Рішення від 18 січня 2026 р. у справі №511/2575/25 — Роздільнянський районний суд Одеської області

Роздільнянський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/2575/25

Номер провадження: 2-а/511/1/26

19 січня 2026 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Бобровська І. В.,

секретаря судового засідання Чернеги А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Роздільна Одеської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови та визнання дій незаконними, -

ВСТАНОВИВ:

До Роздільнянського районного суду Одеської області надійшов вказаний позов, згідно з яким позивач просить:

-постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) від 14 липня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення відносно нього за частиною 3 статті 210-1 КУпАП - скасувати;

-провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП.

Стислий виклад позиції позивача.

Під особистий підпис ОСОБА_1 отримав повістку про явку до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 10:00 годину 02 липня 2025 року.

Втім, на вказану дату та час позивач не зміг з`явитися, оскільки відповідно до медичної картки хворого № 3560, з 30 червня по 07 липня 2025 року перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Міська клінічна інфекційна лікарня», про що наступного дня після виписки повідомив відповідача, надавши копію відповідної виписки.

Однак, відповідач 14 липня 2025 року ухвалив постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, згідно з якою військовозобов`язаний ОСОБА_1 порушив вимоги статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки не з`явився на 10:00 годину 02 липня 2025 року в зазначений час.

Стислий виклад заперечень відповідача.

Начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 подав відзив на позовну заяву, згідно з яким просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки позивач не повідомив ТЦК та СП у встановленому порядку про перебування на стаціонарному лікуванні з 30 вересня «2024» року по 07 липня «2024» року. Будь-яких медичних документів, що підтверджують тимчасову непрацездатність, не надано.

Процесуальні дії у справі (окрім протокольних).

15 серпня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Фактичні обставини, встановлені судом.

25 червня 2025 року ОСОБА_1 отримав повістку особисто під підпис, згідно з якою він викликається до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 10:00 годину 02 липня 2025 року.

Згідно з рапортом начальника відділення військового обліку та бронювання ОСОБА_3 , ОСОБА_1 була вручена повістка для проходження ВЛК з прибуттям на 02 липня 2025 року, однак на зазначений час він не з`явився, документів на підтвердження причин не прибуття не надав, чим порушив вимоги частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

14 липня 2025 року тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 ухвалив рішення про притягнення ОСОБА_1 за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, оскільки він не з`явився по повістці на 10:00 годину 02 липня 2025 року, чим порушив вимоги статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Згідно з виписки із медичної карти № 3560 стаціонарного хворого, ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 30 червня по 07 липня 2025 року у КНП «Міська клінічна інфекційна лікарня».

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, та норми права, які застосував суд, мотиви їх застосування.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон) встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Відповідно до абзацу 5 частини 1 статті 1 Закону особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні розпочався з 17 березня 2014 року, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17 березня 2014 року №303/2014 «Про часткову мобілізацію».

24 лютого 2022 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-ІХ, яким затверджено указ Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України та діє на теперішній час.

Дії позивача кваліфіковані за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, яка передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, зокрема, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справи і посилання на норму закону, яка передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення. Дотримання цих вимог має виключне значення для встановлення об`єктивної істини при оскарженні такої постанови в судовому порядку.

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Згідно з частиною другою статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються:

-перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк;

-смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Як встановлено з фактичних обставин справи, позивач не з`явився за викликом через перебування на стаціонарному лікуванні, що підтверджується випискою із медичної картки № 3560 стаціонарного хворого.

Разом з цим, фабула інкримінованого діяння в оскаржуваній постанові не містить інформації відносно не повідомлення ОСОБА_1 про наявність/відсутність поважності причин неявки за повісткою.

Слід зазначити, що переглядаючи постанову про притягнення особи до адміністративної відповідальності, яка прийнята уповноваженим органом, суд не може вийти за межі обвинувачення або уточнити в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунути певні розбіжності або неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки в такому випадку суд перебиратиме на себе функції сторони обвинувачення, чим порушить принцип рівності сторін і вимоги змагальності процесу. За таких обставин особа буде позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом. Ба навпаки, вона буде змушена захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується.

Втім, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Стаття 72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За правилами частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Пункт 3 частини 3 статті 286 КАС України визначає, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП встановлено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, оцінивши докази та аргументи сторін, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відносно детальної відповіді на кожен аргумент сторін, як неодноразово відзначав Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (§§ 29-30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «Ruiz Torija v. Spain», заява № 18390/91).

Керуючись статтями 72, 77, 139, 246, 286, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову № F521879 від 14 липня 2025 року тимчасово виконуючого обов`язки ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП - скасувати і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 605,60 гривень.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 .

Суддя І. В. Бобровська