (а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.Тим самим ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП – «керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння».

Постановою судді Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 22 грудня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605 грн. 60 коп. судового збору.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

В апеляційній скарзі захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокат Коваленко Т.В. просить закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Зазначає, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП поліцейськими не дотримано вимоги пункту 7 розділу І, пункту 9 розділу ІІ Інструкції, частини 3 статті 266 КУпАП, щовідповідно до частини 5 статті 266 КУпАП є безумовною підставою вважати, що огляд ОСОБА_1 є недійсним. Працівники патрульної поліції не виконали покладені на них обов?язки, не встановили фактичні обставин справи, не дослідили матеріали справи, формально перелічили докази не надавши їм належної правової оцінки, чим не в повній мірі виконали вимоги статей 245, 251, 252, 280 КУпАП.

Фактично поліцейські ухилилися від проведення безперервної зйомки та

зняли той проміжок часу, який їм був вигідний, перед пропонуванням пройти перевірку на стан сп?яніння не зазначили ОСОБА_1 ознак сп?яніння, а також не проінформували водія про конкретну причину зупинення ними транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у ч.3 ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію».

Поліція склала протокол з порушенням у частині доказів. Саме при складанні протоколу поліція зазначає докази його правомірності. При цьому у протоколі, оформленому стосовно ОСОБА_1 не зазначено ні відео зйомки, а ні технічного засобу на яке було здійснено відео.

Захисник вважає, що відсутність даних про технічні характеристики засобу фіксації за допомогою якого здійснено фото, або відео зйомку, дає підстави вважати результати такої фіксації недопустимими.

Захисник звертає увагу суду, що в матеріалах справи відсутнє свідоцтво на прилад Драгер, в якому повинна міститися інформація про останню калібровку приладу.

Поруч з цим, протокол про адміністративне правопорушення має ряд порушень:

наданий відео файл є не безперервним; факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 на відео не зафіксовано, відео розпочинається з того моменту, що транспортний засіб знаходиться на узбіччі; ОСОБА_1 першочергово не названо ознак алкогольного сп?яніння; поліцейським не зроблено чіткого контрольного задуву повітря приладу Драгер, перед безпосереднім проходженням огляду ОСОБА_1 ; поліцейськими встановлено, що ОСОБА_1 являється діючим військовослужбовцем, проте в порушення ст.266-1 КУпАП огляд на стан алкогольного сп?яніння проведено без залучення працівників ВСП та не поставлено до відома командира військової частини, де останній проходить військову службу; відео файл наданий до матеріалів справи не містить повної відеозйомки подій того дня, оскільки відсутній факт складання адміністративних матеріалів та відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом. Недоведеність вини особи, відповідно до ст. 9 КУпАП, свідчить про відсутність складу правопорушення.

Позиції учасників судового провадження

У судове засідання особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, поважних причин неявки не повідомив, що відповідно до вимог частини 6 статті 294 КУпАП не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду.

Захисник особи, яку притягнуто до адміністративної ОСОБА_2 підтримала доводи апеляційної скарги, просила скасувати постанову судді Дунаєвецькогорайонного суду Хмельницької області від 22 грудня 2025 року та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, з наведених в апеляційній скарзі підстав.

Заслухавши захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Коваленко Т.В., перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви суду

Відповідно до вимог статті 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Згідно з вимогами статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відтак, у ході апеляційного розгляду встановлено, що зміст оскаржуваної постанови судді Дунаєвецькогорайонного суду Хмельницької області від 22 грудня 2025 про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, відповідає вимогам, передбаченими статтями 283-284 КУпАП, та справу суддею суду першої інстанції розглянуто відповідно до вимог статті 280 КУпАП.

У ході судового розгляду встановлено, що 20 серпня 2025 року близько 07.20 годин на вулиці Лікарняній в с.Шатава Маківської сільської територіальної громади Кам`янець-Подільського району Хмельницької області ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ 2106» в стані алкогольного сп`яніння (рівень сп`яніння - 2,52 проміле алкоголю), чим порушив п.2.9 (а) Правил дорожнього руху.

При визнанні ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, суддя суду першої інстанції послався на наступні докази:

-протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 428502 від 20 серпня 2025 року (а/с 1-2) ;

-довідку інспектора ВАП БПП з обслуговування Кам`янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області ДПП про наявність у ОСОБА_1 посвідчення водія зареєстровані вчинені ним адміністративні правопорушення(а/с 3);

-реєстраційну картку водія (а/с 4);

-акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якої у ОСОБА_1 виявлені ознаки стану алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови. Огляд проведений за допомогою спеціального технічного приладу «AlcotestDrager - 7510 № ARLM – 0330», рівень сп`яніння - 2,52 проміле алкоголю (а/с 5-6);

-результат тестування на стан алкогольного сп`яніння до протоколу серії ЕПР1 № 428502 від 20 серпня 2025 року, рівень сп`яніння - 2,52 проміле алкоголю. Огляд проводився за допомогою спеціального технічного приладу «AlcotestDrager - 7510 № ARLM – 0330»(а/с 7);

-направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 20 серпня 2025 року (а/с 8);

-рапорт поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону № 1 БПП з обслуговування Кам`янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області ДПП молодшого лейтенанта поліції Боярського С.С. від 20 серпня 2025 року (а/с 9) - 20 серпня 2025 року близько 07.20 годин на вулиці Лікарняній в с.ШатаваМаківської сільської територіальної громади Кам`янець-Подільського району Хмельницької області ОСОБА_1 керував автомобілем "ВАЗ 2106", реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння (рівень сп`яніння - 2,52 проміле алкоголю), чим порушив п.2.9 (а) Правил дорожнього руху;

- оптичний диск із відеозаписами з місця події (а/с 10): «clip-0», «clip-1» та «clip-2», на яких зафіксовано як 20 серпня 2025 року близько о 07.20 годин на вулиці Лікарняній в с.ШатаваМаківської сільської територіальної громади Кам`янець-Подільського району Хмельницької області ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ 2106», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного приладу «AlcotestDrager», рівень сп`яніння - 2,52 проміле алкоголю.

Вважаю, що докази, які містяться у матеріалах справи, є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об`єктивно узгоджуються між собою, а їх сукупність є достатньою для прийняття рішення по справі.

Відповідно до підпункту «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено відповідальність в тому числі і за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

В рамках провадження у справі про адміністративне правопорушення для кваліфікації діяння за частиною 1 статті 130 КУпАП необхідно встановити та довести факт керування особою транспортним засобом та факт перебування водія під час керування в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За приписами статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Коваленко Т.В. серед іншого оскаржує факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом 20 серпня 2025 року.

Однак вважаю такі доводи апеляційної скарги неспроможними з огляду на наступне.

З наданих суду відеозаписів з нагрудної камери поліцейського, зокрема на відеозаписі «clip-2», зафіксовано рух автомобіля «ВАЗ 2106», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який зупинився на вимогу працівників поліції. З відеозапису «clip-0.mp4» та «clip-1» вбачається, що шляхом перевірки документів, які посвідчують особу працівниками поліції встановлено, що функції водія у зупиненому транспортному засобі «ВАЗ 2106» виконував ОСОБА_1 . Водій ОСОБА_1 не заперечував факт керування ним транспортним засобом та пояснював, що їде додому та жодного разу не вказував, що за кермом він не перебував або що транспортним засобом керувала інша особа.

Суд вважає, що відеозаписом підтверджується факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.

Також апеляційний суд критично оцінює доводи захисника Коваленко Т.В. про те, що відеозаписи, додані до матеріалів справи, не є безперервними, а також про те, що в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено засіб фіксації, за допомогою якого було зроблено відеозапис.

Застосування органами, підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції автоматичної фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, доступ до відеозаписів працівників поліції та інших осіб, порядок зберігання, видачу та приймання технічних приладів і технічних засобів, а також зберігання, видалення та використання інформації, отриманої з цих приладів, регулюється Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026 (надалі - Інструкція № 1026).

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №428502 від 20.08.2025 року вбачається, що працівниками поліції порядок оформлення адміністративного правопорушення було зафіксовано на портативний відео реєстратор Моторола ВБ 400 764936.

Наявними в матеріалах справи відеозаписами зафіксовані реальні обставини, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити психологічне ставлення ОСОБА_1 до вчиненого правопорушення та додаткові обставини, які прямо вказують на нього, як на особу, яка керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Слід зазначити, що надані відеозаписи сумнівів щодо достовірності та допустимості не викликають, оскільки не містять ознак фальсифікації, фабрикації, чи присутності на відео іншої особи, а не ОСОБА_1 та містять три відеофайли, які є цілісними, безперервними і повністю відтворюють обставини вчиненого водієм правопорушення. На відео зафіксований рух транспортного засобу, факт зупинки автомобіля та процедура проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, яка відображена достатньо повно для можливості констатувати її законність.

З огляду на зазначене, відеозапис є належним та допустимим доказом, оскільки він отриманий у встановленому законом порядку та дозволяє повно і всебічно встановити обставини вчиненого адміністративного правопорушення, що разом з протоколом про адміністративне правопорушення є достатнім для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є неспроможними.

В апеляційній скарзі захисник також зазначає, що працівники поліції не проінформували ОСОБА_1 про конкретну причину зупинки транспортного засобу, однак такі доводи апеляційної скарги є голослівними.

З наявного в матеріалах справи відеозапису «clip-0» (запис з 0:02:06 по 0:02:25) вбачається, що після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , працівниками поліції було повідомлено останнього, що транспортний засіб було зупиненона підставі п.2 ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», у зв`язку з наявністю очевидних ознак, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу. Поліцейські поінформували водія ОСОБА_1 про конкретну причину зупинки, а саме: пошкодження автомобіля у вигляді відсутності решітки радіатора.

Статтею 35 Закону України «Про Національну поліцію» встановлений виключний перелік підстав для зупинки працівниками поліції транспортного засобу, який навіть в умовах дії воєнного стану не може бути розширений.

Відповідно до п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

За змістом п. 2,3 ч.1 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» та «Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей,транспортних засобів,багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 №1456, поліцейський має право здійснювати перевірку транспортних засобів, а також вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах.

З огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху України, незгода водія із причинами зупинки, або його необізнаність про це, не позбавляє його обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан сп`яніння, і такий обов`язок не впливає на причину зупинки.

За приписами пункту 2.4 ПДР України на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1 ПДР України. Тоді як згідно пункту 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Виходячи з наведених вище правових норм право органів Національної поліції зупиняти транспортний засіб, перевіряти наявність зазначених у пункті 2.1 ПДР України документів та вимагати пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції кореспондується із обов`язками водія, передбаченими вказаними Правилами дорожнього руху.

Водночас, керування транспортним засобом водієм, який підозрюється в тому, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків.

До того ж, наявність або відсутність законних причин для зупинки транспортного засобу не входять до складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, предметом доказування у якому є фактичні дані щодо проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, а відтак не підлягають доказуванню у даній справі.

Таким чином, працівники поліції діяли в межах повноважень та у спосіб, встановлений Законом України «Про Національну поліцію`та Законом України «Про правовий режим воєнного стану», з дотриманням вимог «Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану», захисником не доведено наявності порушень працівниками поліції вимог чинного законодавства щодо зупинки транспортного засобу, тому доводи апелянта, про те, що у працівників поліції не було законних підстав для зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 ,є неспроможними.

Апеляційний суд також погоджується із висновком суду першої інстанції в частині відхилення доводів захисника про те, що працівники поліції порушили порядок огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, оскільки перед складанням протоколу не вказали йому на наявні в нього ознаки алкогольного сп`яніння.

Так, на відеозаписі «clip-0» (запис з 0:03:00 по 0:03:40) зафіксовано як працівники поліції повідомили водію ОСОБА_1 про наявність в нього ознак алкогольного сп`яніння, а саме: тремтіння пальців рук, запах алкоголю з порожнини рота та неприродна блідість обличчя.

Таким чином, встановлено, що у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, що давало працівникам поліції підстави заявити вимогу до ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння.

При цьому працівники поліції діяли відповідно до вимог ст.266 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395, та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.

Необґрунтованими є також доводи захисника ОСОБА_2 , що працівники поліції не зробили чіткого контрольного заміру повітря приладу «Драгер» перед проходженням ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння, що викликає сумніви у правильності отриманих результатів обстеження водія.

Так, згідно п.3 Розділу ІІ Інструкції № 1452/735 - поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Згідно п.6 ч.1 ст.1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» засоби вимірювальної техніки - засоби вимірювань, вимірювальні системи, матеріальні міри, стандартні зразки та будь-які частини засобів вимірювань або вимірювальних систем, якщо ці частини можуть бути об`єктом спеціальних вимог та окремого оцінювання відповідності.

До таких засобів вимірювальної техніки відносяться і вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається.

Згідно п.10 ч.1 ст.1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» калібрування - сукупність операцій, за допомогою яких за заданих умов на першому етапі встановлюється співвідношення між значеннями величини, що забезпечуються еталонами з притаманними їм невизначеностями вимірювань, та відповідними показами з пов`язаними з ними невизначеностями вимірювань, а на другому етапі ця інформація використовується для встановлення співвідношення для отримання результату вимірювання з показу.

Згідно ч.1 ст.17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.

Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» не встановлено вимог до законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що вже перебувають в експлуатації, пов`язаних з наявністю чинних сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженого типу, які видавалися Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до 01 січня 2016 року.

Таким чином, газоаналізатори виробництва концерну DragerSafety AG &Co. KGaA (Німеччина), що вже перебувають в експлуатації, можуть експлуатуватись і надалі за умови своєчасного проведення їх періодичної повірки та повірки після ремонту.

Згідно наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року № 1747 "Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями" для приладів, що використовуються на території України, міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки "Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається" становить один рік.

Отже, технічні засоби, що використовуються органами Національної поліції України для проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп`яніння, проходять технічне обслуговування з інтервалом в один рік. Від проведення повірки засобу вимірювальної техніки залежить точність, якість роботи та строк служби приладів.

З роздруківки результату тестування на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного приладу «DragerAlcotest 7510» (а/с 7) вбачається, що останнє калібрування приладу проводилось 20 травня 2025 року.

Оскільки станом на 20 серпня 2025 року (на час огляду ОСОБА_1 ) ще не минув один рік після проведення останньої повірки спеціального технічного приладу «DragerAlcotest 7510», тому вказаний газоаналізатор є сертифікованим.

Крім того, на відеозаписі «clip-0» (запис з 0:06:25 по 0:06:39) зафіксовано як перед проведенням огляду працівники поліції здійснили контрольний замір повітря спеціальним технічним приладом «DragerAlcotest 7510».

Також вбачається, що роздруківка приладу «DragerAlcotest 7510»за результатом проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки містить особистий підпис ОСОБА_1 , який на час проведення огляду жодних заперечень щодо процедури огляду або незгоди із результатом тестування не висловлював, погодився з цим результатом та відмовився від огляду у закладі охорони здоров`я.

Отже, огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 було проведено за допомогою сертифікованого спеціального технічного приладу «DragerAlcotest 7510», результат огляду є належним та допустимим доказом.

Таким чином, окреслені обставини у своїй сукупності підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та безумовно вказують на наявність об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Згідно з дослідженими матеріалами справи та відеозаписами, поліцейськими не було допущено порушень порядку проведення огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу.

Переглядаючи доводи захисника,що оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем, має особливий правовий статус, про що працівникам поліції було відомо на момент проведення огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння, тому останні мали керуватися положеннями статті 266-1 КУпАП та огляд на стан сп`яніння військовослужбовця проведено без залучення працівників ВСП, за результатами якого складено протокол про адміністративне правопорушення з порушенням вимог ст. 266-1 КУпАП, апеляційний суд вважає такі доводи безпідставними та такими, що не ґрунтуються на законі.

Кодекс України про адміністративні правопорушення на підставі Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей несення військової служби в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці» від 13.12.2022 (набрав чинності 27.01.2023) був доповнений статтею 266-1 КУпАП, яка встановлює порядок огляду військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Тобто, зазначений порядок поширюється на осіб, які безпосередньо виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях.

Вказана норма застосовується в разі скоєння військовослужбовцем військових адміністративних правопорушень, передбачених главою 13-Б КУпАП, та не стосується спеціального суб`єкту - водія транспортного засобу.

З досліджених судом матеріалів справи вбачається, що водій ОСОБА_1 був зупинений поза межами території будь-якої військової частини. Крім того, ОСОБА_1 не надав жодних документів, які б підтверджували, що він під час його зупинки виконував обов`язки військової служби, матеріали справи не містять відомостей про те, що у визначений в протоколі час водій ОСОБА_1 перебував при виконанні обов`язків військовослужбовця.

Крім того, відповідно до вимог частини 1 статті 15 КУпАП військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. До зазначених осіб не може бути застосовано громадські роботи, виправні роботи, адміністративний арешт.

Тож, за таких обставин, ОСОБА_1 відноситься до осіб, які несуть адміністративну відповідальність за порушення Правил дорожнього руху на загальних підставах, тому порядок огляду водія, який не перебував під час виконання обов`язків військової служби та який керував власним транспортним засобом, враховуючи положення статті 15 КУпАП, здійснювався в загальному порядку, який передбачений статтею 266 КУпАП.

З урахуванням наведеного, апеляційні доводи, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проведено з порушенням вимог закону й існують підстави для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Таким чином, вважаю, що в апеляційній скарзі не наведено належних і достатніх підстав для спростування висновків суду першої інстанції, не було здобуто таких доказів і при проведенні апеляційного розгляду. Сукупність зібраних та досліджених доказів за своїм змістом та якістю дозволяють суду констатувати наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Отже, суддя суду першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, визначив вид стягнення і його розмір у межах, установлених частиною 1 статті 130 КУпАП, з дотриманням передбаченого статтею 38 КУпАП строку.

З урахуванням наведеного, доходжу висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Коваленко Т.В.,оскільки відсутні підстави для скасування постанови судді та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, апеляційні доводи є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 285, 294 КУпАП України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Коваленко Т.В. залишити без задоволення.

Постанову судді Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 22 грудня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя