Вирок від 21 січня 2026 р. у справі №462/9022/25 — Залізничний районний суд м. Львова

Суд: Залізничний районний суд м. Львова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами

Дата: 21 січня 2026 р.

Справа: №462/9022/25

Суддя: Гедз Б. М.

справа № 462/9022/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2026 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2

прокурора – ОСОБА_3

обвинуваченого – ОСОБА_4

захисника – ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові в режимі відеоконференції із обвинуваченим ОСОБА_4 обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025141390000933 від 04.09.2025 про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, українця, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , згідно ст.89 КК України раніше не судимий, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,-

встановив:

ОСОБА_4 , у порушення Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №576 від 12.10.1992 року, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної холодної зброї, пристроїв вітчизняного виготовлення для відстрілу набоїв з гумовими, або аналогічними якостями, метальними снарядами несмертельної дії, та указаних набоїв, а також боєприпасів до зброї або вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС № 622 від 21 серпня 1998 року під час проходження служби у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, однак не пізніше 24.01.2025 року поблизу м. Запоріжжя, знайшов пістолет з маркуванням «Stalker 917-S», калібру 9 мм., P.A.K., № НОМЕР_2 із відсутнім в каналі ствола, захисними незйомними елементами, які б перешкоджали вильоту кульового снаряду та в подальшому у зв`язку з нез`явленням вчасно на службу з лікувального закладу без поважних причин приїхав за місцем свого постійного проживання у місто Львів, та разом із собою взяв пістолет з маркуванням «Stalker 917-S», калібру 9 мм., P.A.K., № НОМЕР_2 із відсутнім в каналі ствола, захисними незйомними елементами, які б перешкоджали вильоту кульового снаряду для власного зберігання.

В подальшому, 03.09.2025, перебуваючи за адресою: м. Львів, вул. Сяйво, що навпроти будинку №17, Нассіф Мішель Нассіф був зупинений працівниками УПП у Львівській області ДПП за порушення правил дорожнього руху та в ході спілкування із останніми, повідомив, що зберігає під водійським сидінням автомобіля яким керував SKODA OTAVIA 2002 року випуску із номерними знаками НОМЕР_3 пістолет з маркуванням «Stalker 917-S», калібру 9 мм., P.A.K., № НОМЕР_2 із відсутніми в каналі ствола, захисними незйомними елементами, які б перешкоджали вильоту кульового снаряду, який являється короткоствольною гладкоствольною вогнепальною зброєю та без передбаченого законом дозволу, та в подальшому, при огляді місця події, у період часу з 22:00 по 22:56 год, добровільно надав такий.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 263 КК України визнав повністю, не заперечив всіх фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті, зазначив, що дійсно в січні 2025 року поблизу м. Запоріжжя, знайшов пістолет з маркуванням, після чого, у зв`язку з нез`явленням вчасно на службу з лікувального закладу прибув за місцем свого постійного проживання у місто Львів, та разом із собою взяв цей пістолет, маркування, калібр вказані в обвинувальному акті. У вересні 2025 року на вул. Сяйво був зупинений працівниками УПП у Львівській області ДПП за порушення правил дорожнього руху та в ході спілкування із патрульними, повідомив, що зберігає під водійським сидінням автомобіля, яким керував пістолет із відсутніми в каналі ствола, захисними незйомними елементами, які б перешкоджали вильоту кульового снаряду, дозволу на який не має та в подальшому добровільно видав такий. Просить суд суворо його не карати, щиро розкаюється у вчиненому.

Враховуючи те, що учасниками судового провадження не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам судового провадження положення ст. 349 КПК України, ухвалив провести судовий розгляд даної справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів у справі, оскільки на цьому не наполягали учасники судового розгляду, а фактичні обставини справи ніким не оспорювалися.

Таким чином, аналізуючи наведене, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_4 уносінні, придбанні, зберіганні вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу доведена повністю і його дії правильно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 263 КК України.

При призначенні обвинуваченому виду та міри покарання суд враховує загальні засади призначення покарання, тобто призначає покарання в межах, установлених у санкції частини статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин та відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винних та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Згідно із п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.

Так, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відноситься до тяжких злочинів, вчиненим умисно, особу обвинуваченого, який відповідно до вимог ст. 89 КК України не судимий, його стан здоров`я, підтверджений медичною документацією, задовільно характеризується, відповідно до службової характеристики командира НОМЕР_4 механізованого батальйону в/ч НОМЕР_5 , з 23.04.2022 перебуває на військовій службі в Збройних Силах України, на даний час проходить військову службу у в/ч НОМЕР_1 , є учасником бойових дій, брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, 22.09.2016 нагороджувався грамотою за сумлінне і бездоганне виконання службових завдань в зоні проведення Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, на обліках в наркологічному та психоневрологічному диспансердиспансері не перебуває.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_4 є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_4 відсутні.

Виходячи із наведеного та із врахуванням всіх встановлених обставин у справі, суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 слід обрати покарання, достатнє і необхідне для його виправлення та попередження скоєння ним у майбутньому нових кримінальних правопорушень, в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 263 КК України.

Між тим, беручи до уваги наявність обставин, що пом`якшують покарання, а саме щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень та його ставлення до вчиненого, проходить військову службу, беручи до уваги думку прокурора, суд приходить до переконання за можливе застосувати до ОСОБА_4 ст. 75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, оскільки його виправлення можливе без реального відбування покарання, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 рік, який буде оптимальним, покаже стійкість такого виправлення і неможливість вчинення ним надалі інших кримінальних правопорушень, із покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.Таке покарання із врахуванням принципу індивідуалізації покарання, суд вважає є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.

Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Витрати на залучення експертів покласти на обвинуваченого.

Керуючись ст. 368-371, 373-375 КПК України, суд –

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання із випробуванням протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до частини 4 статті 76 Кримінального кодексу України нагляд за ОСОБА_4 , як військовослужбовцем, звільненим від відбування покарання з випробуванням, покласти на командира Військової частини НОМЕР_1 , у разі зміни місця служби – командира військової частини за новим місцем служби, а у разі звільнення з військової служби - контроль за виконанням вироку покласти на уповноважений орган з питань пробації.

У разі звільнення з військової служби зобов`язати ОСОБА_4 згідно з частиною 1 статті 76 Кримінального кодексу України: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи; періодично з`являтися в уповноважений орган з питань пробації для реєстрації.

Іспитовий строк обчислювати відповідно до положень ст.165 КВК України з моменту проголошення вироку суду.

Речові докази – предмет конструктивно схожий на пістолет чорного кольору із маркуванням «Stalker 917-S»; 1113-31522 Cal. 9mm P.A.K. без магазину, який поміщено в картонну коробку коричневого кольору - знищити.

Скасувати арешт на речовий доказ предмет конструктивно схожий на пістолет чорного кольору із маркуванням «Stalker 917-S»; 1113-31522 Cal. 9mm P.A.K. без магазину, який поміщено в картонну коробку коричневого кольору, накладений ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 10.09.2025.

Стягнути із ОСОБА_4 в дохід держави витрати на залучення експерта (експертиза зброї № СЕ-19/114-25/21976-БЛ від 17.09.2025) у розмірі 5 348,40 (п`ять тисяч триста сорок вісім) гривень 40 копійок.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду, і дослідження яких було визнано судом недоцільним.

З інших підстав на вирок може бути подано апеляцію до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - протягом 30 днів з моменту вручення їй копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Суддя (підпис) ОСОБА_1

З оригіналом згідно. Оригінал вироку міститься у справі № 462/9022/25.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua