Рішення від 20 січня 2026 р. у справі №395/1991/25 — Новомиргородський районний суд Кіровоградської області

Справа № 395/1991/25 Провадження № 2/395/58/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2026 року м. Новомиргород

Новомиргородський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого - судді Забуранного Р.А.

при секретарі Романенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомиргороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітнього сина у зв`язку з продовженням навчання,-

ВСТАНОВИВ:

До суду із позовом звернулася ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітнього сина у зв`язку з продовженням навчання, вказавши, що ОСОБА_3 перебувала у зареєстрованому шлюбі із відповідачем ОСОБА_2 .

Під час спільного проживання у зареєстрованому шлюбі у них народився син: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Даний факт підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 , згідно якого батьком дитини записаний відповідач ОСОБА_2 .

В зв`язку з погіршенням взаємовідносин, рішенням суду їх з відповідачем шлюб було розірвано та з відповідача на її користь були стягнуті аліменти на утримання їхнього з ним сина, який залишився проживати з нею.

Зокрема, рішенням суду на користь позивача були стягнуті аліменти в розмірі частини всіх заробітків (доходів) щомісячно до досягнення сином повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Таким чином, з відповідача ОСОБА_2 по теперішній час стягувалися аліменти на утримання їхнього із позивачем сина.

25 грудня 2015 року ОСОБА_3 вдруге одружилася, та Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кіровоградського міського управління юстиції було зареєстровано її шлюб. Під час реєстрації шлюбу вона змінила своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 » на прізвище чоловіка « ОСОБА_6 ».

ІНФОРМАЦІЯ_2, їхньому з відповідачем сину ОСОБА_7 виповнилося 18 років, а відтак стягнення аліментів за вищевказаним рішенням суду закінчується.

У вересні 2025 року їх син поступив навчатися на денне комерційне відділення Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка та на теперішній час продовжує там навчання.

Термін закінчення навчального закладу - 30 червня 2028 року.

Враховуючи той факт, що син навчається на денній формі навчання, то відповідно з цим, він не має можливості працевлаштуватися та отримувати заробітну плату, щоб самостійно забезпечити свою життєдіяльність, у т.ч. пов`язану з навчанням.

Під час навчання сину потрібно проходити багато занять за індивідуальною системою навчання, що потребує додаткових коштів. Також, кошти потрібні на участь у практичних заняттях, написання рефератів, придбання спецодягу, тощо.

На даний час син продовжує проживати разом із позивачем, однак самостійно він не в змозі оплачувати своє навчання, ЖКП, забезпечити свою життєдіяльність.

З ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідач закінчив сплачувати аліменти на утримання сина у зв`язку із досягненням ним повноліття.

Зрозуміло, що після закінчення сплати аліментів ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3 , як мати самостійно не в змозі і надалі утримувати сина, а відтак потребує матеріальної допомоги з боку батька дитини.

Останній час батько дитини практично не підтримує родинні стосунки з сином та не спілкується з нами, а відтак у позивача навіть немає можливості звернутися до нього з пропозицією добровільно надати матеріальну допомогу на утримання їхнього сина до закінчення ним навчання.

Все це змусило позивача звернутися з позовом до суду, з проханням задовольнити позов та стягнути з відповідача аліменти на свою користь на утримання сина в розмірі частки з усіх видів заробітку (доходу) батька щомісячно, починаючи стягнення від дня наступного після досягнення сином повноліття, з 16 жовтня 2025 року і до закінчення сином навчання, тобто, до 30.06.2028 року.

16.12.2025 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому останній вказав, що позов частково не визнає. Свої вимоги аргументував тим, що 18.06.2023 року, під час виконання бойового завдання пов`язаного із захистом батьківщини, отримав тяжке поранення, на сьогоднішній день його витрати на лікування є життєво необхідними та постійними, а тому суттєво впливають на його здатність сплачувати аліменти у розмірі заробітку (доходу), просив суд врахувати його стан здоров`я, відмовити у задоволенні позову в частині стягнення аліментів у розмірі частини його доходу, визначити аліменти у розмірі 1/8 частини його доходу.

В судове засідання позивачка не з`явилася. До суду надала заяву про розгляд справи без її участі, просила суд задовольнити позов повністю.

Відповідач в судове засідання не з`явився.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за такими підставами.

В судовому засіданні беззаперечно встановлено, що ОСОБА_3 перебувала у зареєстрованому шлюбі із відповідачем ОСОБА_2 .

Під час спільного проживання у зареєстрованому шлюбі у них народився син: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Даний факт підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 , згідно якого батьком дитини записаний відповідач ОСОБА_2 .

В зв`язку з погіршенням взаємовідносин, рішенням суду їх з відповідачем шлюб було розірвано та з відповідача на її користь були стягнуті аліменти на утримання їхнього з ним сина, який залишився проживати з нею.

Зокрема, рішенням суду на користь позивача були стягнуті аліменти в розмірі частини всіх заробітків (доходів) щомісячно до досягнення сином повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Таким чином, з відповідача ОСОБА_2 по теперішній час стягувалися аліменти на утримання їхнього із позивачем сина.

25 грудня 2015 року ОСОБА_3 вдруге одружилася, та Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кіровоградського міського управління юстиції було зареєстровано її шлюб. Під час реєстрації шлюбу вона змінила своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 » на прізвище чоловіка « ОСОБА_6 ».

ІНФОРМАЦІЯ_2, їхньому з відповідачем сину ОСОБА_7 виповнилося 18 років, а відтак стягнення аліментів за вищевказаним рішенням суду закінчується.

У вересні 2025 року їх син поступив навчатися на денне комерційне відділення Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка та на теперішній час продовжує там навчання.

Термін закінчення навчального закладу - 30 червня 2028 року.

Враховуючи той факт, що син навчається на денній формі навчання, то відповідно з цим, він не має можливості працевлаштуватися та отримувати заробітну плату, щоб самостійно забезпечити свою життєдіяльність, у т.ч. пов`язану з навчанням.

Під час навчання сину потрібно проходити багато занять за індивідуальною системою навчання, що потребує додаткових коштів. Також, кошти потрібні на участь у практичних заняттях, написання рефератів, придбання спецодягу, тощо.

На даний час син продовжує проживати разом із позивачем, однак самостійно він не в змозі оплачувати своє навчання, ЖКП, забезпечити свою життєдіяльність.

З ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідач закінчив сплачувати аліменти на утримання сина у зв`язку із досягненням ним повноліття.

Зрозуміло, що після закінчення сплати аліментів ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3 , як мати самостійно не в змозі і надалі утримувати сина, а відтак потребує матеріальної допомоги з боку батька дитини.

Останній час батько дитини практично не підтримує родинні стосунки з сином та не спілкується з нами, а відтак у позивача навіть немає можливості звернутися до нього з пропозицією добровільно надати матеріальну допомогу на утримання їхнього сина до закінчення ним навчання.

Згідно довідки виданої Центральноукраїнським державним університетом імені Володимира Винниченка №167/2025 від 17.09.2025 року, строк навчання сина закінчується 30.06.2028 року.

Позивачу відомо, що відповідач ОСОБА_2 є працездатною особою та має місце постійної роботи. А тому він може і зобов`язаний надати позивачу матеріальну допомогу на утримання їхнього сина на період його навчання, який закінчується 30.06.2028 року, тобто раніше до досягнення сином 23 років.

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , під час виконання бойового завдання пов`язаного із захистом батьківщини, отримав тяжке поранення, на сьогоднішній день його витрати на лікування є життєво необхідними та постійними, а тому суттєво впливають на його здатність сплачувати аліменти у розмірі заробітку (доходу), просив суд врахувати його стан здоров`я, відмовити у задоволенні позову в частині стягнення аліментів у розмірі частини його доходу, визначити аліменти у розмірі 1/8 частини його доходу. На підтвердження свого стану він надав до суду копію посвідчення УБД, копію довідки ВЛК № 47 від 21.08.2023 року, № 4054/1 від 28.03.2024 року, № 2025-0812-1249-3227-0 від 12.08.2025 року.

Суд критично ставиться до аргументів відповідача щодо стягнення аліментів на утримання сина.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Статтею 199 СК України передбачено, якщо повнолітні донька, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Дослідивши матеріали справи, приймаючи до уваги стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів та дитини та інші обставини, що мають істотне значення, суд прийшов до висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути аліменти на дитину в примусовому порядку у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% (відсотків) прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст.191, 199 СК України, ст. ст. 258-259, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітнього сина у зв`язку з продовженням навчання- задовольнити частково.

Стягувати щомісяця з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% (відсотків) прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16 жовтня 2025 року, і до припинення навчання сином ОСОБА_7 , яке настане 30 червня 2028 року .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , судовий збір на користь держави у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає виконанню негайно, в іншій частині рішення суду підлягає виконанню після набрання ним законної сили.

Учасники справи можуть ознайомитись з текстом судового рішенням, в електронній формі, на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень в мережі Інтернет - http://reyestr.court.gov.ua.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя: Р. А. Забуранний

Повний текст судового рішення виготовлений 21 січня 2026 року.