Постанова від 13 січня 2026 р. у справі №505/876/25 — Подільський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 505/876/25

Провадження № 3/505/24/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

14.01.2026 р. Подільський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючої судді Павловської Г.В.

при секретарі судового засідання Марченко Н.Б.

за участю:

адвоката Осокіна С.Ю.

особи, відносно якої складено адмінпротокол ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний протокол який надійшов від Подільського РУП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

РНОКПП: НОМЕР_1 , працюючого по найму, який зареєстрований за адресою:

АДРЕСА_1 і мешкає

за адресою:

АДРЕСА_2

-за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ :

06 березня 2025 року о 19 годині 40 хвилин по вул. Соборна, м. Подільськ, Одеська область водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21101, д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (почервоніння очей, запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння на місці зупинки та у медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 вину за ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнав. Суду пояснив, що 06 березня 2025 року він забрав дружину після роботи та вони поїхали по вул. Соборна в м. Подільськ, Одеської області. Поліцейські їхали позаду його автомобіля, включивши проблискові маячки і він зупинився. Після чого вони попросили надати документи, відкрити багажник та запитали чому не пристебнутий ременем безпеки, він відповів, що не встиг. Також пояснив, що поліцейські пропонували йому поїхати в лікарню для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, однак він відмовився їхати в лікарню, оскільки боявся щоб йому працівники РТЦК не вручили повістку, так як «Резерв +» обновлявся в той день. Також ОСОБА_1 зазначив, що він не пам`ятає чи пропонували поліцейські на місці пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Повідомив суду, що він не хотів ставити підпис в протоколі та відмовився його отримувати, оскільки був незгоден. Вказав, що поліцейський його відсторонив він керування автомобілем та передали керування його дружині ОСОБА_2 .

Свідок ОСОБА_2 , суду пояснила, що вона є дружиною ОСОБА_3 , працює в магазині «Імперіал» м. Подільськ. В березні 2025 року після 18 години її чоловік приїхав за нею на роботу і вони поїхали додому, з ними в автомобілі була ще дитина. Їдучи по вул. Соборна в м. Подільськ, вони побачили, що за ними слідує автомобіль поліцейських, які включили мигалки. Чоловік зупинив автомобіль. Коли поліцейські підійшли до них, то попросили відкрити багажник та сказали, що чоловік ОСОБА_4 перебуває в стані алкогольного сп`яніння. Пояснилав, що не пам`ятає, чи були вони пристебнуті ремені безпеки, однак точно вони були накинуті.

Свідок ОСОБА_5 , суду пояснив, що він є колегою ОСОБА_6 і 06 березня 2025 року вони були на роботі, разом з ОСОБА_1 та бригадиром, в районі с. Тимкове Подільського району, Одеської області і біля 18 години 10 хвилин вони приїхали в м. Подільськ та ОСОБА_7 поїхав забрати з роботи дружину. Також пояснив, що ОСОБА_8 був тверезий і не вживав на роботі спиртних напоїв. Наступного дня йому стало відомо від ОСОБА_7 , що 06.03.25 його безпідставно зупинили поліцейські.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Осокін С.Ю. просив справу відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, оскільки 06 березня 2025 року о 19 годині 40 хвилин по вул. Соборна, м. Подільськ, Одеська область водій ОСОБА_1 керував автомобілем не в стані алкогольного сп`яніння, його зупинка поліцейськими була без причини, не законною, в порушення статті 35 Закону України «Про національну поліцію». Адвокат Осокін С.Ю. вказав, що в направленні на огляд водія інспектором СРПП вказано найменування закладу охорони здоровя "Подільська міська лікарня", однак вірна назва КНП «Подільська міська лікарня» ПМРПРОО. Звернув увагу суду, що на відео долученого до протоколу видно, що ОСОБА_1 нормально виглядає, жодних ознак сп`яніння не видно, що також підтверджується показами свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_5 . Адвокат Осокін С.Ю. в своєму виступі послався на судову практику Полтавського апеляційного суду.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , покази свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , думку адвоката Осокіна С.Ю. та дослідивши письмові докази і диск з відеозаписами, суд прийшов до наступних висновків.

У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України - водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 слід враховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 264091 від 06 березня 2025 року, водій ОСОБА_1 06 березня 2025 року о 19 годині 40 хвилин по вул. Соборна, м. Подільськ, Одеська область керував автомобілем ВАЗ 21101, д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (почервоніння очей, запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння на місті зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року №1306.

Вина ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується наступними доказами:

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використання спеціальних технічних засобів (а.с. 3);

- направленням на огляд транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 4);

- відеозаписами зафіксованими на DVD диску (а.с. 12).

Аналіз досліджених під час судового розгляду доказів в своїй сукупності, поза розумним сумнівом дає підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та порушення ним вимог п. 2.5 ПДР України.

Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

На виконання вищевказаних вимог КУпАП до матеріалів справи додані відеозаписи з нагрудних камер поліцейських щодо обставин складання адміністративного протоколу відносно ОСОБА_1 .

Долучені до матеріалів справи відеозаписи повністю відображають події, які відбулися 06 березня 2025 року.

З відеозаписів, які долучені до матеріалів справи вбачається, що поліцейські їдуть за автомобілем, включивши проблискові маячки, подали сигнал для зупинки, автомобіль під керуванням водія ОСОБА_1 зупинився, поліцейський підійшов до автомобіля, представився, запропонував надати посвідчення водія та пройти тест на стан сп`яніння на приладі Драгер на місці зупинки транспортного засобу або в Подільській міській лікарні на що ОСОБА_1 відмовився. Поліцейський встановив анкетні данні, запропонував йому надати письмові пояснення та роз`яснив права. Також на відео зафіксовано, що ОСОБА_1 озвучили протокол і що його відсторонено від керування транспортним засобом та передано керування тверезому водію ОСОБА_2 , яка їхала разом з ним в автомобілі. Крім того інспектором СРПП озвучено, що за не користування ременем безпеки ОСОБА_1 підлягає штрафу в сумі 510 гривень. Після оголошення протоколу за ч. 1 ст. 130 КупАП ОСОБА_8 від пояснень відмовився та від отримання копії протоколу також.

Суд критично оцінює покази надані свідком ОСОБА_2 , яка є дружиною ОСОБА_1 та свідком ОСОБА_5 , який є колегою та оцінює їх пояснення як сприяння для уникнення ОСОБА_1 відповідальності про притягнення до адміністративної відповідальності.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Зокрема, у справі «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява № 10705/12) ЄСПЛ відзначив таке: «Суд при оцінці доказів керується критерієм «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою, така доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

Також має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (п. 86 рішення ЄС від 11 липня 2013 року у справі «Вєрєнцов проти України»).

Суд вважає, що відеозаписи, залучені інспекторами поліції як безумовний доказ у справі, повністю відповідають вимогам Інструкції. Будь-яких фактичних даних, які б спростували чи ставили під сумнів достовірність відеозаписів не надано. Не встановлено таких і під час судового розгляду справи. Зафіксовані відеозаписами обставини надають можливість повно та об`єктивно дослідити їх, конкретизувати поведінку поліцейських, які діяли в межах своєї компетенції та виконували свої професійні обов`язки у відповідності до Закону України «Про Національну поліцію» та ОСОБА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності. Досліджені відеозаписи фіксують реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, мають достатньо високу інформативність, позбавлені упередження і суб`єктивного ставлення, мають безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаного доказу у сукупності із іншими доказами по справі. Оглянуті відеозаписи дають можливість встановити їх узгодженість з іншими даними, що містяться в протоколі, а тому суд приймає їх як належні докази у справі.

Обставини, що обтяжують чи пом`якшують адміністративну відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, не встановлені.

Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі ОГаллоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29 червня 2007 року зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідно визнати винним ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та притягнути його до відповідальності у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ч. 1 ст. 130, ст.ст. 221, 283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП.

Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 копійок.

Реквізити для сплати штрафу: ГУК в Одеській області /м.Подільськ/21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37607526, банк отримувача: Казначейство України, номер рахунку (IBAN) UA848999980313080149000015001.

Реквізити для сплати судового збору: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

У графі «призначення платежу» платником повинно бути вказано: судовий збір, його ПІБ, ідентифікаційний номер, номер справи.

Платіжні документи, що свідчать про сплату штрафу та судового збору, слід негайно подати (надіслати) до суду.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення (ч. 1 ст. 307 КУпАП).

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена в порядку, передбаченому Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Суддя Г.В. Павловська