Постанова від 18 січня 2026 р. у справі №607/1032/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.2026 Справа №607/1032/26 Провадження №3/607/943/2026

м. Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Царук І.М., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – неповнолітнього ОСОБА_1 , його законного представника – ОСОБА_2 , розглянувши матеріали справи, яка надійшла з Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Горлівка Донецької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , студента І курсу Державного професійно-технічного навчального закладу «ТВПУ ресторанного сервісу і торгівлі», внутрішньо переміщеної особи, РНОКПП: НОМЕР_1 ,

за ч. 2 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

17.12.2025 близько 08 год. 38 хв. неповнолітній ОСОБА_1 , перебуваючи у приміщенні магазину «Аврора» за адресою: м. Тернопіль, вул. Торговиця, 7Б, таємно викрав з полиці вказаного магазину: сироватку для шкіри «Re.Care» вартістю 190,83 гривень без ПДВ, сироватку для росту волосся «Hydrasence» вартістю 64,17 гривні без ПДВ, адаптер зарядний «Gelius Stratus» вартістю 499,17 гривень без ПДВ та навушники вставні бездротові «ХО Х33» вартістю 374,17 без ПДВ, на загальну суму 1128,33 гривень без ПДВ, чим вчинив дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, вартість якого на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 51 КУпАП.

В судовому засіданні неповнолітньому ОСОБА_1 та його законному представнику - Куміковій В.А. роз`яснені права, передбачені ст. ст. 268, 270 КУпАП. При розгляді справи неповнолітній ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП за викладених у складеному щодо нього протоколі обставин визнав повністю та щиро розкаявся у скоєному.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та дослідивши матеріали справи, суддя дійшов таких висновків.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ч. 2 ст. 51 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 КУпАП викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що станом на 01.01.2025 становило від 757 гривень до 3028 гривень.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Окрім повного визнання неповнолітнім ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП, така доведена матеріалами справи, зокрема даними, що містяться у: протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №746468 від 06.01.2026, складеному у відповідності до вимог статті 256 КУпАП, де викладені обставини вчинення адміністративного правопорушення, яке ставиться у провину неповнолітньому ОСОБА_1 , з долученими до нього фотознімками та DVD-R диском з відеозаписом з камери відеоспостереження магазину «Аврора»; рапортах старшого інспектора СЮП Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Стефановської І. від 06.01.2026; електронному рапорті інспектора чергового Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Ліхачевського І.Т. від 21.12.2025; письмовій заяві ОСОБА_3 від 21.12.2025; довідці про вартість товарів магазину «Аврора-А2933» від 17.12.2025; письмових поясненнях ОСОБА_1 від 06.01.2026.

Наведені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому такі приймаються до уваги. На думку судді, зазначені докази підтверджують обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді даної справи.

Отже, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, доходжу висновку, що в діях неповнолітнього ОСОБА_1 , які мали місце 17.12.2025 близько 08 год. 38 хв. в приміщенні магазину «Аврора» за адресою: м. Тернопіль, вул. Торговиця, 7Б, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП, а саме: дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, вартість якого на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а тому ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП, та притягнути його до адміністративної відповідальності.

При цьому будь-яких обставин, які б спростовували зазначений висновок суду і були підставами для закриття провадження в справі, у зв`язку з відсутністю в діях неповнолітнього ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП, при розгляді справи не встановлено.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність неповнолітнього ОСОБА_1 згідно зі ст. 17 КУпАП у справі не встановлено. Термін притягнення до адміністративної відповідальності, передбачений приписами ст. 38 КУпАП, не закінчився.

Відповідно до положень ст. 12 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.

Під час розгляду справи суддею встановлено, що ОСОБА_1 як на момент вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП, так і на момент розгляду даної справи перебуває у віці 17 років.

Згідно зі ст. 13 КУпАП у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-2, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Відповідно до положень ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

За змістом ч. 1 ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують його відповідальність.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність неповнолітнього ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, суддя у відповідності до пунктів 1, 4 ч. 1 ст. 34 КУпАП, визнає щире розкаяння винного та вчинення правопорушення неповнолітнім. Обставин, що обтяжують відповідальність неповнолітнього ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, відповідно до приписів ст. 35 КУпАП, суддею не встановлено.

Отже, враховуючи характер вчиненого неповнолітнім ОСОБА_1 правопорушення, що посягає на власність, дані про його особу, який є студентом І курсу Державного професійно-технічного навчального закладу «ТВПУ ресторанного сервісу і торгівлі» та внутрішньо переміщеною особою, ступінь його вини, наявність двох обставин, що пом`якшують відповідальність останнього, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ч. 2 ст. 51 КУпАП.

При цьому для застосування передбачених санкцією ч. 2 ст. 51 КУпАП інших адміністративних стягнень у виді громадських чи виправних робіт або адміністративного арешту, які є більш суворими у порівнянні з адміністративним стягненням у виді штрафу, у вказаному випадку достатніх підстав не убачається.

На думку судді, накладення на неповнолітнього ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ч. 2 ст. 51 КУпАП, буде необхідним та достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети виховного впливу та запобіганню вчиненню ним нових правопорушень.

Також, враховуючи вимоги ст. 40-1 КУпАП, згідно з якими судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення, вважаю за необхідне стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративні правопорушення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»), що у відповідності до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» становить 665,60 гривень.

Керуючись ст. ст. 13, 33-35, 40-1, 245, 280, 283-285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня винесення.

Штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2, 300-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі відсутності самостійного заробітку в осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративне правопорушення, штраф стягується з батьків або осіб, які їх замінюють.

У разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративних правопорушень з ОСОБА_1 в дохід держави підлягає стягненню подвійний штраф в розмірі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 6800 (шість тисяч вісімсот) гривень та витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.

СуддяІ. М. Царук