Постанова від 20 січня 2026 р. у справі №674/1753/25 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 674/1753/25

Провадження № 33/820/72/26

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Хмельницького апеляційного суду Преснякова А.А.

за участю секретаря судового засідання Романової А.В.

особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1

захисника Воробця А.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Хмельницькому в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Воробця А.В. на постанову судді Дунаєвецькогорайонного суду Хмельницької області від 11 грудня 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, та

ВСТАНОВИЛА:

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені суддею І інстанції обставини

Відповідно до постанови судді, 23.09.2025 о 13.29 год. на автомобільній дорозі Н-03 Житомир-Чернівці 235 км 500 м в с. Міцівці Кам`янець-Подільського району Хмельницької області ОСОБА_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами строком на один рік згідно з постановою Хмельницького апеляційного суду від 07.11.2024 у справі № 674/2116/24 та будучи притягненим до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП згідно з постановою серії ЕНА № 4003799 від 04.02.2025, повторно протягом року керував транспортним засобом BMW 530D, д.н.з. НОМЕР_1 , чим порушив п. 2.1.а Правил дорожнього руху та відповідно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Постановою судді Дунаєвецькогорайонного суду Хмельницької області від 11 грудня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п`ять років та без оплатного вилучення транспортного засобу. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

В апеляційній скарзі захисник Воробець А.В. просить скасувати постанову судді суду першої інстанції, а провадження у справі закрити на підставі пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Звертає увагу, що на момент складання відносно ОСОБА_1 адміністративних матеріалів за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, постанова серії ЕНА №4003799 від 04.02.2025 року оскаржувалась в порядку адміністративного судочинства (справа № 676/1172/25). Рішення по даній адміністративній справі вступило в законну силу тільки 18.11.2025 року.

Вважає, що на моменту складання протоколу ЕПР1 № 462699 від 23.09.2025 року постанова про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП серії ЕНА № 4003799 від 04.02.2025 року не набрала законної сили, а тому складання протоколу та притягнення ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП до цього моменту є неправомірним.

Звертає увагу, що ОСОБА_1 проходить військову службу за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_2 на посаді старшого оператора групи спеціального призначення загону спеціальних операцій та являється учасником бойових дій, 11.08.2025 року переніс оперативне втручання - мікрохірургічне видалення об`ємного утворення лівої гемісфери мозочка із координативними порушеннями, з порушеннями функції, був направлений на проходження військово-лікарської комісії, про що винесено довідку військово-лікарської комісії №2025-0924-1540 від 24.09.2025 року.

Зауважує, що ОСОБА_1 діяв в стані крайньої необхідності, оскільки змушений був дістатися іншого міста для проходження військово-лікарської комісії.

Посилається на те, що суддя у вступній частині постанови допустив помилку у кваліфікації дій вчиненого правопорушення, зазначивши, що « ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП».

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник адвокат Воробець А.В. підтримали доводи апеляційної скарги, просили їх задовольнити з підстав наведених в апеляційній скарзі.

Заслухавши особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Воробця А.В., перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Мотиви суду

Відповідно до вимог статті 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом

У поданій апеляційній скарзі захисник Воробець А.В. не оскаржував факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та відсутність при цьому у нього права керування транспортним засобом, однак зазначає, що ОСОБА_1 діяв в стані крайньої необхідності, що відсутня повторність, оскільки на моменту складання даного протоколу від 23.09.2025 року постанова про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП від 04.02.2025 року не набрала законної сили, томувисновок суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП є необґрунтованим та просив закрити провадження на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП.

Згідно положень статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. В ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, а статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суддею суду першої інстанції було дотримано вказаних вимог закону, зміст постанови про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 5 статті 126 КУпАП, вчинене ОСОБА_1 , відповідає вимогам, передбаченим статтями 283-284 КУпАП, справу суддею розглянуто відповідно до вимог статті 280 КУпАП.

Суддя, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, а саме протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 462699 від 23.09.2025 року, яким зафіксовано, що 23.09.2025 о 13 год. 29 хв. на автомобільній дорозі Н-03 Житомир-Чернівці 235 км 500 м в с. Міцівці Кам`янець-Подільського району Хмельницької області ОСОБА_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами строком на один рік постановою Хмельницького апеляційного суду від 07.11.2024 та будучи притягненим до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП постановою серії ЕНА № 4003799 від 04.02.2025, повторно протягом року керував транспортним засобом BMW 530D, д.н.з. НОМЕР_1 , чим порушив п.2.1.а Правил дорожнього руху та відповідно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП (а/с 1).

Факт притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП підтверджується долученою до матеріалів справи органом, що порушив провадження в справі, копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4003799 від 04.02.2025 року. Цією постановою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП, зокрема за те, що він в 04.02.2025 року об 11 год. 56 хв. на дорозі Н-03 166 км 400 метрів керував автомобілем «BMW”, номерний знак НОМЕР_3 будучи позбавлений права керування транспортними засобами (постанова Хмельницького апеляційного суду від 07.11.2024 року справа 676/2116/24, провадження 33/4820/693/24) (а/с 5).

Як убачається з довідки інспектора ВАП Батальйону патрульної поліції з обслуговування Кам`янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області, ОСОБА_1 видавалось посвідчення водія, а також наявність у останнього зареєстрованих адміністративних правопорушень у сфері забезпечення правил дорожнього руху, в тому числі за ч.4 ст.126 КУпАП (а/с 2).

Згідно картки (витягу), посвідчення водія НОМЕР_4 , видане на ім`я ОСОБА_1 , здане на збереження (а/с 3).

Доданим до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписом, який здійснювався поліцейським, зафіксовано, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 було зупинено працівниками поліції за перевищення швидкості. Під час перевірки документів було встановлено, що ОСОБА_1 позбавлений права керування, а також те, що останнього протягом року було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, а саме за керування транспортним засобом, будучи позбавленим такого права, в результаті чого складено протокол за ч. 5 ст. 126 КУпАП (а/с 9).

Доводи захисника, що на моменту складання протоколу ЕПР1 № 462699 від 23.09.2025 року постанова про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП серії ЕНА № 4003799 від 04.02.2025 року не набрала законної сили, а тому складання протоколу та притягнення ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП до цього моменту є неправомірним, не заслуговують на увагу.

Згідно з положеннями ч.2 ст.291 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених ч. 1 ст. 300-1 цього Кодексу.

Частина 4 ст.126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, що безпосередньо належить до правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Відтак, на такі постанови поширюється спеціальний порядок набрання законної сили, визначений ч. 2 ст. 291 КУпАП.

Суддею суду першої інстанції у ході судового розгляду встановлено,що з опублікованих в Єдиному державному реєстрі судових рішень процесуальних документів у справі № 676/1172/25 достеменно вбачається, що постанова серії ЕНА № 4003799 від 04.02.2025 була вручена ОСОБА_1 , оскільки останній реалізував своє право на її оскарження у встановлений законом строк, про що свідчить ухвала Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 20.02.2025 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі.

Разом з тим, саме по собіоскарження постанови не зупиняє набрання нею законної сили, а лише може бути підставою для її подальшого скасування чи зміни за результатами судового розгляду.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що адміністративна відповідальність за ч.5 ст.126 КУпАП настає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, тобто повторність має місце саме за вчинення цих правопорушеньпротягом року, що свідчить про правомірність складання протоколу щодо ОСОБА_1 за ч.5 ст.126 КУпАП.

Зважаючи на доводи апеляції, що постанова серії ЕНА №4003799 від 04.02.2025 року оскаржувалась в порядку адміністративного судочинства (справа № 676/1172/25), рішення по даній адміністративній справі вступило в законну силу 18.11.2025 року, оскаржувана постанова не скасована на час прийняття рішення по цій справі, що також підтверджує факт повторності в діях ОСОБА_1 та наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.

Таким чином, постанова серії ЕНА № 4003799 від 04.02.2025 є такою, що набрала законної сили у встановленому законом порядку, а факт її оскарження, при тому, що її не скасовано, не виключає наявності ознаки повторності.

Доводи захисника, що ОСОБА_1 діяв в стані крайньої необхідності, оскільки змушений був дістатися іншого міста для проходження військово-лікарської комісії, не заслуговують на увагу.

Статтею 17 КУпАП встановлено, що особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.

Відповідно до ст. 18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Інститут крайньої необхідності покликаний сприяти підвищенню соціальної активності учасників суспільних відносин, є гарантією правового захисту людини, що бере участь у запобіганні шкоди правам громадян, інтересам держави й суспільства.

В постанові Верховного Суду від 21 грудня 2018 року (справа № 686/5225/17)суд роз`яснив, що стан крайньої необхідності виникає, коли є дійсна, реальна, а не уявна загроза зазначеним інтересам. Якщо загроза охоронюваним інтересам може виникнути в майбутньому, діяння не може вважатися таким, що вчинено у стані крайньої необхідності. На це прямо вказують слова тексту статті «для усунення небезпеки, яка загрожує». Однією з найважливіших умов правомірності акта крайньої необхідності є те, що за таких обставин небезпека не може бути усунута іншими засобами, тобто засобами, не пов`язаними із заподіянням шкоди іншим охоронюваним законом інтересам.Спосіб збереження охоронюваного законом інтересу за рахунок іншого повинен бути саме крайнім.Якщо для запобігання небезпеки, що загрожує, у особи є шлях, не пов`язаний із заподіянням шкоди, вона повинна обрати саме цей шлях.Інакше посилання на стан крайньої необхідності виключається.

Із наданої адвокатом довідки військово-лікарської комісії № 2025-0924-1540 від 24.09.2025 вбачається, що медичний огляд ОСОБА_1 було проведено 24.09.2025, тобто наступного дня після події, за фактом якої складено протокол про адміністративне правопорушення.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду про відсутність в діях ОСОБА_1 крайньої необхідності, оскількивстановлені у справі обставини не свідчать про те, що ОСОБА_1 використав усі способи, не пов`язані із заподіянням шкоди іншим охоронюваним законом інтересам, як то виклик таксі, міський транспорт або прохання друзів чи знайомих відвезти його у лікарню до іншого міста для проходження військово-лікарської комісії.

Доводи захисника, що суддя у вступній частині постанови допустив помилку у кваліфікації дій вчиненого правопорушення, зазначивши, що « ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП»,не є підставою для скасування постанови суду, фактично є опискою, яка може бути виправлена суддею суду першої інстанції.

Посилання в апеляційному суді стосовно безпідставного призначення судом стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами є помилковими, оскільки санкція ч.5 ст.126КУпАП є безальтернативною та закон не передбачає можливості не призначати такий вид адміністративного стягнення, навіть і у випадку відсутності відповідного права у особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги, що в матеріалах справи відсутні фактичні дані, які б дозволили дійти висновку про настання події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, є безпідставними, зазначені захисником доводи спростовуються матеріалами справи, а будь-яких інших доказів щодо відсутності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, з матеріалів справи не вбачається і вони не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду.

Таким чином, вважаю, що в апеляційній скарзі не наведено належних і достатніх підстав для спростування висновків суду першої інстанції, не було здобуто таких доказів і при проведенні апеляційного розгляду. Суддя суду першої інстанції дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, та правильно визначив вид стягнення і його розмір у межах, установлених ч.5 ст.126 КУпАП.

Апеляційні доводи про закриття провадження на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП через закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексутакож є безпідставними.

Так, частиною 2 статті 38 КУпАПпередбачено, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно доцього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніше як через три місяці з дня його виявлення.

В даному випадкупостановою суддіДунаєвецькогорайонного суду Хмельницької області від 11 грудня 2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення 23.09.2025, тобто в межах строку накладення адміністративного стягнення, передбачених статтею 38 КУпАП о спливу трьох місяців з дня вчинення правопорушення.

З урахуванням наведеного, доходжу висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Воробця А.В. на постанову судді Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 11 грудня 2025 року, оскільки відсутні підстави для скасування постанови судді, апеляційні доводи є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 285, 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Воробця А.В.залишити без задоволення.

Постанову судді Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 11 грудня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п`ять років та без оплатного вилучення транспортного засобу, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя