Вирок від 21 січня 2026 р. у справі №594/1213/25 — Борщівський районний суд Тернопільської області

Справа № 594/1213/25

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2026 року м.Борщів

Борщівський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої-судді: ОСОБА_1

з участю

секретаря судового зсідання: ОСОБА_2

прокурора: ОСОБА_3

обвинуваченого: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за обвинувальним актом матеріалів кримінального провадження, відомості про яке було внесено 19 серпня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025216120000083 щодо обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Михалків Борщівського району Тернопільської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, розлученого, маючого на утриманні одну малолітню дитину, проживаючого без реєстрації в с. Худиківці Чортківського району Тернопільської області ( в господарстві співмешканки ОСОБА_5 ), не працюючого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, -

в с т а н о в и в :

10 серпня 2025 року близько 19 год. 40 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи неподалік господарства потерпілого ОСОБА_6 , яке знаходиться в АДРЕСА_1 , під час конфлікту з останнім, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, та бажаючи і, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, наніс йому п`ять ударів кулаками рук в область голови та обличчя, та два удари правою ногою по лівій нозі потерпілого, тим самим завдавши йому різкого фізичного болю, не спричинивши тілесних ушкоджень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального діяння визнав повністю, ствердивши час, місце та спосіб спричинення потерпілому ОСОБА_6 10.08.2025 року фізичного болю, в результаті застосування до нього фізичної сили. При цьому, показав, що дійсно у вечірню пору 10 серпня 2025 року проїжджав на мотоциклі по одній з вулиць смт. Мельниця-Подільська. Близько 19 год. 40 хв. зупинився неподалік господарства потерпілого, який на той час знаходився біля воріт, прибирав територію. Мотоцикл не глушив, на що потерпілий почав висловлювати своє невдоволення тим, що це створює сильний шум. При цьому потерпілий підійшов до нього. Під час суперечки наніс йому кілька ударів кулаками в голову та ще два рази удари ногою. В скоєному щиро кається. Правильно розуміє зміст фактичних обставин справи і вважає недоцільним їх дослідження.

Покази обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи, ним та іншими учасниками судового провадження не оспорюються.

Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не прибув, розгляд справи просив провести без його участі, при цьому, щодо міри покарання поклався на розсуд суду.

З урахуванням повного визнання обвинуваченим своєї вини у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, за відсутності заперечень інших учасників судового провадження, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст фактичних обставин справи, які ними не оспорюються, встановлено добровільність їх позицій, а також роз`яснено, що у такому випадку вони позбавляються права оскаржити ці обставини у апеляційному порядку.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 , своїми діями, які виразились у завданні насильницьких дій, спричиненні ударів потерпілому ОСОБА_6 , які завдали йому фізичного болю, не спричинивши тілесних ушкоджень, вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 126 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального діяння, яке є кримінальним проступком, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку в нарколога, психіатра не перебуває.

Крім того, суд враховує мотиви проступку, поведінку винного та потерпілого, що передували події, характер дій обвинуваченого, спосіб вчинення суспільно-небезпечного діяння, обстановку, в якій діяв обвинувачений, кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому судом не встановлено.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому суд визнає щире каяття.

Виходячи з наведеного вище, враховуючи думку прокурора, який просив суд призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу, думку потерпілого, який, при цьому, поклався на розсуд суду, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 слід обрати покарання відповідно до санкції ч. 1 ст.126 КК України у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в даному випадку знаходить необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та можливого запобігання вчиненню ним нових проступків у майбутньому. На думку суду таке покарання відповідає завданням та загальним засадам призначення покарання, а також його меті.

Керуючись ст. ст. 349, 373, 374 КПК України, суд,-

у х в а л и в :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, призначивши покарання у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 ( п`ятсот десять) гривень.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду через Борщівський районний суд.

Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому і прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуюча: