Постанова від 07 січня 2026 р. у справі №199/8633/24 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/26/26 Справа № 199/8633/24 Суддя у 1-й інстанції - МАШКІНА Н. В. Суддя у 2-й інстанції - Мазниця А. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Мазниця А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Торубарова А. В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 грудня 2024 року щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

якого визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, та стягнуто судовий збір у розмірі 605 гривень 60 коп., -

В С Т А Н О В И В:

Згідно із оскарженою постановою суду першої інстанції, 23.08.2024 року о 23 год. 05 хв. в м. Дніпро по вул. Любарського, 2М водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом KIA CERATO, д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законодавством порядку у медичному закладі лікарем наркологом, що підтверджується висновком № 3161 від 23.09.2024 року, згідно із яким ОСОБА_1 23.08.2024 року о 23:45 год. перебував в стані алкогольного сп`яніння. Від керування транспортним засобом водій відсторонений шляхом залишення транспортного засобу на місці зупинки без порушення ПДР. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник Торубаров А. В. просить оскаржену постанову суду скасувати, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги, вказує, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, тому не є суб`єктом вчинення адміністративного правопорушення. Доказів, які підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та/або факт його зупинки поліцейськими, суду не надано.

Зазначає, що показання ОСОБА_1 підтверджуються фототаблицею (а.с. 8), якою зафіксовано, що автомобіль KIA CERATO, д.н.з. НОМЕР_1 стоїть без руху на стоянці.

Захисник вказує, що поліцейськими не було запропоновано пройти огляд ОСОБА_1 з використанням спеціальних технічних засобів у відповідності до ч. 2 ст. 266 КУпАП, а також у матеріалах справи відсутній відеозапис.

Щодо рапорту поліцейського, який міститься в матеріалах справи, захисник зазначає, що він є неналежним та недопустимим доказом, оскільки відсутня дата його складання; не зазначено, що ОСОБА_1 був відсторонений від керування транспортним засобом шляхом передачі транспортного засобу іншій особі; відсутні відомості про те, чи мала ця особа посвідчення водія відповідної категорії та відповідний тверезий стан. Також зазначає, що обставини, викладені у рапорті поліцейського є сумнівними, оскільки, зазначено, що ОСОБА_1 нібито рухався без світла фар, був виявлений на мосту, але зупинений не відразу, а майже через кілометр на парковці автозаправної станції “ОККО”. Вказує, що рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Сторона захисту зазначає, що письмове пояснення від імені ОСОБА_1 , складене інспектором поліції (а.с. 5), не містить дати його складання та підпису опитуваної особи.

У зв`язку з зазначеним, захисник вказує, що вина ОСОБА_1 не доведена, а справа підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Учасники справи у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду повідомлені належним чином, захисником подано клопотання про розгляд справи без його участі та без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Зважаючи на викладене, а також приймаючи до уваги, що за правилами ч. 6 ст. 294 КУпАП їх участь в апеляційному розгляді не є обов`язковою, вважаю за необхідне розглянути апеляційну скаргу за їх відсутності.

Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги; перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, приходить до наступних висновків.

Так, вимогами ст. 245 КУпАП визначено, що завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Однак, вказані вимоги закону судом першої інстанції належним чином виконані не були. Апеляційним судом встановлено, що суд першої інстанції у порушення вимог ст. ст. 7, 9 КУпАП допустив спрощений підхід при розгляді адміністративного провадження за ч. 1 ст. 130 КУпАП, всебічно не з`ясувавши всіх обставин події. Такий висновок апеляційного суду ґрунтується на наступному.

Згідно із ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена адміністративним законом сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.

Об`єктом правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність зокрема за керування транспортним засобом водієм, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Під керуванням транспортним засобом належить розуміти виконання функцій водія під час руху такого засобу, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що суд першої інстанції в порушення вищезазначених вимог закону належним чином не з`ясував обставини справи, оскільки викладені в постанові висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не ґрунтуються на доказах, що містяться в матеріалах даної справи, та фактичних обставинах.

Так, визнаючи ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції зазначив, що дії останнього належить кваліфікувати як керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Разом із тим, сам ОСОБА_1 у межах провадження у справі про адміністративне правопорушення факт керування ним транспортним засобом послідовно заперечував. У суді першої інстанції надав пояснення, згідно із якими ввечері 23.08.2024 року автомобілем KIA CERATO, д.н.з. НОМЕР_1 , керувала його дівчина, а він був пасажиром, оскільки перебував в стані алкогольного сп`яніння. При цьому в матеріалах справи відсутні відеозаписи з боді-камер поліцейських на підтвердження факту керування транспортним засобом, якими було б зафіксовано факт зупинки поліцейськими автомобіля, що рухається під керуванням ОСОБА_1 , та/або факт перебування його за кермом заведеного автомобіля, або інші відомості, що підтверджували б керування ним у день та час, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, будь-якими транспортними засобами.

Наявним у справі фотознімком зафіксований автомобіль KIA CERATO, д.н.з. НОМЕР_1 , який стоїть на стоянці без руху (а.с. 8), що не підтверджує факту керування ОСОБА_1 даним автомобілем. Письмові пояснення від імені ОСОБА_1 зводяться до відмови від надання будь-яких пояснень та не підписані останнім (а.с. 5).

Крім того апеляційний суд зазначає, що ухвалою Шевченківського районного суду міста Дніпра від 16.12.2025 року (справа № 932/7558/24 провадження 2-а/932/179/24) було частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, визнання незаконною і скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі. Скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕНА №2899166 від 24.08.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрито.

Відповідно до вказаної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, а саме за те, що останній 24.08.2024 року о 00 год 03 хв керував транспортним засобом без ввімкненого ближнього світла фар (у темну пору доби), чим порушив п. 19.1 «а» ПДР. Відтак факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у ніч з 23 на 24 серпня 2024 року у межах вказаного провадження не знайшов підтвердження.

Таким чином, фактично єдиним доказом фату керування ОСОБА_1 автомобілем у день та час, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, а відтак і наявності в нього статусу водія у розумінні ст. 130 КУпАП, є рапорт того самого співробітника поліції Повіреного Д. О., яким було складено вказаний протокол. У даному випадку співробітник поліції представляє сторону обвинувачення, у зв`язку із чим суд апеляційної інстанції відомості, що виходять від нього, з урахуванням відсутності їх об`єктивного підтвердження іншими доказами, не вважає достатнім та безсумнівним підтвердженням факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Будь-які інші докази на підтвердження даної обставини, такі, як показання свідків, аудіо-та відеозаписи з боді-камер поліцейських, або інших засобів, письмові докази тощо в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні достатні об`єктивні дані, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 будь-яким транспортним засобом у день та час, зазначені в оскарженій постанові. Відтак наявність у ОСОБА_1 на той час статусу водія у розумінні ст. 130 КУпАП не є доведеною, що виключає наявність в його діях складу інкримінованого адміністративного правопорушення.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп /2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, апеляційний суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не доведена поза розумним сумнівом допустимими та достовірними доказами.

За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції відповідно до ст. 294 КУпАП має право скасувати постанову та прийняти нову постанову.

За таких обставин вважаю за необхідне постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події і складу даного адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 251, 252, 280, 283, 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника Торубарова А. В., який діє в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 грудня 2024 року щодо ОСОБА_1 , якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - скасувати, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Дніпровського

апеляційного суду А.А. Мазниця