Постанова від 20 січня 2026 р. у справі №383/41/26 — Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Справа № 383/41/26

Номер провадження 3-зв/383/1/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2026 року суддя Бобринецького районного суду Кіровоградської області Адаменко І.М., розглянувши матеріали адміністративної справи які надійшли від Відділення поліції №3 (м. Бобринець) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

12 січня 2026 року до Бобринецького районного суду Кіровоградської області надійшли матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.01.2026 року вказані матеріали для розгляду передані головуючому судді Замші О.В.

14 січня 2026 року представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Замша Д.Д. подав до суду заяву про відвід судді Замши О.В. Заяву обґрунтовує тим, що суддя Замша О.В. є дружиною адвоката Замши Д.Д. тому не може здійснювати розгляд даної справи у зв`язку з можливим конфліктом інтересів.

Від представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Замши Д.Д. до суду надійшло клопотання про розгляд заяви про відвід судді за його відсутності та відсутності ОСОБА_1 при цьому заяву про відвід судді просив задовольнити.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явилися, їх неявка не перешкоджає розгляду питання про відвід судді.

Ознайомившись із заявою про відвід судді та доданими до неї матеріалами, суд приходить до висновку, що заява про відвід судді підлягає задоволенню.

Згідно із ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Статтею 246 КУпАП встановлено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у містах, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить статті, яка б передбачала самовідвід судді, проте, інші кодекси України кримінальний процесуальний, цивільний процесуальний та Кодекс адміністративного судочинства України, мають відповідні статті про відвід (самовідвід) судді, а тому, при вирішенні питання щодо розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення в розумінні заявлення відводу судді, підлягає застосуванню аналогія права.

Радою суддів України № 34 від 08.06.2017 року роз`яснено, що у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суддя, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України, та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини має визначатися за суб`єктивними та об`єктивними критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, а також його склад, - відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступень, що свідчать про небезсторонність суду.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.06 року у справі «Білуга проти України», від 28.10.98. у справі «Ветштан проти Швейцарії», тощо), важливим питанням є довіра, яку суди мають вселяти у громадськість в демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, має брати самовідвід або бути відведений.

В силу ст. 55 ч. 3 п. 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

У кодексі України про адміністративні правопорушення відсутня стаття, яка б передбачала відвід судді. Проте, діючий Кримінальний процесуальний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України, Кодекс адміністративного судочинства України передбачають відвід судді, а тому при розгляді вищевказаної заяви про відвід судді, у даному випадку, застосовується аналогія закону з метою юридичного захисту прав, свобод та інтересів зацікавлених осіб.

Так, згідно п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Частиною 1, 2 ст. 80 КПК України передбачено, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 80 КПК України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим. Тобто відвід має містити вказівку на підстави, що зумовлюють його наявність. Особа, яка заявила відвід повинна викласти відомі їй обставини, з якими вона пов`язує усунення судді від участі у судовому провадженні.

Інститут відводу має важливе значення для реалізації демократичних принципів судового процесу, сприяє ефективному розгляду справи і забезпечує правильне вирішення справи.

Норма про відвід гарантує неупередженість у здійсненні правосуддя, запобігає можливості скасування рішень за мотивами незаконності складу суду, заінтересованості певних суб`єктів, що з`ясувалися під час перевірки справи судом апеляційної та касаційної інстанції.

З метою виключення сумніву щодо об`єктивного, безстороннього розгляду справи та для забезпечення умов, за яких у будь-кого не виникало б сумнівів щодо розгляду справи безстороннім та неупередженим судом, доходжу до висновку щодо наявності підстав для задоволення заяви представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Замши Д.Д. про відвід судді Бобринецького районного суду Кіровоградської області Замши О.В. у даній справі.

Керуючись ст. 129 Конституції України, ст.48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст. ст. 246, 283-285 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Замши Дмитра Дмитровича про відвід судді Бобринецького районного суду Кіровоградської області Замши Олени Володимирівни у справі № 383/41/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП задовольнити.

Матеріали справи про адміністративне правопорушення №383/41/26 передати до канцелярії Бобринецького районного суду Кіровоградської області для повторного автоматизованого розподілу між суддями.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя І. М. Адаменко