Рішення від 21 січня 2026 р. у справі №243/279/26 — Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Суд: Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 21 січня 2026 р.

Справа: №243/279/26

Суддя: Хаустова Т. А.

Номер провадження 2-а/243/19/2026

Номер справи 243/279/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2026 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого - судді Хаустової Т.А.,

за участю секретаря судового засідання - Чернікової Ю.К.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат НІКІТІН Валерій Вікторович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування Постанови у справі про адміністративне правопорушення № 98 від 11 липня 2025 року, -

ВСТАНОВИВ:

06 січня 2026 року ОСОБА_2 , представник позивача – адвокат Нікітін В.В., звернулися до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування Постанови у справі про адміністративне правопорушення № 98 від 11 липня 2025 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 11 липня 2025 року в м. Краматорськ тимчасово виконуючим обов`язки ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_3 , винесено Постанову № 98 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 ст. 210-1 КУпАП, якою накладено на громадянина ОСОБА_2 штраф у сумі 17000 гривень. ОСОБА_2 перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 , 27 січня 2025 року ОСОБА_2 пройдено ВЛК, ОСОБА_2 має бронювання від призову на військову службу під час мобілізації до 26 вересня 2026 року.

Позивач не згодний з вказаною Постановою та вважає її протиправною, та такою, що підлягає скасуванню судом з наступних підстав.

Згідно Постанови № 98 від 11 липня 2025 року, «01.03.2025 року, ІНФОРМАЦІЯ_2 направлена Укрпоштою повістка № 2785235 громадянину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про те, що 13.03.2025 року о 14 годині 00 хвилин, військовозобов`язаний ОСОБА_2 , зобов`язаний з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 для постановки на військовий облік, визначення призначення на особливий період та направлення для проходження медичного огляду, однак 13.03.2025 року ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_2 не прибув, а з`явився самостійно до ІНФОРМАЦІЯ_2 02.07.2025 року, чим порушив вимоги п. 1 ст. 22 та п. 2 ст. 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», скоївши дане правопорушення в умовах дії на території України особливого періоду.».

Отже, строк притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності відповідно до ст. 38 КУпАП складав 3 місяці з моменту вчинення правопорушення і сплив 13 червня 2025 року, а Постанову відносно ОСОБА_2 винесено 11 липня 2025 року. Таким чином, оскаржувана Постанова винесена тимчасово виконуючим обов`язки ІНФОРМАЦІЯ_1 , поза межами передбачених ст. 38 КУпАП строків притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Позивач звертає увагу суду на те, що Постанова № 98 від 11 липня 2025 року, не містить посилання на докази вчинення ним адміністративного правопорушення (пояснення свідків, акт, фото- чи відеозапис тощо відповідно до ст. 251 КУпАП), на підставі яких суб`єктом владних повноважень було прийнято рішення у формі Постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Вказані обставини свідчать про те, що відповідачем не було зібрано доказів вчинення адміністративного правопорушення, що суперечить як положенням КУпАП, так і Конституції України.

Розгляд справи проведено без участі ОСОБА_2 . Відповідачем не дотримано встановлених законодавчих норм, що регулюють порядок розгляду справ про адміністративне правопорушення, ст. 55 Конституції України, Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, посадова особа при розгляді справи не надала можливості ОСОБА_2 скористатися своїми правами, розглянув справу без участі особи, яка притягається до відповідальності, чим порушив право на захист, доступ до правосуддя, ОСОБА_2 був позбавлений права на захист, права надати особисті пояснення, заявляти клопотання, а тому така Постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до Постанови № 98, 13 березня 2025 року о 14 годині 00 хвилин, військовозобов`язаний ОСОБА_2 , зобов`язаний з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 для постановки на військовий облік, визначення призначення на особливий період та направлення для проходження медичного огляду. Вказані підстави для виклику до РТЦК є надуманими, зазначає позивач, адже він в січні 2025 року самостійно з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де оновив свої особисті дані, отримав направлення на військово-лікарську комісію, пройшов медичний огляд ВЛК та 27 січня 2025 року отримав висновок ВЛК, що підтверджується Довідкою ВЛК від 27 січня 2025 року, відмітками в військовому квитку.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить поновити строк звернення до суду з метою оскарження Постанови про накладення адміністративного стягнення № 98 від 11 липня 2025 року; визнати протиправною та скасувати Постанову № 98 від 11 липня 2025 року, про накладення відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.

Позивач ОСОБА_2 та представник позивача – адвокат Нікітін В.В. повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи належним чином. В судове засідання не з`явилися.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. В судове засідання не з`явився, будь-яких клопотань до суду не надавав.

Ухвалою суду від 07 січня 2026 року було відкрито провадження, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, із особливостями, встановленими ст.ст. 268, 272, 286 КАС України.

У відповідності до вимог ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено, що 11 липня 2025 року в м. Краматорськ тимчасово виконуючим обов`язки ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_3 , винесено Постанову № 98 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 ст. 210-1 КУпАП, якою накладено на громадянина ОСОБА_2 штраф у сумі 17000 гривень.

Згідно Постанови № 98 від 11 липня 2025 року, «01.03.2025 року, ІНФОРМАЦІЯ_2 направлена Укрпоштою повістка № 2785235 громадянину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про те, що 13.03.2025 року о 14 годині 00 хвилин, військовозобов`язаний ОСОБА_2 , зобов`язаний з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 для постановки на військовий облік, визначення призначення на особливий період та направлення для проходження медичного огляду, однак 13.03.2025 року ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_2 не прибув, а з`явився самостійно до ІНФОРМАЦІЯ_2 02.07.2025 року, чим порушив вимоги п. 1 ст. 22 та п. 2 ст. 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», скоївши дане правопорушення в умовах дії на території України особливого періоду.».

Відповідно до ст. 287 КУпАП, Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1,8 ч. 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження Рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 251 КУпАП визначено перелік фактичних даних в справі про адміністративне правопорушення, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (у т.ч. передбачені ст.ст. 210, 210-1 КУпАП).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Позивач зазначає, що розгляд справи про адміністративне правопорушення був проведений без його участі.

Згідно ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить Постанову по справі.

За приписами частини першої статті 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Статтею 278 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.

Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання (ст. 279 КУпАП).

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Фактичного розгляду справи про адміністративне правопорушення 11 липня 2025 року проведено не було, заяв та клопотань про розгляд без нього позивач не подавав, матеріали справи до початку розгляду справи не були надані йому для ознайомлення.

Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом норм частини 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Із змісту Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 вбачається, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Відповідно до закріпленого у ст. 62 Конституції України принципу особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Верховний Суд у постанові від 08 липня 2020 року у справі №463/1352/16-а вказав, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч. 9 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Отже, строк притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності відповідно до ст. 38 КУпАП складав 3 місяці з моменту вчинення правопорушення і сплив 13 червня 2025 року, а Постанову відносно ОСОБА_2 винесено 11 липня 2025 року. Таким чином, оскаржувана Постанова винесена тимчасово виконуючим обов`язки ІНФОРМАЦІЯ_1 , поза межами передбачених ст. 38 КУпАП строків притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Відповідно до Постанови № 98, 13 березня 2025 року о 14 годині 00 хвилин, військовозобов`язаний ОСОБА_2 , зобов`язаний з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 для постановки на військовий облік, визначення призначення на особливий період та направлення для проходження медичного огляду.

ОСОБА_2 в січні 2025 року, самостійно з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 де оновив свої особисті дані, отримав направлення на військово-лікарську комісію, пройшов медичний огляд ВЛК та 27 січня 2025 року отримав висновок ВЛК, що підтверджується Довідкою ВЛК від 27 січня 2025 року, відмітками в військовому квітку.

Відповідно до додатку Резерв +, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , придатний до служби у в/ч забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ, закладах (установах), медпідрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, ОЗ, охорони. Тип відстрочки – бронювання. Відстрочка до 26 вересня 2026 року. Дата ВЛК – 27 січня 2025 року.

Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» не містить норми про обов`язкове щорічне проходження ВЛК для всіх військовозобов`язаних. Він визначає, що громадяни проходять ВЛК згідно з направленням територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Обов`язок пройти ВЛК виникає, коли є офіційне направлення або розпорядження від територіального центру комплектування. Під час воєнного стану медична довідка дійсна протягом одного року. Проходження ВЛК для всіх військовозобов`язаних не є обов`язковим, якщо, наприклад, вони мають чинну відстрочку від призову або були виключені з військового обліку.

Відповідно до п. 69 Постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560, резервісти або військовозобов`язані, у яких відсутні скарги на стан здоров`я, на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду не направляються.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 07 червня 2024 року №675, процедура надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у зв`язку з бронюванням та відстрочки, передбаченої підпунктами 16-23 пункту 1 додатка 5, не передбачає направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 оголошено загальну мобілізацію.

Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, зокрема:

- з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;

- проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Згідно п.2 розділу II Прикінцевих і перехідні положення Закону України № 3621-IX від 21 березня 2024 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» передбачено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центральною управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Таким чином, Законом № 3621-IX визначено суб`єктів, на яких поширюється дія Закону - громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю) та встановлено суб`єктам закону обов`язок – самостійно пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.

Приписи частини 3 ст.210 КУпАП передбачають адміністративне правопорушення у формі порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період, та адміністративне стягнення за таке правопорушення - накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1,8 ч. 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження Рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 251 КУпАП визначено перелік фактичних даних в справі про адміністративне правопорушення, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (у т.ч. передбачені ст.ст. 210, 210-1 КУпАП).

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом норм частини 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не надано доказів, які б свідчили про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, за яке він притягнутий до відповідальності

Враховуючи викладене, наявні підстави для задоволення позовних вимог про скасування оскаржуваної Постанови та закриття провадження у справі відносно позивача.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

У відповідності до вимог частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 532,48 грн.. на користь Держави, то у відповідності до вимог частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства, вказані судові витрати слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 72. 77, 268, 272, 286 Кодексу адміністративного судочинства України; ст. ст. 210, 235, 245, 251, 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат НІКІТІН Валерій Вікторович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування Постанови у справі про адміністративне правопорушення № 98 від 11 липня 2025 року – задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати Постанову № 98 від 11 липня 2025 року, про накладення відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 , який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , судові витрати в розмірі 532,48 грн. (п`ятсот тридцять дві грн. 48 коп.).

Апеляційна скарга на Рішення суду подається протягом десяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складання повного судового Рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги Рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття Постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 22 січня 2026 року.

Головуючий:

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду

Донецької області Т.А. Хаустова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua