Вирок від 20 січня 2026 р. у справі №950/3585/25 — Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/3585/25

Номер провадження 1-кп/950/104/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Лебедин

21 січня 2026 року Лебединський районний суд Сумської області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лебедині кримінальне провадження № 12025200590000362 від 14.11.2025 по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не працюючого, освіта середня спеціальна, неодруженого, судимого:

- 25.11.2025 року Лебединським районним судом Сумської області за ч. 1 ст. 125 КК України до 100 годин громадських робіт

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,

за участю сторін кримінального провадження: прокурора - ОСОБА_4 , обвинуваченого - ОСОБА_3 , потерпілої - ОСОБА_5

В С Т А Н О В И В:

Суд визнав доведеним, що ОСОБА_3 в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», безпричинно, умисно систематично вчиняє психологічне насильство по відношенню до своєї матері ОСОБА_5 , що призвело до психологічних страждань останньої, а також погіршення якості її життя.

Так, 09.05.2025 о 20 год. 00 хв. ОСОБА_3 , перебуваючи вдома за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство відносно своєї матері ОСОБА_5 , а саме: виганяв останню з будинку та словесно погрожував фізичною розправою.

Крім того, ОСОБА_3 о 14 год. 00 хв. 10.05.2025 року, перебуваючи за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство відносно своєї матері, в ході якого ображав її та виганяв з будинку, чим завдав шкоди психічному здоров`ю ОСОБА_5 .

Також, ОСОБА_3 о 11 год. 20 хв. 11.05.2025 року перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї матері ОСОБА_5 домашнє насильство, в ході якого ображав її, погрожував фізичною розправою, забрав мобільний телефон, чим завдав шкоди її психічному здоров`ю.

12.05.2025 об 11 годині 00 хвилин, ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем мешкання по АДРЕСА_1 , вчергове вчинив домашнє насильство відносно ОСОБА_5 , під час якого ображав та виганяв останню з будинку, спричинивши шкоду її психічному здоров`ю.

Не зупиняючись на вчиненому, діючи з єдиним злочинним умислом, направленим на вчинення домашнього насильства, відносно своєї матері ОСОБА_5 , близько 21 год. 00 хв. 13.11.2025 обвинувачений ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем свого проживання за вищевказаною адресою, маючи прямий умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства, почав ображати свою матір, ОСОБА_5 , виражаючись в її адресу нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, чим завдав психологічних страждань, що призвело до погіршення якості життя останньої.

Внаслідок таких систематичних дій ОСОБА_3 по відношенню до потерпілої ОСОБА_6 , остання зазнала психологічного насильства, яке виразилось в словесних образах, погрозах та згідно висновку № 992 від 21.11.2025 проведеної в ході досудового розслідування судово-психологіної експертизи ОСОБА_5 перебуває в стані психоемоційної напруги, що супроводжується підвищеною знервованістю, нестабільним настроєм, порушенням сну, відчуттям сорому, образи, плаксивістю, побоюванням та очікуванням конфліктів з сином. Описані обставини зумовлюють порушення нормальної життєдіяльності та відпочинку досліджуваної, погіршення умов повсякденного функціонування, фізичного та морального стану, наявність конфліктних умов, необхідність залучення додаткових ресурсів для відновлення самовладання, чим знижують загальну якість життя ОСОБА_5 , спричиняють неінтенсивні психологічні (моральні) страждання.

Наявний у ОСОБА_5 на даний час емоційний стан нестабільної психоемоційної напруги зумовлений (перебуває у причинно-наслідковому зв`язку) агресивними діями її сина.

Конфліктна поведінка ОСОБА_3 постає для ОСОБА_5 психотравмуючою та викликає формування негативних психоемоційних змін останньої.

Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ст. 126-1 КК України, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою винуватість у скоєному визнав повністю та пояснив суду, що ОСОБА_5 є його матір`ю, по відношенню до якої час від часу він вчиняв насильство, а саме сімейні сварки, в ході яких ображав останню, висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, виганяв з дому, погрожував фізичною розправою. Втім на даний час він з потерпілою не проживає та подібних дій не допускає. У скоєному обвинувачений щиро розкаюється, просить його суворо не карати.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, враховуючи згоду учасників процесу, судом було визнано недоцільним дослідження показів свідків та інших доказів стосовно фактичних обставин справи, зібраних в ході досудового слідства, так як вони правильно усвідомлюються обвинуваченим, іншими учасниками процесу і ніким не оспорюються.

У відповідності до ч. 1 ст. 65 КК України, суд призначає покарання в межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, зважаючи на ступінь його тяжкості, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, а також відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу.

Визначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує, що скоєне ним кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України, згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченій відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Також суд враховує особу обвинуваченого, який є раніше судимим, на обліку у лікаря-психіатра та в нарко кабінеті не перебуває, за місцем проживання характеризується негативно.

Враховуючи сукупність зазначених обставин, суд дійшов до висновку, що покарання ОСОБА_3 слід призначити у межах санкції, передбаченої ст. 126-1 КК України, у виді пробаційного нагляду з покладенням на нього обов`язків, передбачених п.п. 1-3 ч. 2 ст. 59-1 КК України, а також відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України направити останнього для проходження програми для кривдників.

При цьому суд враховує, що зазначене кримінальне правопорушення ОСОБА_3 вчинив до постановлення попереднього вироку Лебединським районним судом Сумської області від 25.11.2025, яким він засуджений за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 100 годин, а тому вважає необхідним призначити обвинуваченому остаточне покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді пробаційного нагляду.

Цивільний позов у справі не заявлявся, речові докази та судові витрати - відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 368, 370-371, 373-376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ :

Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 України, і призначити йому покарання по цьому закону у виді пробаційного нагляду на строк 2 роки.

Відповідно до п.п. 1-3 ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень призначити ОСОБА_3 покарання за дане кримінальне правопорушення, вчинене ним до винесення попереднього вироку Лебединського районного суду Сумської області від 25.11.2025, яким він засуджений за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 100 годин, та за кримінальне правопорушення, покарання за яке призначене цим попереднім вироком суду, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначивши остаточно ОСОБА_3 до відбуття покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 роки з покладенням на нього обов`язків, передбачених п.п. 1-3 ч. 2 ст. 59-1 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України направити ОСОБА_3 для проходження програми для кривдників на строк 2 місяці.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Лебединський районний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: ОСОБА_7