Рішення від 01 грудня 2025 р. у справі №496/3848/25 — Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/3848/25

Провадження № 2/496/2640/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2025 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

Судді - Буран В.М., за участю: секретаря - Агаджанян Д.Х.,

представника позивача - ОСОБА_1 в режимі ВКЗ

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Біляївка Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та дружини,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду із вказаним позовом.

Свої вимоги мотивує тим, що сторони перебували у шлюбі з 27.11.2020 р. у якому у них народилась донька ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

10.06.2025р. рішенням Біляївського районного суду Одеської області шлюб був розірваний.

Позивачка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку. Просить стягнути з відповідача аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частки усіх видів заробітку, щомісячно, починаючи з дня подачі позову і до досягнення дитиною трьох років, також стягнути з відповідача на користь позивачки аліментів на користь позивачки на утримання доньки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частини усіх видів заробітку.

Представник позивача в судовому засіданні на позову наполягала та просила його задовільнити.

Відповідач в судове засідання яке відбулося 11.09.2025р. з`явився просив справу відкласти у зв`язку з тим, що він хоче заключити договір з адвокатом так як позов не визнає.

В судове засідання яке було призначене на 28.11.2025р. відповідач або його представник не з`явився, заперечення або відзив до суду не надходив.

В судове засідання яке було призначене на 02.12.2025р., на оголошення рішення суду відповідач не з`явився, причини неявки суду невідомі.

В установлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строки відповідач не подав до суду відзив на позов.

Згідно із ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України - неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 27.11.2020 р. сторони уклали шлюбу, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , зареєстроване Малиновським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) актовий запис №2920 (а.с.9).

Сторони по справі мають доньку: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом серії НОМЕР_2 , зареєстрованого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №1508 (а.с.6).

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 10.06.2025 р. справа №496/2678/25 шлюб між сторонами був розірваний (а.с.10-11).

При визначенні розміру аліментів, відповідно до ст. 182 Сімейного Кодексу України, суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Позивачка сама не може утримувати неповнолітню доньку та нести одноособово витрати пов`язані з її утриманням, відповідач є здоровою, працездатною людиною, інших осіб на утриманні не має, тому суд вважає за можливе стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої доньки.

Згідно з ч.3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 ст. 182 СК України).

Оцінюючи всі зібрані по справі докази, враховуючи інтереси дитини для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя, її повного та всебічного розвитку, матеріальний та сімейний стан платника аліментів, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 має задовільний стан здоров`я, не має інших дітей та аліменти більше нікому не сплачує, має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення донькою повноліття.

Судом встановлено, що позивачка разом з донькою проживають за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно ч.1, ч. 4 ст. 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму встановленого законом. Особливим видом права подружжя на утримання є право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу дружини та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.

Згідно із статті 84 СК України право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини», ч. 1 - дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності; ч. 2 - дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років; ч. 3 - якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років; ч. 4 - право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу; ч. 5 - аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду; ч. 6 - право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Стаття 85 СК України регулює правовідносини з припинення права дружини на утримання.

Принципове положення законодавця полягає у тому, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, і в разі розірвання шлюбу. Не перешкоджатиме виникненню цього права і застування інституту недійсності шлюбу у випадках, коли дружина не знала і не могла знати про перешкоди до реєстрації шлюбу.

Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині - матері незалежно від цієї обставини.

У Сімейному кодексі України не встановлено максимального розміру аліментів, які можуть бути стягнені судом на утримання одного з подружжя. Суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у результаті їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. При цьому, суд у першу чергу виходить з прожиткового мінімуму й життєвих потреб особи. Аліменти мають бути достатніми й спів розмірними з огляду на цілі зобов`язання по утриманню. Критерії, якими має керуватися суд при визначенні розміру аліментів, в законі значно розширені. Як і раніше, в першу чергу суд виходить з матеріального і сімейного стану платника та одержувача аліментів.

Матеріальне становище платника оцінюється, виходячи з вартості належного йому майна, розміру заробітку (доходу). Про матеріальне становище також свідчить розмір витрат, що здійснюються платником на утримання себе й членів своєї сім`ї.

Аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану (ст. 80 Сімейного Кодексу України).

При вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд виходить з положень ст. 84 Сімейного Кодексу України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», та бере до уваги стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров`я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов`язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду.

Суд, вирішуючи питання про стягнення аліментів керується загальними принципами, за якими стягнення аліментів не повинно погіршувати становище іншого порівняно із становищем одержувача аліментів.

З урахуванням встановленого, виходячи з принципу справедливості та розумності, та з урахуванням потреб дружини, враховуючі, що відповідач не спростував його можливість надавати допомогу колишній дружині, суд вважає можливим задовольнити вимоги про стягнення аліментів на утримання дружини у розмірі 1/6 заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дитиною трьох років.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір.

Керуючись ст. ст. 55, 76, 80, 84, 180-184, 191 Сімейного кодексу України, ст. ст. 81, 141, 263, 265, 430 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 ) про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та дружини - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 26.06.2025 року до досягнення повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 26.06.2025 року до досягнення дитини трьох річного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 2422,40 гривень.

В частині стягнення аліментів на дитину та її матір допустити негайне виконання рішення суду - у межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 21 січня 2026 року, з урахуванням навантаження на склад суду, яке пов`язано з тим, що від штатної кількості - 11 суддів, зараз здійснюють правосуддя тільки - 6, недостатня кількість суддів, щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ, введенням воєнного стану, обумовлює збільшення строку виготовлення повного тексту рішення суду, оскільки показники навантаження перевищують нормативні у 6 разів, передачі справ 2-х інших суддів, суд першої інстанції позбавлений можливості дотримання строків, передбачених національним законодавством.

З урахуванням рекомендованих Вищою радою правосуддя показників, ДСА України зробила розрахунок необхідної кількості суддів для здійснення ефективного правосуддя, яка суттєво перевищує кількість суддів визначену рішенням ВРП від 24 серпня 2023 р. 852/0/15/ - 23. Згідно розрахунків ДСА України, чисельність суддів Біляївського районного суду, з урахуванням рівня навантаження, має складати 47 осіб. Зараз штатна кількість - 11 суддів, фактично здійснюють правосуддя тільки - 6 суддів.

Суддя В.М. Буран