Вирок від 13 січня 2026 р. у справі №766/10001/24 — Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/10001/24

н/п 1-кп/766/2503/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.2026 року м. Херсона

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому дистанційному судовому засіданні в режимі відеоконференції, в залі суду м.Херсона, кримінальне провадження, з угодою про визнання винуватості, внесене до ЄРДР за №22024230000000232 від 24.05.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт Горностаївка, Горностаївського району Херсонської області, громадянки України, одруженої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

- у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, -

в с т а н о в и в:

Громадянка України ОСОБА_5 , достовірно знаючи про обставини щодо збройної агресії російської федерації проти України, які є загальновідомим фактом, фактично проживаючи на території м. Херсона, будучи достеменно проінформованою та розуміючи факт захоплення м. Херсона та Херсонської області збройними силами російської федерації, усвідомлюючи, що суверенітет України поширюється на всю її територію, Україна є унітарною державою, а територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною, будучи обізнаною про те, що м. Херсон та Херсонська область є невід`ємною складовою частиною України, що порядок утворення органів виконавчої влади та місцевого самоврядування регулюється виключно Конституцією України та законами України, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше липня 2022 року, більш точної дати органом досудового розслідування не встановлено, перебуваючи у м. Херсон Херсонської області, прийняла пропозицію від невстановлених під час досудового розслідування представників окупаційної адміністрації держави-агресора - рф та діючи умисно, добровільно зайняла керівну посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій - «завідувача відділу кадрового забезпечення» у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території м. Херсона, а саме в окупаційній адміністрації держави-агресора - ДБЗОЗ «Херсонський обласний центр гігієни та епідеміології», яку обіймала до жовтня 2022 року (більш точної дати органом досудового слідства не встановлено).

На ОСОБА_5 як на «завідувача відділу кадрового забезпечення ДБЗОЗ «Херсонський обласний центр гігієни та епідеміології» покладено виконання наступних організаційно-розпорядчих функцій: здійснення загального керівництва відділом; розподіл посадових обов`язків між працівниками відділу; керівництво працівниками відділу і контроль їх діяльності в ДБЗОЗ «Херсонський обласний центр гігієни та епідеміології»; проведення заходів щодо підбору персоналу на заміщення вакантних посад; контроль виконання працівниками відділу вимог трудової дисципліни, правил внутрішнього трудового розпорядку.

Дії ОСОБА_5 , вірно кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України - колабораційна діяльність, добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агрессора.

06.01.2026 року між обвинуваченою ОСОБА_5 , за участі захисника ОСОБА_4 , та Першим заступником керівника Бериславської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №22024230000000232 від 24.05.2024 на підставі ст. ст. 468, 469, 470,472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості.

Відповідно до змісту даної угоди, ОСОБА_5 , зобов`язалася в повному обсязі визнати свою вину у вчиненні інкримінованого їй стороною обвинувачення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, за обставин, викладених в обвинувальному акті від 21.06.2024 у кримінальному провадженні № 22024230000000232 від 24.05.2024.

Також, обвинувачена ОСОБА_5 взяла на себе обов`язок щодо співпраці на стадії судового розгляду судами будь-якої інстанції кримінальних проваджень № 22024230000000402 від 19.09.2024 відносно ОСОБА_6 за ч. 5 ст. 111-1 КК України, № 22024230000000382 від 05.09.2024 відносно ОСОБА_7 за ч. 5 ст. 111-1 КК України, № 22024230000000403 від 20.09.2024 відносно ОСОБА_8 за ст. ст. 111-1 ч. 5, 111-2 ч. 1 КК України, а також взяла на себе обов`язок щодо: у викритті як на стадії досудового розслідування так і на стадії судового розгляду кримінальних проваджень судами будь-якої інстанції, кримінальних правопорушень, вчинених іншими особами, які зайняли посади у незаконному органі влади - ДБЗОЗ «Херсонський обласний центр гігієни та епідеміології» у кримінальному провадженні № 22024230000000009 від 04.01.2024 за ст. ст. 111-1 ч. 5, 111-2 ч. 1 КК України та інших.

Окрім цього, між сторонами було визначено міру покарання за вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України,із застосуванням ст. 69 КК України, нижче від найнижчої межі встановленої в санкції ч. 5 ст. 111-1 КК України, у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки із позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та займатися діяльністю, яка пов`язана з наданням публічних послуг, строком на 10 років, без конфіскації майна.

Розглядаючи в порядку ч. 3 ст. 474 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Прокурор в судовому засіданні, просив угоду про визнання винуватості затвердити та призначити обвинуваченій ОСОБА_5 , узгоджене в угоді покарання, зазначивши, що при її укладені були дотримані вимоги кримінального та кримінального процесуального кодексів України.

Обвинувачена ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_4 , просили угоду затвердити та призначити обвинуваченій узгоджене покарання. При цьому ОСОБА_5 , визнала себе винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.5 ст.111-1 КК України, в об`ємі пред`явленого обвинувачення, дала згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_5 , беззастережно визнала себе винуватою, відповідно до ч.5 ст.12 КК України є тяжким злочином. Потерпілі внаслідок вчинення вказаного правопорушення відсутні. Шкода кримінальним правопорушенням не завдана.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

При укладенні угоди враховано, що обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_5 згідно зі ст. 67 КК України, є вчинення злочину з використанням умов воєнного стану. Однак, установлено обставини, передбачені ст. 66 КК України, які пом`якшують покарання ОСОБА_5 , а саме: визнання вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, співпраця у викритті та притягненні до кримінальної відповідальності інших осіб, у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів проти основ національної безпеки України), похилий вік.

Щодо покарання, узгодженого сторонами, то враховуючи викладене, оскільки мають місце не менше двох обставин, що пом`якшують покарання, укладання угоди про визнання винуватості та безумовні та суттєві обставини, які характеризують особу обвинуваченої, яка беззастережно визнає свою винуватість, співпрацювала у викритті та притягненні до кримінальної відповідальності інших осіб, у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів проти основ національної безпеки України), на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судима, є особою похилого віку, має постійне місце проживання, що свідчить про наявність міцних соціальних зв`язків, що у свою чергу свідчить про достатність підстав для призначення покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті передбаченої ч. 5 ст. 111-1 КК України, пов`язане із позбавленням волі, обмежень для призначення якого з огляду на вимоги ст. 63 КК України не вбачається.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_5 , повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винною, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченою ОСОБА_5 , відповідають вимогам кримінального процесуального та кримінального кодексів України, суд, врахувавши доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження даної угоди.

Потерпілі відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Шкода відсутня.

Викривач у кримінальному провадженні відсутній.

Процесуальні витрати відсутні.

Питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу. При цьому майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з незаконним обігом, та/або вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується; гроші, цінності та інше майно, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю), а якщо його не встановлено - переходять у власність держави в установленому Кабінетом Міністрів України порядку (п. п. 3, 4 ч. 9 ст. 100 КПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

За відсутності заборон визначених зазначеною нормою, з огляду на те, що арешти майна, було застосовано лише з метою збереження речових доказів, суд вважає за можливе скасувати раніше обрані заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арештів майна.

Запобіжний захід слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України слід зарахувати ОСОБА_5 у строк відбування покарання період попереднього ув`язнення, з розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.

Керуючись ст.100, 174, п. 2 ч. 1 ст. 468, ч. 4 ст. 469, ч. 2 ст. 473, ст. ст. 474, 475 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 06.01.2026 року по кримінальному провадженню внесеному до ЄРДР за №22024230000000232 від 24.05.2024 року за ч.5 ст.111-1 КК України, укладену між Першим заступником керівника Бериславської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_5 .

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України та призначити покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та займатися діяльністю, пов`язаною з наданням публічних послуг на строк 10 (десять) років, без конфіскації майна.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у строк відбування покарання період попереднього ув`язнення з 02.05.2024 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою, застосований щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з дня набрання вироком законної сили.

Скасувати арешти майна, після набуття вироком законної сили, накладені ухвалами слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва:

-від 13 травня 2024 року у справі № 490/430/24, провадження № 1-кс/490/1801/2024, а саме частково на: вилучене в ході проведеного 02.05.2024 року обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , майно, а саме: мобільний телефон «Galaxy A10S», модель «SM-107F», серійний номер: НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 ;

-від 18 червня 2024 року у справі № 490/4842/24, провадження № 1-кс/490/2396/2024, а саме на: майно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , а саме: 3/4 частину квартири АДРЕСА_2 ;

-від 18 червня 2024 року у справі № 490/4842/24, провадження № 1-кс/490/2397/2024, а саме на: банківські рахунки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , а саме: на банківські рахунки №№ НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 у АТ «Райффайзен Банк»;

-від 18 червня 2024 року у справі № 490/4842/24, провадження № 1-кс/490/2398/2024, а саме на: банківські рахунки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , а саме: на банківські рахунки № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 у АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Речові докази:

- мобільний телефон «Galaxy A10S», модель «SM-107F», серійний номер: НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 - повернути законному власнику.

Роз`яснити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Роз`яснити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі невиконання ним угоди про визнання винуватості прокурор в межах строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, має право звернутись до суду з клопотанням про скасування вироку.

На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня проголошення до Херсонського апеляційного суду з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинувачений та захисник мають право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень.

Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Копія вироку негайно після судового засідання вручається обвинуваченому та прокурору.

СуддяОСОБА_1