Додаткове рішення від 20 січня 2026 р. у справі №152/1827/24 — Вінницький апеляційний суд

Суд: Вінницький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Заява про ухвалення додаткового рішення

Дата: 20 січня 2026 р.

Справа: №152/1827/24

Суддя: Матківська М. В.

Справа № 152/1827/24

Провадження № 22-з/801/5/26

Категорія:

Головуючий у суді 1-ї інстанції

Доповідач:Матківська М. В.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2026 рокуСправа № 152/1827/24м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі:

Головуючого: Матківської М. В.

Суддів: Копаничук С. Г., Стадника І. М.

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Вінниці заяву представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Країло Степана Васильовича про стягнення витрат на правничу допомогу при розгляді цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту,

Встановив:

Рішенням Шаргородського районного суду Вінницької області від 15 вересня 2025 року позов ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту задоволено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за договором про споживчий кредит № 3808394 від 11 серпня 2021 року у сумі 45 700,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 16 грудня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 15 вересня 2025 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

Позов ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором № 3808394 від 11 серпня 2021 року у сумі 8950,00 грн., з яких: 5000,00 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 3000,00 грн. – заборгованість за процентами; 950,00 грн. – заборгованість за комісією.

В решті позовних вимог у задоволенні відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» понесені судові витрати зі сплати судового збору за подання позову у сумі 474,30 грн.

Стягнуто з ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 2922,14 грн.

22 грудня 2025 року представник відповідача ОСОБА_1 – адвокат Країло С. В. засобами поштового зв`язку подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути з ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» на користь ОСОБА_1 25 000,00 грн. витрат на правничу допомогу адвоката Країло С. В., понесених в суді 1-ої та апеляційної інстанцій.

До заяви представником додано: витяг з договору № 6/25 про надання правничої (правової) допомоги від 23 січня 2025 року; акт № 1 прийому-здачі наданих послуг від 15 вересня 2025 року; акт № 2 прийому-здачі наданих послуг від 12 жовтня 2025 року; платіжну інструкцію № 198 від 15 вересня 2025 року на суму 15 000,00 грн; платіжну інструкцію № 211 від 12 жовтня 2025 року на суму 10 000,00 грн.

30 грудня 2025 року до суду надійшли заперечення ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» щодо розміру витрат на правничу допомогу, у якому позивач просив залишити без задоволення заяву представника відповідача щодо стягнення з ТОВ КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000, 00 грн.

Із досліджених матеріалів справи вбачається, що судом апеляційної інстанції під час ухвалення нового рішення у справі не було здійснено розподіл витрат на правничу допомогу, понесених позивачем у суді першої інстанції. У зв`язку з цим зазначене питання підлягає вирішенню у сукупності з поданою представником відповідача заявою.

Перевіривши доводи заяви, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає за можливе розглянути заяву про ухвалення додаткового рішення без виклику сторін та інших учасників справи в судове засідання, враховуючи те, що суд не вбачає необхідності їх виклику в судове засідання для розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.

Судом враховується і те, що у заяві про ухвалення додаткового рішення відповідач просить розгляд заяви проводити без участі сторони.

Відповідно до п. п. 15.9 ст. 1 Перехідних положень ЦПК України, якщо на момент надходження заяви про внесення виправлень, ухвалення додаткового рішення, роз`яснення судового рішення справа у відповідному суді відсутня, суд витребовує справу із суду нижчої інстанції протягом п`яти днів з дня надходження відповідної заяви, а суд нижчої інстанції направляє справу до суду, який її витребував, не пізніше наступного дня з дня надходження відповідної вимоги суду. У такому випадку подана заява розглядається протягом десяти днів з дня надходження справи до суду, який має її розглядати.

Запитом Вінницького апеляційного суду від 29 грудня 2025 року витребувано матеріали цивільної справи № 152/1827/24, котрі надійшли до суду 19 січня 2026 року.

Апеляційний суд вважає, що заява про ухвалення додаткового судового рішення підлягає до часткового задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1). До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3).

Частинами першою та другою статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову – на відповідача; 2) у разі відмови в позові – на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснення ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 цієї статті передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Звертаючись із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі, представник ОСОБА_1 - адвокат Країло С. В. визначив розмір судових витрат на професійну правничу допомогу за участь в розгляді справи в суді першої та апеляційної інстанції в сумі 25 000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником відповідача доданий до заяви про ухвалення додаткового рішення витяг з договору № 6/25 про надання правничої (правової) допомоги від 23 січня 2025 року; акт № 1 прийому-здачі наданих послуг від 15 вересня 2025 року; акт № 2 прийому-здачі наданих послуг від 12 жовтня 2025 року; платіжну інструкцію № 198 від 15 вересня 2025 року на суму 15 000,00 грн; платіжну інструкцію № 211 від 12 жовтня 2025 року на суму 10 000,00 грн.

У п. 3.1. договору сторони погодили, що клієнт сплачує адвокату за надання правової допомоги в суді 1-ї інстанції гонорар у фіксованій сумі у розмірі 15 000,00 грн. У разі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, клієнт додатково сплачує адвокату гонорар у фіксованій сумі у розмірі 10 000,00 грн.

При цьому акт № 1 від 15 вересня 2025 року та акт № 2 від 12 жовтня 2025 року підписані клієнтом ОСОБА_1 та адвокатом Країло С. В. без жодних умов та претензій.

Із змісту частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірність у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду від 03 грудня 2021 року у справі № 927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 775/9215/15ц).

Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21).

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 у справі № 904/4507/18.

Із урахуванням конкретних обставин суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо (постанова Верховного Суду від 02 лютого 2024 року у справі № 910/9714/22).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим.

Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням змісту заперечень позивача ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», витрати на правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн. є неспівмірними із складністю даної справи та виконаним адвокатом об`ємом роботи, витраченого часу під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції, розмір таких витрат не відповідає критерію реальності, розумності їхнього розміру.

Враховуючи зазначене, з урахуванням практики Верховного Суду, змісту заперечення позивача, щодо стягнення витрат на правничу допомогу, колегія суддів вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню на користь відповідача ОСОБА_1 , що відповідатиме обставинам та матеріалам справи.

Отже, апеляційний суд вважає за можливе задовольнити частково заяву представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Країло С. В. про стягнення витрат на правничу допомогу та стягнути із ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 12 000,00 грн., що відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, виходячи із конкретних обставин справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони, про що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України ухвалюється додаткове судове рішення.

При цьому з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» підлягають стягненню витрати на правничу допомогу, понесені позивачем у суді першої інстанції, пропорційно задоволеним позовним вимогам, у сумі 2000,00 грн.

Відповідно до ч. 10 ст. 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

З огляду на те, що з відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь позивача ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» витрати на правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн., тоді як з позивача на користь відповідача – 12 000,00 грн., відповідно до ч. 10 ст. 141 ЦПК України, сума до стягнення визначається шляхом зустрічного зарахування. У підсумку, на користь відповідача з позивача підлягає стягненню різниця у розмірі 10 000,00 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст. 141, 270 ЦПК України, суд

Постановив:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Країло Степана Васильовича про стягнення витрат на правничу допомогу, задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (ЄДРПОУ: 44276926) на користь ОСОБА_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) 10 000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

На додаткову постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

ГоловуючийМ. В. Матківська

СуддіС. Г. Копаничук

І. М. Стадник

Оригінал: reyestr.court.gov.ua