Рішення від 01 грудня 2025 р. у справі №204/6854/25 — Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №204/6854/25

провадження №2/176/1822/25

РІШЕННЯ

Іменем України

02 грудня 2025 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

у складі: головуючого – судді Павловської І.А.,

з участю секретаря Ніколенко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жовті Води цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Великоновосілківської селищної військової адміністрації Волноваського району Донецької області про визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Великоновосілківської селищної військової адміністрації Волноваського району Донецької області про визнання права власності.

Ухвалою судді Чечелівського районного суду міста Дніпра від 28 липня 2025 року матеріали вищевказаної позовної заяви за підсудністю передано на розгляд до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що з метою реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вона звернулася з заявою до державного реєстратора, однак їй було відмовлено, оскільки під час розгляду державним реєстратором встановлено, що в Державному реєстрі речових прав відсутній відкритий розділ на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 . Відомості про технічні характеристики закінченого будівництвом об`єкта з Єдинох державної електронної системи у сфері будівництва заявником не надано.

Вищевказані обставини унеможливлюють проведення державної реєстрації прав у порядку встановленому Законом.

Зазначає, що оригінал свідоцтва про право власності було знищено восени 2024 року під час артилерійського обстрілу населенного пункту Слов`янка, Волноваського району, Донецької області, який на даний час знаходиться в окупації та в певний період знаходився в зоні можливих та активних бойових дій.

На підставі викладеного, просить суд визнати за нею право приватної власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, літера А-1, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 49,4 кв.м, житловою площею 22,5 кв.м., літня кухня літ. Б-1, сарай літ. В-1, сарай літ. Г-1, сарай літ. Д-1, гараж літ.Е-1, сарай літ. Ж-1, погреб літ. п-1, вбиральня літ. З-1, паркан №1, ворота №2

Ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 02 липня 2025 року по справі відкрито провадження та визначено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою судді Чечелівського районного суду міста Дніпра від 28 липня 2025 року матеріали вищевказаної позовної заяви за підсудністю передано на розгляд до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою судді Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 12 вересня 2025 року зазначену позовну заяву прийнято до свого провадження та визначено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

Позивач у судове засідання не з`явився. При цьому, представник позивача – адвокат Шевченко Л.О.надала заяву, в якій просить розглянути справу без участі позивача. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача Великоновосілківської селищної військової адміністрації в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений про день та час розгляду справи. Подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Оскільки сторони по справі у судове засідання не з`явилися, в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до виписки від 03.04.2025 року №01-25/949 житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 згідно книги №11 погосподарського обліку за період з 2016 року по 2020 рік, номер об`єкту господарського обліку 851-1, належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1

Згідно наданої інформації Великоновосілківської селищної військової адміністрації Волноваського району Донецької області від 09.04.2025 №01-25/1024 зазначено, що Великоновосілківська селищна військова адміністрація не може надати копію свідоцтва про право власності від 09.10.1990 року виданого на ім`я ОСОБА_1 . Документи, а саме інвентарна справа домогосподарства, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , зберігались в приміщенні Комунального підприємства «Великоновосілківське бюро технічної інвентаризації», та після початку повномасштабного вторгнення не були евакуйовані. У зв`язку з проведенням на даний час на території селища Велика Новосілка активних бойових дій, Великоновосілківська селищна військова адміністрація інформацією стосовно теперішнього місця перебування та стану інвентарної справи домогосподарства, що належить ОСОБА_1 , не володіє.

Відповідно інформаційного листа архівного відділу Волноваської районної державної адміністрації №01-31-59/07-06/49 від 15.04.2025 року в архівному відділі по фонду «Великоновосілківська районна рада» зберігаються документи починаючи з 1992 року. Архівні документи фонду «Великоновосілківська районна рада» включно по 1991 рік, були передані на державне зберігання до Державного архіву Донецької області. В зв`язку з чим, надати завірену належним чином копію рішення виконавчого комітету Великоновосілківської районної ради від 20.01.1988 за №8 не має можливості.

Відповідно до інформації наданої Державним архівом Донецької області від 24.04.2025 року №01-25/296, всі документи, які знаходились на зберіганні в держархіві області до 2014 року, у тому числі рішення виконавчих комітетів районних рад до 1991 року, залишились у м.Донецьк яке, відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженому Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року №376, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року №380/43786, з 07.04.2014, є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України. У зв`язку з цим, провести виявлення та надати будь-яку інформацію за фондами держархіву області натепер неможливо.

Згідно технічного паспорту на житловий будинок розташованого за адресою АДРЕСА_1 , було побудовано позивачем до 05.08.1992 року, має технічні характеристики: житловий будинок літ. А1, загальною площею 49,4 кв.м, житловою площею 22,5 кв.м., літня кухня літ. Б-1, сарай літ. В-1, сарай літ. Г-1, сарай літ. Д-1, гараж літ.Е-1, сарай літ. Ж-1, погреб літ. п-1, вбиральня літ. З-1, паркан №1, ворота №2, тому вказаний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами на підставі технічного паспорту вважається введеним до експлуатації, самочинно збудовані будівлі та споруди відсутні.

З метою реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно позивачка звернулася з заявою до державного реєстратора, однак їй було відмовлено у проведені реєстраційних дій, оскільки під час розгляду державним реєстратором встановлено, що в Державному реєстрі речових прав відсутній відкритий розділ на зазначений об`єкт нерухомого майна.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. У пункті 1 частини другої зазначеної статті передбачено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до частини першої статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном згідно з положеннями частини першої статті 317 ЦК України.

Частиною першою статті 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За змістом статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У статті 328 ЦК України визначено презумпцію правомірності набуття права власності. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Ураховуючи, що відповідно до статті 328 цього Кодексу набуття права власності це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт і чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 ЦК України (аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 21 листопада 2018 року у справі N 920/615/16, від 05 вересня 2019 року у справі N 907/310/18).

Стаття 392 ЦК України, в якій ідеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне у позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі N 760/14438/15-ц.

Отже, розглядаючи обставини цієї справи в контексті вказаних норм права за загальним правилом судове рішення не породжує права власності, а лише підтверджує наявне право власності, набуте раніше на законних підставах, у випадках, коли це право не визнається, заперечується або оспорюється. Тобто положення стаття 392 ЦК України спрямована на захист існуючого, наявного права, що виникло у позивача з передбачених законодавством підстав і підтверджується належними та допустимими доказами.

Передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності у судовому порядку, зокрема у визначений спосіб, є наявність підтвердженого належними доказами права власності особи щодо майна, право власності на яке оспорюється або не визнається іншою особою, а також підтверджене належними доказами порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно. Така правова позиція викладена у пункті 13 постанови Верховного Суду від 20 березня 2018 року у справі N 910/1016/17, пункті 12 постанови від 17 квітня 2018 року у справі N 914/1521/17).

З огляду на викладене, ураховуючи надані суду докази, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 81, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Великоновосілківської селищної військової адміністрації Волноваського району Донецької області про визнання права власності задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , право приватної власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, літера А-1, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 49,4 м.кв, житловою площею 22,5 м.кв., літня кухня літ. Б-1, сарай В-1, сарай літ. Г-1, сарай літ. Д-1, гараж літ. Е-1, сарай літ. Ж-1, погріб літ. п-1, вбиральна літ. З-1, паркан №1, ворота №2.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя Жовтоводського міського суду

Дніпропетровської області Інна ПАВЛОВСЬКА