Постанова від 19 січня 2026 р. у справі №725/11220/25 — Чернівецький районний суд міста Чернівців

Єдиний унікальний номер 725/11220/25

Номер провадження 3/725/48/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2026 року Суддя Чернівецького районного суду міста Чернівців Піхало Н.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Чернівецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.140 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-

ВСТАНОВИВ :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 522485 від 24 листопада 2025 року, ОСОБА_1 8 листопада 2025 року, будучи відповідальною особою за належне утримання проїзної частини по вул. Рози Ауслендер, 12 у м. Чернівці, не забезпечив виконання робіт з ліквідації ямковості та напливів, не огородив небезпечну ділянку дороги відповідними дорожніми знаками, чим порушив Р01050003.

Такі дії ОСОБА_1 були кваліфіковані за ч. 4 ст. 140 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, повідомлявся судом належним чином про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив. Разом з тим, у матеріалах справи містяться його письмове клопотання про закриття провадження в справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП України, у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Зокрема, зазначав, що при складанні протоколу працівниками поліції не надано доказів на підтвердження того, що саме дії чи бездіяльність головного інженера Чернівецького міського комунального шляхово-експлуатаційного підприємства призвели до створення аварійної обстановки чи пошкодження транспортного засобу. Крім того, опис правопорушення, що зазначений у протоколі не містить ознак складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 140 КУпАП. Також до протоколу не надано доказів, які підтверджують факт ДТП, яка відбулася 8 листопада 2025 року у м. Чернівці на перехресті провулку Рози Ауслендер та вул. Рози Ауслендер навпроти будинку № 12, в результаті якої була створена аварійна обстановка чи пошкоджено транспортного засобу. Таким чином вважає, що матеріалами справи не мітять належних доказів, які б безсумнівно свідчили про те, що ОСОБА_1 не забезпечив виконання робіт з ліквідації ямковості, напливів, в результаті чого трапилась ДТП, яка призвела до створення аварійної обстановки чи пошкодження транспортного засобу. При цьому, напередодні 8 листопада 2025 року на адресу підприємства не надходило будь-яких звернень чи повідомлень щодо наявності на вищевказаному відрізку дороги ямковості або напливів й відповідно підприємство не було проінформовано про наявність дефектів в дорожньому полотні, які б могли призвести до аварійних ситуацій та утруднити рух.

Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 140 КУпАП та з цих підстав провадження у справі підлягає закриттю, виходячи з наступного.

Так, згідно ст.251 КУпАП, доказами у справі є будь-які дані, на основі яких орган (посадова особа) встановила наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, тощо, а також іншими документами, яким необхідно дати юридичну оцінку, яка має ґрунтуватися на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Виходячи зі змісту ст.ст.7,254,279 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, окрім виключень, зазначених у ст. 258 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та як один із засобів доказування (ст. 251 КУпАП), у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП.

Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. При цьому, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів.

З аналізу наведеної вище норми вбачається, що оцінці підлягає як кожний окремий доказ, так і всі зібрані докази в цілому, на підставі чого суддя повинен зробити обґрунтований висновок про їх належність і допустимість, достовірність та достатність фактичних даних, що встановлюються цими доказами, та мають значення для справи.

При цьому, протокол є важливим процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, за які передбачена адміністративна відповідальність, й відповідно він та його невід`ємні складові повинні бути оформлені належним чином, містити в собі всі дані, необхідні для своєчасного та об`єктивного вирішення питання про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення.

При цьому, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути доведені сукупністю належних і допустимих доказів.

Таким чином, на суддю при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення ст. 278 КУпАП покладено обов`язок вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи.

Разом з тим, ознайомившись зі змістом складеного протоколу та доданими до нього доказами, суд приходить до наступного.

Так, за приписами диспозиції ч.4 ст. 140 КУпАП визначено, що відповідальність передбачена за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху.

Частина 4 цієї статті встановлює відповідальність за вчинення будь-якого з названих вище порушень, що спричинили створення аварійної обстановки або пошкодження транспортних засобів, вантажів, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

При цьому, складом адміністративного правопорушення є передбачена нормами права сукупність ознак (елементів), за наявності яких те чи інше протиправне діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення.

Таку сукупність ознак формують чотири складових елементи: об`єкт, об`єктивна сторона (характеризують зовнішню сторону правопорушення); суб`єкт та суб`єктивна сторона (характеризують внутрішню сторону правопорушення).

Для притягнення особи до адміністративної відповідальності, суду необхідно встановити наявність усіх елементів.

Також слід зазначити, що ч. 4 ст. 140 КУпАП містить кваліфікований склад, встановлюючи відповідальність за вчинення будь-якого з названих вище правопорушень, ускладненого спричиненням створення аварійної обстановки або пошкодження транспортних засобів, вантажів, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Суб`єктом цього адміністративного правопорушення можуть бути як посадові особи так і громадяни, до кола повноважень яких входить дотримання правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд та вжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху або відновлення безпечних умов для руху, а також громадяни.

Разом з тим, зазначена вище норма закону є бланкетною, а тому вирішення питання щодо наявності чи відсутності в діях посадової особи ознак адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 140 КУпАП передбачає необхідність аналізу нормативно-правових актів, які регламентують діяльність у цій сфері суспільних відносин, а також безпосередніх функціональних обов`язків посадових осіб, до компетенції яких входить забезпечення цих правил, норм та стандартів.

Таким чином, у протоколі про адміністративне правопорушення має бути зазначено, не лише про те, які саме професійні обов`язки покладались на винну особу, а й відомості про те, відповідно до яких конкретно нормативних актів (інструкцій, правил, вказівок тощо) вони покладені, та які з цих обов`язків не виконані взагалі або виконані неналежним чином.

Разом з тим, в даному випадку протокол серії ЕПР1 № 522485 від 24 листопада 2025 року відносно ОСОБА_1 складений без врахування вимог Закону й відповідно в протоколі не зазначено конкретно які саме правила, норми, стандарти, пункти ДСТУ та інші законодавчі акти чи правила тощо, зокрема положення Закону України "Про дорожній рух" та Правила дорожнього руху України,порушив ОСОБА_1 , будучи відповідальною особою за належне утримання проїзної частини по АДРЕСА_2 порушив ОСОБА_1 , а також які саме обов`язки він виконав або виконав неналежним чином.

Крім того, з протоколу убачається, що в провину ОСОБА_1 ставиться саме, «не забезпечення виконання робіт з ліквідації ямковості та напливів, не огородження небезпечної ділянки дороги відповідними дорожніми знаками, чим допущено порушення Р01050003, однак це за норма права є незрозумілим.

Таким чином, із фабули сформованої в протоколі про адміністративне правопорушення та суті інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення неможливо зрозуміти, що конкретно йому ставиться у вину, які саме правила, норми і стандарти ним порушено, з розкриттям їх змісту.

Без цього порушується право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, знати у чому вона обвинувачується, а відтак і право на захист.

Крім того, при зазначенні суті адміністративного правопорушення, у порушення ч. 4 ст. 140 КУпАП працівниками поліції не розкрито кваліфікований склад даної норми права, який ускладнений створення аварійної обстановки або пошкодження транспортних засобів, вантажів, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

При цьому, суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Також слід зазначити, що згідно п.п. 1, 3 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395 (далі Інструкція №1395) протокол про адміністративне правопорушення складається відповідно до статті 254 КУпАП. При складанні протоколу про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 139, частиною четвертою статті 140 КУпАП або постанови у справі про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою - третьою статті 140 КУпАП (коли протокол не складається), до них необхідно долучати акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі (додаток 2) з відповідними замірами та схемою про: 1) пошкодження шляхів, залізничних переїздів, інших шляхових споруд, трамвайних колій чи технічних засобів регулювання дорожнього руху; 2) самовільне знімання, закриття чи встановлення технічних засобів регулювання дорожнього руху; 3) перешкоду для дорожнього руху, у тому числі забруднення шляхового покриття; 4) пошкодження асфальтобетонного покриття доріг унаслідок руху машин на гусеничному ходу; 5) умови та стан шляху, які загрожують безпеці дорожнього руху; 6) порушення нормативів щодо обладнання на дорогах місць проведення ремонтних робіт, залишення дорожніх машин, будівельних матеріалів, конструкцій; 7) порушення або невиконання правил на підприємствах, в установах та організаціях під час розроблення та виготовлення транспортних засобів і деталей до них або інших предметів їх додаткового обладнання, під час проектування, реконструкції та ремонту шляхів, залізничних переїздів, інших шляхових споруд.

Однак, до матеріалів даної справи працівниками поліції не надано відповідно акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі з відповідними замірами та схемою, як не надано й належних та допустимих доказів на підтвердження ДТП, зокрема відповідної схеми ДТП, складеної поліцейським з прив`язкою до місцевості, а також доказів створення аварійної обстановки або пошкодження транспортних засобів.

Таким чином, неналежне оформлення матеріалів протоколу про адміністративне правопорушення, а саме відсутність наведених вище даних, позбавляє суд можливості об`єктивно встановити обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, та прийняти законне рішення.

Саме по собі складання протоколу не може слугувати доказом на підтвердження вини ОСОБА_1 . Інші докази у справі відсутні.

При цьому, постанова Чернівецького районного суду міста Чернівців від 09.12.2025 року про направлення матеріалів на доопрацювання для усунення недоліків виконана не була.

У відповідності до вимог ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Наведені вище обставини виключають наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст.140 КУпАП.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст.140 КУпАП громадянина ОСОБА_1 , - закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Чернівецького районного

суду міста Чернівців Піхало Н.В.